
- •Мучение частина 2
- •2,1.Палеогеографічні регіони фанерозою України
- •2.2 Центрально-українська палеогеографічна область
- •2.4. Дніпровсько-Донецька палеогеографічна область
- •2,5. Палеогеографічні особливості Донецького регіону
- •2,6 Волино-подільська та дніпровсько-донецька області в герцинську палеогеографічну еру: подібні та відмінні риси
- •2.7. Причорноморська палеогеографічна область
- •2.8. Причорноморська та Середньоруська палеогеографічні області - подібні та відмінні риси
- •2,9 Палеогеографічні особливості Пд-Української та Чорноморсько-Кримської областей.
- •2.10. Кримський палеогеографічний регіон.
- •2.11. Чорноморська палеогеографічна область
- •2,12. Карпатський палеогеографічний регіон.
- •2,13. Передкарпатська палеогеографічна під область.
- •2,14 Закарпатська палеографічна під область
2,6 Волино-подільська та дніпровсько-донецька області в герцинську палеогеографічну еру: подібні та відмінні риси
Прогин перестає формуватись. На всій континентальній Україні маємо суходіл. В сер девоні почалась нова трансгресія і це знаменувало початок герцинської ери. Палеогеогафічна ситуація стає більш неоднорідною, бо ускладнилась тектонічна ситуація.
В середньому девоні в континентальній Україні панують наземні умови, але значні площі займають моря. 2 неглибоких моря- Зх і Сх.
Західне море (волино-подільське) мілке(фауна коралів і брахіоподи). Виділ 3 зони:
-прибережна(сх. В-П), переважають теригенні відклади
- цн час-на В-П, теригенний матеріал чергується з мергелями, доломітами, а також з ангідритами.
-пд.-зх час-на, доломіти і доломітові вапняки, глини.
Все це свідчить, що глибина зростала до краю платформи.
Східне море (дніпровсько-донецьке)і поряд з морем- низовинні ділянки суші. (ми не знаємо чи тут справді існували морські умови).
В пізньому девоні трансгресія досягає максимуму.
Волино-Подільський регіон такий же, але зростає глибина морського басейну і мабуть його площа. Можливо був зв'язок з дніпровсько-донецьким морем.
Дніпровсько-Донецьке море було глибинним- континентальний рифт. Опускання вздовж розломів супроводжувалось виверженням вулканів. Роль теригенних порід є більшою. Характерна особливість сх. моря – його засоленість(камяна сіль, гіпсоангідрити, доломіти).
В ранньому і середньому карбоні море займало значні площі, розміри морських басейнів швидки змінювались. Швидке чергування різних ландшафтів.
Волино-Поділля: постійно панують континентальні і перехідні від континентальних до морських умав.
У візайський час волино-подільське море зяднується з дніпровсько-донецьким, яке має більшу глибину і більшу тривалість.
В геократичний період морські умови утворюються на короткий час і не навеликих площах і лише в межах дніпровсько-донецького регіону.
2.7. Причорноморська палеогеографічна область
Причорноморська (Південноукраїнська) область відповідає Причорноморській западині (в суч. тектоніці) – Пд-Укр монокліналі. Шари осадових порід нахилені до півдня від Укр. Кристалічного масиву до Чорноморсько-Кримського регіону. Північна межа розділяє кристал. масив і плиту (широта Запоріжжя), а південна – край древньої платформи (широта Одеси). В південній частині області є сприятливі умови для формування підводних та перехідних ландшафтів (часто затоплювалась). Про умови палео- і мезозою є мало інформації. Передбачається існування в південній частині перекратонних прогинів та відкритих морів. В кайнозої більше інформації. Починаючи з пізнього палеогену область черговий раз прогинається, і тут починається формування сучасної Причорноморської западини, що часково накладена на Скіфську плиту. В палеоцені нагромаджувались теригенно-карбонатні в-ди., а поряд було низьке узбережжя. Еоцен – збільшення глибини - карбонатні і мергелисті відклади. Олігоцен – тут Майкопське, досить глибоке море, мало зв'язок з морем Передкавказзя (нагромадження теригенних в-дів.). В міоцені область неодноразово (повністю чи частково) перекривалась морями (Сарматське море) і домінували підводні ландшафти, в меотісі – рифи на Керченському п-ві. Пліоцен - наземні ландшафти (низовинні). В антропогені – нагромадження лесів (холодні етапи), і утворення викопних грунтів (теплі епохи) степового типу.