53 Ступені порівняння прикметників

Відносними називаються прикметники, що виражають ознаку предмета за його відношенням до інших предметів, дій, обставин: бурштинове намисто, осінній день, сьогоднішній випадок, перелітні птахи.

Присвійними називаються прикметники, які вказують на належність предмета кому-небудь і відповідають на питання чий? чия? чиє? Наприклад: мамина казка, батьків сміх, дівоче обличчя, ведмежий барліг.

Вживаючись у переносному значенні, відносні та присвійні прикметники можуть переходити в розряд якісних. Наприклад: золотий ланцюжок (відносний) - золота душа (якісний); срібний перстень (відносний) - срібний голос (якісний); лебединий пух (відносний) - лебедина пісня (якісний); зміїна отрута (присвійний) - зміїний характер(якісний).

Оскільки якісні прикметники виражають ознаки, що можуть виявлятися більшою чи меншою мірою, вони мають ступені порівняння: вищий і найвищий. Кожен зі ступенів має дві форми: просту і складену.

Вищий ступінь порівняння вказує, що в одному предметі ознака виявляється більшою мірою, ніж в іншому.

1. Проста форма вищого ступеня порівння утворюється за допомогою суфіксів -іш, -ш: добрий -добр-іш-ий, милий - мил-іш-ий, довгий - дов-ш-ий, міцний - міцн-іш-ий. У деяких прикметниках при цьому можуть випадати суфікси -к-,-ок-,-ек-: тон-к-ий - тон-ш-ий, глибо-к-ий - глиб-ш-ий, дале-к-ий - даль-ш-ий. При додаванні суфікса -ш- можуть виникати звукові сполуки, які на письмі позначаються буквами жч і щ. Буква щ пишеться у прикметниках; вищий, товщий (товстіший), кращий. Буквосполучення жч пишеться у прикметниках: ближчий, важчий, вужчий, дорожчий, дужчий, нижчий, тяжчий.

2. Складена форма вищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника слів більш, менш: яскравий - більш яскравий, швидкий - менш швидкий.

Найвищий ступінь порівняння вказує, що ознака виявляється найбільшою мірою.

1. Проста форма найвищого ступеня порівння утворюється за допомогою додавання до прикметника вищого ступеня префікса най-: дорожчий - най-дорожчий, міцніший - най-міцніший. Значення найвищого ступеня порівняння можна посилити префіксами як-, що-: як-найдорожчий, що-найменший.

2. Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника слів найбільш, найменш, а також додаванням до прикметника вищого ступеня слів від усіх (за всіх), над усе: тривожний - найбільш тривожний, тривожніший над усе

Утворення присвійних прикметників

Присвійні прикметники утворюються від назв людей і тварин. Від іменників 1-ої - назв людей - присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса -ин, причому кінцеві приголосні твірної основи [г], [к], [х] чергуються з [ж], [ч], [ш]: сестра - сестр-ин, баба - баб-ин, Ольга - Ольж-ин, тітка - тітч-ин, Солоха - Солош-ин. Якщо твірна основа закінчується на [j], маємо суфікс -ін (на письмі -їн): Лідія - Ліді-їн, Євдокія - Євдокі-їн.

Від іменників 2-ої відміни присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса -ів (-їв), який чергується з -ов, -ев (-єв):

а) якщо прикметник утворено від іменника твердої групи, то відбувається чергування -ів/-ов: дядько - дядьк-ів, дядьк-ов-ого;

б) якщо прикметник утворено від іменника м'якої чи мішаної групи, то відбувається чергування -ів (-їв)/ - ев (-єв): Андрій - Андрі-їв, Андрі-єв-ого; лікар - лікар-ів, лікар-ев-ого.

Від назв тварин прикметники із значенням присвійності утворюються за допомогою суфіксів -ин, -ін (на письмі -їн): бджол-ин-ий, пташ-ин-ий, орл-ин-ий, змі-їн-ий, солов'-їн-ий; чи суфіксів -ач, -яч: соб-ач-ий, кач-ач-ий, тел-яч-ий, свин-яч-ий. Іноді такі прикметники утворюються шляхом зміни кінцевого приголосного твірної основи та додаванням закінчення -ий: вовчий, ове

54 За кінцевим приголосним основи прикметники поділяються на прикметники 1) твердої та 2) м'якої груп.

