2.11. Чорноморська палеогеографічна область

За геологічними і геофізичними даними в історії формування Чорного моря виділяють чотири протяжних етапи:

• Пізня юра — рання крейда

• Пізня крейда — еоцен

• олігоцен — міоцен

• пліоцен — антропоген

Історично (з погляду геології) Чорним морем вважають басейн, що залишився після колишнього середньоєвразійського моря Тетіди (Тетіс), яке існувало з кінця палеозойської ери до середини третинного періоду. В процесі альпійських горотвірних рухів, що відбувалися в треторяді, море Тетіди поділилося на низку басейнів. Одним з них був Понтус, що простягався від Молдавії на заході до Аральського моря на сході. Наприкінці третинного періоду він відокремився від Каспійського моря і скоротився до обсягу теперішнього Чорного моря.

Бурхливий геологічне минуле випало на долю того району, де нині знаходиться Чорне море. До початку третинного періоду, тобто в часи, віддалені від нас на 30-40 мільйонів років через Південну Європу і середню Азію з заходу на схід тягнувся великий океанський басейн, який на заході сполучався з Атлантичним океаном, а на сході - з Тихим. Це було солоне море Тетіс. До середини третинного періоду в результаті підняття і опускання земної кори Тетіс відокремилося спочатку від Тихого океану, а потім і від Атлантичного. У міоцені (від 3 до 7 мільйонів років тому) відбуваються значні горотворні руху, виникають Альпи, Карпати, Балкани, Кавказькі гори. У результаті море Тетіс скорочується в розмірах і ділиться на ряд солонуватих басейнів. Один з них Сарматське море-простягнувся від нинішньої Відня до підніжжя Тянь-Шаню. У кінці міоцену і початку пліоцену (2-3 мільйона років тому) Сарматський басейн зменшується до розмірів Меотичного моря (басейну). У пліоцені (1,5-2 мільйони років тому) на місці солоного Меотичного моря виникає майже прісне Понтичної озеро-море. В кінці пліоцену (менше 1 мільйона років тому) Понтичне озеро-море зменшувалася в розмірах до кордонів Чаудинского озера-моря. У результаті танення льодів в кінці міндельского заледеніння (близько 400-500 тисяч років тому) Чаудинского море наповнюється талими водами і перетворюється на Древнеевксінскій басейн. За обрисами він нагадував сучасні Чорне та Азовське моря. У період Ріс-вюрмського міжльодовиків’я (100-150 тисяч років тому) утворюється так званий Карангатскій басейн, або Карангатское море. Його солоність вище, ніж у сучасного Чорного моря.18-20 тисяч років тому на місці Карангатского моря вже знаходилося Новоевксинкське озеро-море. Це співпало з кінцем останнього вюрмського заледеніння. Так тривало близько 10 тисяч років або трохи більше, після чого почалася новітня фаза в житті водойми - утворилося сучасне Чорне море.

2,12. Карпатський палеогеографічний регіон.

Регіон поділяється на такі 3 підобласті, які є різко відмінними за історією природи та сучасним станом частин:

-Передкарпатська

- Складчасті Карпати

-Закарпатська підобласть.

Передкарпатська підобласть входить до Карпатського палеогеографічного регіону. Підобласть в загальному відповідає сучасному перед карпатському прогину і перед карпатському підняттю. Прогин виповнений потужною (до 5-10 км) малассовою юрсько-міоценовою товщею складної будови, поверхня якої піднята протягом пліоцену і четвертинного періоду до 300-600м над р. моря, розчленована.

Підобласть складчастих Карпат- частина сучасної карпатської складчастої гірської системи. Її виникнення відноситься до кінця олігоцену- поч. міоцену, коли серед геосинкліналей утворилась острівна суша, пізніше (в окремі етапи міоцену)- низькогір’я, а в пліоцені і четвертинному періоді- середньогір’я. В неогені і четвертинному періоді була сформована сучасна структура, головним чином покривна і сучасний рельєф. В пізньому міоцені на південно-західній границі складчастої споруди і частково в Закарпатті сформувалась Вигорлат-Гутинська вулканогенна гряда. Утворенню Українських Карпат передували геосинклінальні умови, коли були відкладені частково потужні товщі(5-9км) крейдового і палеогенового флішу, а геосинклінальному етапу- умови герцинських пенепленізованих споруд. В плейстоцені і пліоцені Укр Карпати неодноразово зазнавали гірського зледеніння.

Закарпатська підобласть загалом співпадає з Закарпатським прогином. Її формування як і Складчастих Карпат почалось на границі палеогену і неогену. Донеогеновий складчастий фундамент в верхній частині- крейдово-палеогеновий. Тепер залягає на глибині 0.5-4км. Нище виявлені більш древні мезозойські породи. Фундамент складно дислокований. В історії природи Закарпаття особливе значення мають прогини земної кори, які донині продовжують заповнюватися молассами. Вулканізм- встановлено 4 основних етапи:

-ранньотортонський

-пізньотортонський

-ранньосарматський

-паннонський.

Утворення блокових складчастих і вулканогенних структур і у зв’язку з цим латеральна диференціація ландшафтів протягом неогену і четвертинного періоду від мілководних, наземних низинних до гірськогірних.