Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
економ_теорія.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
10.09.2019
Размер:
449.54 Кб
Скачать

99. Суть та об’єктивні умови виникнення та ефективного розвитку ринку.

Ринок – система економічних відносин, пов’язаних з обміном товарів та послуг на основі широкого використання різноманітних форм власності, товарно-грошових і фінансово-кредитних механізмів.

Об’єктивна необхідність ринку зумовлена тими самими причинами, що викликають необхідність існування товарного виробництва: розвинутий суспільний поділ праці, економічна відокремленість ринкових суб’єктів в умовах різних форм власності, тісний зв’язок зі світовою економікою за допомогою зовнішньої торгівлі та потреб виходу національної економіки на світовий економічний простір з метою її подальшого економічного зростання.

Історія розвитку ринку дає змогу виокремити такі типи ринку: нерозвинутий, вільний, регульований і деформований. Нерозвинутий ринок характеризується тим, що ринкові відносини носять випадковий, частіше за все товарний (бартерний) характер. Проте і тут ринок відіграє визначену роль, сприяє диференціації господарюючих суб’єктів, посиленню їх мотивації до розвитку виробництва тих або інших товарів. Вільному (класичному) ринку притаманні такі риси: необмежене число учасників ринкових відносин і наявність вільної конкуренції між ними; абсолютно вільний доступ до будь-якої господарської діяльності всіх членів суспільства. Регульований ринок — це результат цивілізації і гуманізації суспільства, коли держава прагне якось пом’якшити удари ринку по інтересах окремих членів суспільства, проте не настільки, щоб звести нанівець мотивацію до творчої, ініціативної праці і розумного ризику в господарській діяльності.

100. Витрати виробництва та собівартість.

Витрати виробництва – вартісна оцінка затрат економічних ресурсів, здійснених підприємцями за для виробництва продукції.

Витрати виробництва поділяються на: Зовнішні (явні або експліцитні) – витрати на оплату економічних ресурсів, постачальники яких не є власниками фірми (грошові витрати на придбання сировини, палива обладнання, трудових та транспортних послуг). Внутрішні (неявні або імпліцитні) – витрати фірми на використання власних (неоплачуваних) ресурсів.

Розрізняють також: Постійні - це такі витрати, що безпосередньо не змінюються при збільшенні або зменшенні масштабів виробництва в короткостроковому періоді. Змінні - витрати, величина яких безпосередньо залежить від масштабів виробництва продукції.

Собівартість продукції - це виражені в грошовій формі су­купні витрати на підготовку і випуск продукції (робіт, послуг). Со­бівартість характеризує ефективність усього процесу виробництва на підприємстві, оскільки в ній відображаються рівень організації вироб ничого процесу, технічний рівень, продуктивність праці та ін. Чим краще працює підприємство, ефективніше використовує виробничі ресурси, тим нижча собівартість продукції (робіт, послуг).

101. Суспільне виробництво як процес суспільної праці. Структура суспільного виробництва.

Суспільне виробництво – сукупна організована діяльність людей із перетворення речовин і сил природи з метою створення матеріальних в нематеріальних благ, необхідних для їх існування та розвитку.

Праця - людська діяльність, спрямована на створення матеріальних і духовних благ для задоволення потреб людей.

Суспільне виробництво як процес суспільної праці складається з таких фаз: безпосереднього виробництва, розподілу, обміну, споживання.

Структура суспільного виробництва включає матеріальне і нема­теріальне виробництво.

Матеріальне виробництво: Промисловість, сільське та лісове господарство, будівництво, особисте, ремісниче господарство; Комунальне господарство, побутове обслуговування,

що надають матеральні послуги; Транспорт, зв’язок, торгівля (в частині обслуговування процесу виробництва). Нематеріальне виробництво: Охорона здоров’я; Освіта, інформатика; Культура, мистецтво; Спорт, туризм; Духовне виробництво.