- •Тема 1: Теоретичні основи планування та організації.
- •Організація виробництва.
- •Планування як наука та мистецтво.
- •Тема 2: Організація планової роботи на підприємстві.
- •Основні форми організації планування.
- •Основні причини невдач планування.
- •Планування на підприємстві.
- •Тема 3:Структура планових органів.
- •Типи організації виробництва.
- •Тема 4: Загальна концепція планування створення нової продукції.
- •1. Суть та основні завдання розроблення планів створення нової продукції.
- •2. Принципи планування продуктових інновацій.
- •Тема 5: Система планування створення нової продукції (продуктових нововведень)
- •1. Види внутріфірмового планування продуктових нововведень.
- •2. Процес планування створення нової продукції
- •3. Організація планування створення нової продукції на підприємстві.
- •Тема 6: Методи внутріфірмового планування створення й освоєння випуску нової продукції
- •1. Об'ємне планування створення нової продукції
- •2. Календарне планування
- •3. Оперативне планування
- •Тема 7: Організація діяльності виробничої інфраструктури підприємства.
- •Загальна характеристика інфраструктура підприємства і системи технічного обслуговування виробництва.
- •Забезпечення виробництва технологічним оснащенням та інструментом.
- •1. Загальнозаводські:
- •2. Цехові ремонтні бази, дільниці, майстерні.
- •Тема 8: Методика планування потреби в матеріально-технічних ресурсах.
- •1. Метод прямого рахунку.
- •2. Індексний метод.
- •3. Метод екстраполяції
- •Тема 9: Планування закупівлі матеріально – технічних ресурсів.
- •Тема 10: Планування товарного забезпечення товарообороту.
- •Тема 4а : Принципи раціональної організації виробничих процесів.
Планування і організація діяльності підприємства.
Тема 1: Теоретичні основи планування та організації.
Організація виробництва.
Планування як наука та мистецтво.
1.* Протягом останнього сторіччя вітчизняні підприємства розвивалися під значним впливом науки про організацію виробництва, яка становить основу загальної теорії організації. Курс організації виробництва був одним із основних у системі підготовки спеціалістів для виробництва й управління виробничою діяльністю. Тому в різні часи до складу даної дисципліни були введені розділи з планування та управління, і вона отримала назву "Організація, планування та управління виробництвом".
Таким чином, в умовах централізованої економіки, яка була характерна для колишнього Союзу, курс організації виробництва передбачав підготовку як спеціалістів, так і керівників виробничої діяльності, що було доцільно, адже функції управління обмежувались вирішенням тактичних проблем виконання директив центру.
Теоретичною основою для побудови курсу організації виробництва визначають методичні підходи до розв'язання завдань підприємства в умовах ринкової економіки. Організація виробництва тісно пов'язана з іншими економічними курсами, що сприяють її ґрунтовному засвоєнню: "Планування діяльності підприємства", "Економіка праці", "Економічна статистика", "Економічний аналіз діяльності підприємства", "Менеджмент", "Маркетинг" тощо, на основі яких розробляються заходи для підвищення ефективності організації виробничої діяльності підприємства.
Під організацією виробництва розуміють координацію і оптимізацію в часі і в просторі всіх матеріальних і трудових елементів виробництва з метою проведення в життя господарської політики держави та виконання державних та інших замовлень з найкращими техніко – економічними показниками.
Будь-яка форма діяльності людини пов'язана з її організацією. Тому організація виробництва за своєю роллю і призначенням у формуванні знань і вмінь майбутнього фахівця займає провідне місце.
Стосовно підприємства термін організація слід розглядати:
1) з погляду організації виробничої діяльності, тобто впорядкування в просторі матеріальних елементів виробництва і синхронізації в часі виробничих процесів;
2) з погляду організації управлінської діяльності, яка полягає у раціональному розподілі повноважень і відповідальності між працівниками підприємства та забезпеченні ефективної взаємодії між підрозділами.
Від ефективності організації виробничої діяльності значною мірою залежить продуктивність підприємства – вона характеризує ефективність використання ресурсів виробництва і визначається відношенням отриманих результатів до зазнаних при цьому затрат.
