5. Доходи та рівень життя населення

Важливим у моніторингу соціально-трудової сфери є також спо­стереження за доходами і рівнем цін на споживчі товари та послу­ги, що відображається на рівні життя населення, обґрунтування визначення рівня доходів населення, частки в них заробітної пла­ти як головного джерела підвищення добробуту громадян і стиму­лу до ефективної праці.

В нашій країні у 2001—2006 рр. зберігалися високі темпи зрос­тання рівнів номінальної та реальної заробітної плати, що зумов­лено позитивною динамікою основних показників виробництва та зменшенням обсягів неповної зайнятості. Середньомісячна номі­нальна заробітна плата у 2005 р. становила 806,19 грн та перевищи­ла на 36,7 % відповідний показник у попередньому році і на 78 % встановлений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (453 грн). Високі темпи зростання номінальної заробітної пла­ти забезпечили позитивну динаміку реальної заробітної плати. По­чинаючи з січня 2001 р. щомісячні темпи приросту реальної заро­бітної плати порівняно з відповідним періодом попереднього року стабільно перевищували 10 % . За останні чотири роки вона зросла більше, ніж удвічі, тільки у 2005 р. — на 20,3 % .

Високі темпи зростання рівня заробітної плати у 2000—2006 рр. спостерігались в усіх видах економічної діяльності, що певною мі­рою зумовлено збільшенням у 4,7 раза розміру мінімальної заробіт­ної плати (з 74 грн на початку 2000 р. до 350 грн з січня 2006 р.).

У моніторингу доходів та рівня життя населення особливо важ­ливого значення набувають соціальні обстеження. Наприклад, не­зважаючи на описані вище прогресивні тенденції, за даними соціо­логічних опитувань, що проводяться Інститутом соціології НАН України та фірмою "Соціс", у 2002 р. 72 % громадян України відчу­вали себе "найнижчим прошарком" суспільства (6 % — злиденни­ми, 40 % — бідними і 27 % — біднішими за середніх), 22 % — се­редніми і лише 5 % зараховували себе до трохи заможніших се­редніх (4 %), заможніх (1 %) і багатих (0,1 %). При цьому 3 % опи­таних часто не мали грошей на їжу, іноді жебракували, ще 10 % — не вистачало продуктів харчування, вони іноді голодували, ще 49 % вистачало коштів лише на продукти харчування¹.

Отже, моніторинг доходів і рівня життя населення має вкл­ючати систематичне вивчення рівня життя, його динаміки і диферен­ціації за основними соціально-професійними і соціально-демогра­фічними групами населення, та за окремими регіонами України. Основні висновки і пропозиції цього напрямку здійснення моніто­рингу мають сприяти більш об'єктивному сприйняттю органами влади реальних результатів внутрішньої соціально-економічної політики.

3.6. Соціально-психологічний клімат у трудових колективах

Трудовий колектив є сукупністю об'єднаних для спільних дій з досягнення суспільно-корисних цілей людей, пов'язаних спіль­ністю інтересів, оформлених структурно та таких, що мають орга­ни управління, забезпечення дисципліни та відповідальності. Тру­довий колектив — це соціальна спільнота, яка являє собою су­купність малих груп, що є безпосереднім соціальним оточенням співробітника. Соціальні функції цих груп мають подвійний ха­рактер: включення працівників у соціально-трудові відносини ос­новного колективу та створення на основі особистих контактів пра­цівників мережі емоційних, психологічних стосунків. Поєднання цих двох груп відносин — соціальних та психологічних — утво­рює міжособистісні групові відносини, характерні для трудового колективу.

Соціально психологічний клімат у трудових колективах харак­теризується мірою задоволеності кожного члена колективу соціаль­но-трудовими відносинами, трудовою діяльністю. Оцінка цієї міри досить суб'єктивна, однак формується вона й об'єктивними чинни­ками, серед яких: характер та зміст трудової діяльності, розміри винагороди, перспективи, наявність супутніх можливостей, а та­кож специфічні особливості діяльності.

Велике значення для формування сприятливого соціально-пси­хологічного клімату має психологічна та морально-психологічна сумісність членів трудового колективу. Перша ґрунтується на відповідності їх темпераментів, а друга — на відповідності профе­сійних та морально-психологічних якостей.

Соціально-психологічна сумісність членів трудового колекти­ву забезпечується рядом умов, серед яких:

• раціональний розподіл функцій, за якого ні один із суб'єктів взаємодії не зможе досягти успіху за рахунок іншого, чи у випад­ ку, коли той зазнає невдачі;

• відповідність особистих можливостей кожного структурі та змісту його трудової діяльності;

• наближеність чи збігання моральних позицій, на основі чого виникають взаємна довіра, прагнення до співробітництва та бажан­ня взаєморозуміння;

• однорідність мотивів діяльності та індивідуальних прагнень членів трудового колективу;

• можливість взаємодоповнення та органічного поєднання здібностей кожного в єдиному трудовому процесі.

Моніторинг у напрямку дослідження соціально-психологічного клімату на підприємствах має важливе значення, оскільки дає змо­гу дослідити стан цього показника як чинника підвищення ефек­тивності соціально-економічної діяльності. Він має значення у за­безпеченні високоефективної та продуктивної співпраці членів тру­дового колективу, впливає на підвищення задоволеності соціально-трудовими відносинами, що в свою чергу дає змогу досягти висо­кої якості трудового життя, соціального добробуту та злагоди.