До твердої групи належать прикметники, основа яких закінчується на твердий приголосний. Наприклад: добрий, вразливий, милий, прекрасний, народний, чистий. Сюди ж належать всі присвійні прикметники: батьків, Олексіїв, мамин, Софіїн, а також короткі форми прикметників: зелен, повен, годен, рад, жив.

До м'якої групи належать прикметники, основа яких закінчується на м'який приголосний та [j]: осінній, житній, ранній, художній, колишній, справжній, безкраїй, довговіїй, короткошиїй.

Тверда групаВідмінок Однина Множина

чоловічий рід жіночий рід середній рід

Н. гарн-ий гарн-а гарн-е гарн-і

Р. гарн-ого гарн-ої гарн-ого гарн-их

Д. гарн-ому гарн-ій гарн-ому гарн-им

З. гарн-ий,-ого гарн-у гарн-е гарн-і,-их

О. гарн-им гарн-ою гарн-им гарн-ими

М. гарн-ому,-ім гарн-ій гарн-ому,-ім гарн-их

М'яка група

Відмінювання прикметників з основою на м'який приголосний

Відмінок Однина Множина

чоловічий рід жіночий рід середній рід

Н. осінн-ій осінн-я осінн-є осінн-і

Р. осіннь-ого осіннь-ої осіннь-ого осінн-іх

Д. осіннь-ому осінн-ій осіннь-ому осінн-ім

З. осінн-ій,-ого осінн-ю осінн-є осінн-і,іх

О. осінн-ім осіннь-ою осінн-ім осінн-іми

М. осіннь-ому,-ім осінн-ій осіннь-ому,-ім осінн-іх

Відмінювання прикметників з основою на [j]

Відмінок Однина Множина

чоловічий рід жіночий рід середній рід

Н. безкра-їй безкра-я безкра-є безкра-ї

Р. безкрай-ого безкрай-ої безкрай-ого безкра-їх

Д. безкрай-ому безкра-їй безкрай-ому безкра-їм

З. безкра-їй,-ого безкра-ю безкра-є безкра-ї,їх

О. безкра-їм безкрай-ою безкра-їм безкра-їми

М. безкрай-ому,-їм безкра-їй безкрай-ому,-їм безкра-їх

За особливим зразком відмінюються складні прикметники, другою частиною яких є -лиций:

Відмінювання прикметників на -лицийВідмінок Однина Множина

чол.р. жін.р. сер.р.

Н. білолиц-ий білолиц-я білолиц-е білолиц-і

Р. білолиць-ого білолиць-ої білолиць-ого білолиц-их

Д. білолиць-ому білолиц-ій білолиць-ому білолиц-им

З. білолиц-ий,-ого білолиц-ю білолиц-е білолиц-і,-их

О. білолиць-ому білолиць-ою білолиц-им білолиц-ими

М. білолиць-ому,-їм білолиц-ій білолиць-ому,-ім білолиц-их

55 – 56 Загальна граматична характеристика числівника

Числівником називається частина мови, яка позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?

За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні і порядкові.

Кількісними називаються числівники, котрі позначають кількість предметів і відповідають на питання скільки? Серед них виділяють власне кількісні (два, п'ять, вісімнадцять, тридцять шість); дробові (чотири восьмих, сім цілих три десятих); збірні (троє,десятеро); неозначено-кількісні (кілька, багато, чимало).

Кількісні числівники змінюються за відмінками, але не мають граматичних ознак роду і числа. Виняток становлять числівники один (одна, одне,-о), одні; два, дві; обидва, обидві; півтора, півтори.

Порядковими називаються числівники, які позначають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? котра? котре? котрі?: перший, перша, перше, перші; одинадцятий, одинадцята, одинадцяте, одинадцяті.

Порядкові числівники, подібно до прикметників, змінюються за родами, числами і відмінками.

