9. Типи господарських операцій, що викликають зміни в об’єктах бухгалтерського обліку

10. Стадії облікового процесу та їх взаємозв’язок з елементами бухгалтерського обліку

Організація облікового процесу в цілому в тій чи іншій ланці народного господарства значною мірою залежить від організації облікового апарата і праці облікових працівників. Таким чином, організація бухгалтерського обліку включає організацію облікового процесу, облікового апарата і праці облікових працівників.

Весь обліковий процес можна підрозділити на три стадії: первинний, поточний і підсумковий облік.

Первинний облік, що здійснюється на першій стадії облікового процесу, припускає збір первинних облікових даних про наявність засобів і господарських операцій, їхнє бухгалтерське документування. На цій стадії реалізуються в основному такі способи та методи бухгалтерського обліку, як оцінка, документація.

Другою стадією облікового процесу є поточний облік. На цій стадії протягом місяця здійснюється облікова реєстрація господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку в облікових регістрах з використанням різних способів методу бухгалтерського обліку - рахунків, подвійного запису, інвентаризації, оцінки.

Третя стадія облікового процесу - підсумковий облік - являє собою узагальнення даних поточного обліку, складання калькуляцій, балансу, звітності. Здійснюється підсумковий облік за допомогою таких способів та методів бухгалтерського обліку, як оцінка рахунка бухгалтерського обліку, калькулювання, подвійний запис, баланс, звітність тощо. На кожній з цих стадій облікового процесу необхідно організувати:

облікові номенклатури;

способи і техніку відображення облікових номенклатур;

матеріальні носії облікових даних і інформації;.

рух матеріальних носіїв облікових даних і інформації;

використання і збереження носіїв облікової інформації.

11. Суть і побудова бухгалтерського балансу

Баланс — це метод відображення стану господарських засобів (майна) за їхнім складом і джерелами утворення у вартісній оцінці на певну дату.

За формою баланс — таблиця, на лівій стороні якої відображають склад і розміщення господарських засобів і яка називається активом, а на правій стороні, що називається пасивом, відображають джерела формування господарських засобів. Слова "актив" і "пасив" означають відповідні сторони бухгалтерського балансу. Це так звана горизонтальна форма побудови бухгалтерського балансу, як правило, характерна для Німеччини, Італії, Росії. Для України така побудова практична і традиційна. Скажімо, в Англії, США використовують вертикальну форму побудови бухгалтерського балансу: спочатку показують склад активу, а потім — пасиву.

У бухгалтерському балансі всі господарські засоби підприємства та джерела їх формування об'єднані в економічно однорідні групи, які називають статтями балансу. Статті балансу мають загальну назву, окремий код, їх записують окремими сумами. Статті бухгалтерського балансу поділяють на активні (ті, що розміщені в активі балансу) і пасивні (ті, що розміщені у пасиві балансу).

Статті активу завжди характеризують господарські засоби: основні засоби, запаси, кошти, дебітори та ін. Статті пасиву завжди характеризують джерела власних і залучених коштів: статутний капітал, прибуток, кредити банку, розрахунки з постачальниками тощо. Як видно з прикладу загальні підсумки активу і пасиву балансу рівні між собою. Це обов'язкова умова правильності його складання. У цьому виявляється балансове рівняння. Рівність підсумків активу і пасиву балансу зумовлена тим, що в обох його частинах відображено у вартісній оцінці одні й ті ж господарські засоби, тільки згруповані за різними ознаками: в активі — за складом і розміщенням, у пасиві — за джерелами їх формування. Кожна група господарських засобів, розміщених в активі, має відповідне джерело їх формування, відображене в пасиві балансу. Відсутність рівності підсумків активу і пасиву балансу свідчить про наявність помилок, допущених при його складанні. Отже, бухгалтерський баланс — це фіксування на певну дату (як правило, 1-ше число місяця) активів і пасивів, які складаються з окремих статей, рівність активів і пасивів у грошовій оцінці.