4. .Державний устрій Франції за Конституцією 1946р.

Вибори 1946 р. принесли комуністам 5 млн. голосів і найбільшу кількість депутатських мандатів. Народно – республіканський рух та соціалісти зібрали по 4,5 млн.У результаті компромісу цих трьох партій був підготовлений остаточний проект конституції Франції.

Основні положення:

- Її складовою є декларація прав людини і громадянина.

- Проголошено відмову від наступальної війни допустимість націоналізації підприємств

- Запроваджено пропорційно виборчу систему на парламентських виборах.

- Парламент складався з двох палат: Національних зборів і Ради Республіки. Обидві палати обиралися: Національні збори – на засадах загального і прямого виборчого права на п’ять років, Рада Республіки – комунами і департаментами на засадах загального і непрямого виборчого права.

- Уряд відповідальний лише перед національними зборами.

- Глава держави – президент якого обирали на 7 років. Його влада обмежувалася контра сигнатурою прем’єра чи відповідного міністра.

5. Структура Конституції 1958 року відрізняється від попередньої Конституції 1946 року. Невелика за обсягом преамбула хоч і згадує про права людини і про Декларацію 1789 року, однак не дає, як це було в Конституції 1946 року, переліку економічних та політичних прав громадян. Побудована нова Конституція за такою схемою: президент – уряд – парламент.

Центр всієї політичної системи за Конституцією – президент Республіки. Обирається він особливою колегією вибірників на сім років. Президент “стежить за додержанням Конституції”, забезпечує своїм арбітражем нормальне функціонування державних органів. “Він є гарантом національної незалежності, територіальної цілісності” (ст. 5). Йому надані широкі постійні прерогативи. Він призначає прем’єр-міністра, головує в раді міністрів, здійснює призначення на цивільні і військові посади, він є головою Збройних сил і т. ін. Президент республики обнародує закони протягом 15-ти діб, він може до закінчення цього терміну вимагати від парламенту нового обговорення закону. Президент має право передати на референдум законопроект, що стосується організації державної влади може достроково розпустити національні збори.

5.Державний устрій Франції за Конституцією 1958 р.

Структура Конституції 1958 року відрізняється від попередньої Конституції 1946 року. Невелика за обсягом преамбула хоч і згадує про права людини і про Декларацію 1789 року, однак не дає, як це було в Конституції 1946 року, переліку економічних та політичних прав громадян. Побудована нова Конституція за такою схемою: президент – уряд – парламент.

Центр всієї політичної системи за Конституцією – президент Республіки. Обирається він особливою колегією вибірників на сім років. Президент “стежить за додержанням Конституції”, забезпечує своїм арбітражем нормальне функціонування державних органів. “Він є гарантом національної незалежності, територіальної цілісності” (ст. 5). Йому надані широкі постійні прерогативи. Він призначає прем’єр-міністра, головує в раді міністрів, здійснює призначення на цивільні і військові посади, він є головою Збройних сил і т. ін. Президент республики обнародує закони протягом 15-ти діб, він може до закінчення цього терміну вимагати від парламенту нового обговорення закону. Президент має право передати на референдум законопроект, що стосується організації державної влади може достроково розпустити національні збори.

6. Причини Великої депресії

Велика депресія — це світова економічна криза, а сам термін зазвичай вживається щодо Сполучених Штатів Америки. Велика депресія була найдовшою, найглибшою та найбільш глобальною економічною кризою 20 століття і часто використовується як приклад того, наскільки сильно може понизитися рівень світового економічного розвитку.

1) зниження сукупних витрат в економіці сприяло масштабному падінню доходів і рівню зайнятості, що був значно нижче середнього

2) скороченням грошової маси, наслідком неправильної політики американської Федеральної резервної системи і продовженням кризи у банківській системі

3) оловною причиною Великої депресії було розширення грошової маси в 1920-х роках, що призвело до буму незабезпечених кредитів[13].

4) агострення митної політики в інших країнах

7. Реалізація Нового курсу президента Рузвельта в галузі промисловості ,сільського господарства та фінансів

а) в галузі промисловості

В середині 1993р Конгрес прийняв Закон про відбудову промисловості. З метою знищення «руйнівної конкуренції» і досягнення миру в промисловості закон передбачав самообмеження різних галузей промисловості «Кодексами чесної конкуренції». Вся промисловість СЩА була розділена на групи, кожна з яких повинна була розробити свій «кодекс», який визначав монопольні ціни , умови торговельного кредиту мінімальну заробітну плату. «Кодекси», після їх схвалення і скріплення підписом президента набували силу закону для даної групи.

б)в галузі сільського господарства

Був створений Закон про регулювання сільського господарства, офіційною метою якого було регулювання цін на сільськогосподарську продукцію і доведення їх до рівня 1909-1914рр. Щоб збалансувати ціни, встановлювався відсоток скорочення засівних площ фермерам з виплатою компенсації на необроблену землю. Фермерам була надана позика в розмірі 2 млрд. дол..

в)в галузі фінансів

На основі прийнятого Конгресом надзвичайного закону , який надавав президенту широкі повноваження у фінансовій сфері, був встановлений державний контроль над золотом, що находилось в обігу. Обмін паперових грошей на золото був заборонений. Громадяни США в яких було золота більше ніж на 100 доларів, повинні були здати його в банк. Золото не можна було вивозити за кордон. Міністерство фінансів мало право припинити на якийсь час банківські операції.