У реченні числівники можуть бути різними членами речення: І один у полі воїн (підмет); Семеро одного не ждуть (підмет, додаток); Одна ластівка весни не робить (означення). Якщо кількісний числівник поєднується з іменником, то разом із ним входить до складу підмета, присудка, додатка, означення, обставини: На румунському боці три пари волів тягло канатом проти води здорове червоне судно; Два ведмеді в однім барлозі живуть; Море буває трьох сортів: тихе море, хвильове море й бур'яне море...; Басейн Дніпра має площу п'ятсот чотири тисячі квадратних кілометрів.

За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені:

Простими називаються числівники, що мають один корінь: один, три, сто, перший, третій, сьомий; двоє, мало, багато;

Складними називаються числівники, що у своєму складі мають два корені: одинадцять, дев'ятнадцять, двадцять, двісті, триста, одинадцятеро, двадцятеро, кількадесят, кількасот;

Складеними називаються числівники, які містять в собі два і більше простих чи складених числівників: (двадцять чотири, тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ятий).

Bідмінювання числівників

Виділяють декілька типів відмінювання кількісних числівників:

1. Відмінювання числівника один, (одна, одне (-о), одні). Цей числівник відмінюється як займенник той (та, те, ті).відм. Однина Множина

чол.р. жін.р. сер.р.

Н. один одн-а одн-е одн-і

Р. одн-ого одн-ої/-ієї одн-ого одн-их

Д. одн-ому одн-ій одн-ому одн-им

З. один/-ого одн-у одн-е одн-і/их

О. одн-им одн-ою/-ією одн-им одн-ими

М. одн-ому/-ім одн-ій одн-ому/-ім одн-их

2. Відмінювання числівників два, три, чотири. Числівник два у називному і знахідному відмінках змінюється за родами (чол. і середн.р. - два, жін.дві).відм. Зразок

Н. дв-а дв-і тр-и чотир-и

Р. дв-ох дв-ох трь-ох чотирь-ох

Д. дв-ом дв-ом трь-ом чотирь-ом

З. дв-а (дв-ох) дв-і тр-и (трь-ох) чотир-и (чотирь-ох)

О. дв-ома дв-ома трь-ома чотир-ма

М. (на) дв-ох (на) дв-ох (на) трь-ох (на) чотирь-ох

3. Відмінювання числівників від п'яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:відм. Зразок

Н. шість дванадцять п'ятдесят

Р. шест-и (шість-ох) дванадцят-и (-ох) п'ятдесят-и (-ох)

Д. шест-и (шість-ом) дванадцят-и (-ом) п'ятдесят-и (-ом)

З. шість (шість-ох) дванадцять п'ятдесят (-ох)

О. шість-ма (шість-ома) дванадцять-ма (-ома) п'ятдесять-ма (-ома)

М. (на) шест-и (шість-ох) (на) дванадцят-и (-ох) (на) п'ятдесят-и (-ох)

4. Відмінювання числівників сорок, дев'яносто, сто. Ці числівники мають лише дві неоднакові відмінкові форми:Н., Зн. сорок дев'яност-о ст-о

Р., Д., Ор., М. сорок-а дев'яност-а ст-а

5. Відмінювання числівників двісті - чотириста та числівників на -сот:відм. Зразок

Н. двіст-і трист-а п'ятсот

Р. двохсот трьохсот п'ятисот

Д. двомст-ам трьомст-ам п'ятист-ам

З. двіст-і трист-а п'ятсот

О. двомаст-ами трьомаст-ами п'ятьмаст-ами

М. (на) двохст-ах (на) трьохст-ах (на) п'ятист-ах

6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники, що належать до відповідних відмін.

7. Відмінювання збірних числівників у непрямих відмінках збігається з відмінюванням відповідних кількісних числівників, але тільки з їх вторинними формами: п'ятеро - п'ятьох, п'ятьом, п'ятеро, п'ятьома, (на) п'ятьох.

8. При відмінюванні дробових числівників перша частина змінюється як кількісний числівник, а друга - як порядковий.

9. У складених кількісних числівників відмінюються всі складові частини: двісті тридцять шість - двохсот тридцяти шести.

10. У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент: двісті тридцять шостий - двісті тридцять шостого.

Для того, щоб краще засвоїти поданий матеріал, пропонуємо відповісти на контрольні запитання та виконати практичні завдання. Бажаємо успіхів!