Необхідність вивчення основ організації виробництва в сучасних умовах діяльності підприємств зумовлена наступним:
- будь-які знання у сфері бізнесу не можуть вважатися повними, якщо фахівець не опанував наукові основи його організації;
- функція організації, що вивчається в курсі основ менеджменту, охоплює лише проблеми структуризації підприємств і розподілу повноважень між окремими працівниками в апараті управління. Тому завдання впорядкування виробництва у просторі й часі повинні розглядатись окремо при вивченні організації виробництва;
- організація виробництва відповідає на питання, як упорядкувати основу бізнесу—його виробничу систему, а виробничий (операційний) менеджмент-як зробити виробничу систему ефективною та забезпечити її раціональне використання для досягнення мети підприємства.
2.* Людина ще з самого дитинства засвоює ази планування. Ми, навіть не усвідомлюючи, постійно плануємо, бо це невід'ємна властивість кожного з нас. Ми плануємо протягом всього життя та всі аспекти життя: роботу, навчання, відпочинок.
Оскільки основою економічної діяльності суспільства є підприємство, то цілком логічне перенесення людської потреби до планування на його діяльність. І тут цей процес отримує додаткове забарвлення: планування виступає як наука та як мистецтво.
Планування як наука передбачає отримання нових знань про той чи інший предмет (ринок, галузь, технологію і т.д.), а також систему понять, що його розкривають. Мета планування як науки - пояснення, передбачення процесів та явищ. Нарешті, планування як наука має власний предмет та об'єкт, методи досліджень та прийняття планових рішень.
Процес планування - це мистецтво, мистецтво приймати правильні рішення, що сприятимуть розвитку та процвітанню підприємства. Яка б підготовча робота не була проведена, яка б повна інформація не була зібрана, планові рішення мають завжди елемент творчості, а суть їх багато в чому залежить від особистості керівника (плановика).
Оскільки планування - це попереднє прийняття рішення, то його роль особливо зростає в ринкових умовах господарювання і нині на підприємствах це все більше розуміють.
В умовах ринкової економіки планування для підприємців стає засобом забезпечення становлення та розвитку бізнесу, необхідною складовою для приведення діяльності у відповідність до вимог ринку.
Планування забезпечує підприємству основу для прийняття правильних управлінських рішень та знижує ризик, сприяє пошуку найбільш придатних напрямів дій.
Планування - це цілеспрямована діяльність господарюючих суб'єктів, що передбачає визначення цілей підприємства на певну перспективу, оптимальних засобів їх реалізації та ресурсного забезпечення на основі інформації про організаційне середовище підприємства.
Результатом процесу планування є план, який завдяки використанню певних ресурсів та виконанню певних дій повинен забезпечити досягнення бажаної мети.
План – це документ, що у відповідності до обраних цілей містить систему конкретних дій та заходів їх досягнення, дані про перелік та обсяг необхідних ресурсів, а також послідовність та терміни виконання робіт з виробництва та реалізації продукції (послуг). План як категорія може виступати як проект, задум, порядок роботи.
Планування повинно бути гибким, постійно адаптуватися до постійних змін як на підприємстві, так і в зовнішньому середовищі. Це передбачає корегування плану (планових показників).
Стабільна та ефективна діяльність підприємства можлива лише при наявності плану дій як на короткий термін, так і на довгострокову перспективу. Планування сприяє створенню суттєвих чинників для успіху господарюючого суб'єкта.
Планування виконує декілька основних функцій:
• воно є ланцюгом між постановкою цілі та найбільш оптимальним планом її реалізації;
• виявляє потенційні проблеми, нейтралізує вплив негативних наслідків на діяльність підприємства;
• дає можливість оцінити практичні кроки досягнення цілей;
• забезпечує основу для оцінки витрат;
• обумовлює єдність загальних цілей усередині підприємства;
• сприяє зниженню ризику в процесі реалізації планів;
• забезпечує ефективні шляхи досягнення цілей підприємства.
Планування дозволяє визначити найбільш важливі та пріоритетні завдання, раціонально використовувати наявні ресурси, отримати оптимальні результати. Ефективне планування значно підвищує й ефективність діяльності людини, підприємства, регіону, країни.
За формою прояву та змістом планування може бути:
Директивним;
Індикативним.
Директивне планування передбачає розробку та виконання планових завдань з використання командно-адміністративних засобів.
Індикативне планування координує інтереси та діяльність держави у відносинах з господарюючими суб’єктами, поєднує державне регулювання з ринковим механізмом саморегулювання.
Основне завдання планування – це відповідь на питання, яким повинні бути економічні показники для забезпечення бажаних результатів та що для цього необхідно зробити. При невідповідності бажаного й реального станів в процесі планування розробляються необхідні заходи, спрямовані або на пошук нових більш ефективних рішень, або на корегування цільових показників з подальшою розробкою плану перспективних заходів.