3. Особливості організації навчально-виховного процесу

Форми та методи навчання історії в 5 класі, а також зміст історичної освіти повинні обов'язково узгоджуватися з віковими особливостями учнів. Організовуючи роботу на уроках, учитель має віддавати перевагу розвивальним прийомам, уникати лекцій, конспектувань, рефератів та фронтальних зрізів знань.

Принципове значення для організації навчання історії в 5 класі мають активні методи. Передумовою активного навчання є чергування різних форм діяльності учнів. Наприклад, працюючи з текстом, учні можуть шукати відповідь на запитання, добирати коментарі до ілюстрацій, складати план, порівнювати текст з ілюстраціями та картами, знаходити нові слова та витлумачувати їх.

Роботу з підручником потрібно чергувати з викладом (розповіддю) вчителя, роботою з зошитом. З огляду на вікові особливості п'ятикласників розповідь учителя не повинна мати нічого спільного з лекцією, а уроки у жодній мірі не повинні зводитися до читання й переказування тексту підручника. Немає потреби переповідати той матеріал, що викладений у підручнику, як і не потрібно ускладнювати виклад додатковою інформацією. Роль учителя - організувати бесіду навколо питань, що вивчаються у контексті теми чи розділу. На перших етапах навчання бесіда передує читанню, згодом читання передує бесіді. У бесіді обов'язково використовувати елементи міркування, запитання вчителя й відповіді учнів, логічні задачі та їх розв'язок. Слово вчителя має бути образним та емоційним, воно повинно апелювати до особистісного досвіду п'ятикласників.

Обов'язковою умовою успішного навчання історії в п'ятому класі є різноманітна самостійна робота учнів. Обов'язковим також для дітей цієї вікової категорії є повторення та закріплення вивченого на уроці. Тож плануючи урок, треба обов'язково передбачити час на ці етапи.

Елементарність, початковість курсу зумовлює певні труднощі в проведенні узагальнювальних уроків. Під час таких уроків акцент має бути перенесений також на вміння учнів. Тож кожна наступна тема має відзначатися вищим рівнем сформованості вмінь. Варто пам'ятати, що п'ятикласники не повинні вміти витлумачувати історичні поняття, вивчення яких передбачено програмою у більш старших класах (наприклад, більшовики, комунізм, лікнеп, нацизм, геноцид та ін.), відповідати на запитання, що вимагають системних знань і багатшого життєвого досвіду. Не до снаги їм конспектувати розповідь вчителя, писати розгорнуті письмові контрольні роботи й реферати, брати участь у диспутах і семінарах тощо. Усі ці форми, доречні для застосування у старшій школі, є непридатними для викладання історії в 5 класі.

З-поміж активних методів навчання заслуговують на увагу ігрові форми. Під час вивчення курсу може йтися як про створення окремих, епізодичних ігрових ситуацій, так і про застосування ігрових моделей навчання. Варто ширше використовувати урок-екскурсію, наприклад, до місцевого музею чи історичної пам'ятки.

Доречними є ігри-подорожі чи ігри-дослідження, які можна сконцентрувати в часі, обмеживши однією темою або й одним уроком. Цілком придатними для створення ігрових ситуацій можуть бути сценки-діалоги вигаданих персонажів. Так, на уроці "Історія як наука" можна запропонувати учням допомагати вигаданим героям з'ясувати, в якому значенні вжите слово "історія" в таких реченнях: 1) Історія про капітана Гранта багата на пригоди. 2) Терниста історія нашого народу. 3) "Знаєш друже, - вихопилося в балакучого хлопчика, - ну й історія зі мною трапилась!" 4) Історія досліджує, яким було життя людей за минулих часів. Подібні ігрові ситуації нескладно створити на уроках під час вивченні нумізматики, геральдики, етноніміки тощо.

Дітям можна запропонувати гру, сенс якої трьома нескладними, проте змістовними реченнями передати сутність прочитаного. У підготовлених класах змагання можна ускладнити завданням обстоювати свій варіант, доводити, що він найбільш вдалий.

Великий розвивальний ефект має й така гра: учням пропонується до певної частини навчального матеріалу (можливо, й до цілого уроку) скласти 1-3 запитання. Запитання учні занотовують на маленьких аркушах і подають вчителеві. Найзмістовніші запитання вчитель відзначає як запитання-переможці й прикріплює їх до дошки. Наступного уроку робота з перевірки засвоєного може відбуватися в межах тієї ж гри: дітям пропонуємо відповідати на складені ними запитання.

4. Робота з підручником допомагає реалізовувати принцип розвивального навчання, зокрема зазначений вид учбової роботи розвиває увагу учнів. Ось один з прийомів Після пояснення нового матеріалу вчитель пропонує учням прочитати параграф в підручнику і відповісти, про що він не розповів і які повідомив їм нові знання( у порівнянні з тими, які є в тексті відповідного параграфа).

До підручника вчитель звертається і тоді коли робить висновки. Спочатку повідомляється, що під висновками розуміється найголовніше, подібне, спільне чи різне, що міститься в учбовому матеріалі який вивчається. Під керівництвом вчителя учні створюють нове судження на базі одного чи кількох попередніх. Після цього вони порівнюють свої висновки з висновками підручника. В подальшому вони роблять висновки по уже по цілій темі.

Учні також можуть підбирати по підручнику докази до сформульованого вчителем висновку або до якогось судження.

У старших класах можливі завдання по поглибленню змісту підручника. На підставі наукової літератури учні розкривають згадувані в підручнику факти і події, характеризують персоналії. Вони також співставляють викладення фактів в підручнику з інтерпретацією їх в першоджерелах.

Можливим є і повне самостійне вивчення теми уроку по підручнику. В такому випадку вчитель пропонує план вивчення нового матеріалу, питання і завдання, коротко розкриває основні положення, які учні повинні самостійно засвоїти.

Проте найбільше учні працюють над текстом підручника в ході виконання домашнього завдання.

Таким чином, при роботі з підручником в учнів слід сформувати такі вміння: 5 клас – навчитися виділяти найголовніше у фрагменті тесту, переказувати текст, навчитися складати простий план параграфа. 6 клас – виділяти найголовніше в параграфі, використати в переказі декілька джерел знань; 7 клас – викладати матеріал кількох параграфів, складати складний план, застосовувати різні види наочності; 8-9 класи – підбирати докази до сформованого вчителем висновку, складати план тем, працювати з термінами і поняттями. 10-11 класи – викладати матеріал по наскрізним проблемам з кількох тем, складати план-конспект кількох тем, співставляти факти підручника з першоджерелом, розвивати і поглиблювати зміст підручника матеріалами додаткової літератури.