
- •«Вплив стану сп’яніння на відповідальність»
- •1.Питання осудності осіб,які знаходяться в стані сп’яніння.
- •2. Призначення покарання для осіб які вчинили злочин у стані сп’яніння.
- •3.Тяжкі психічні захворювання які виникають внаслідок алкоголізму, та їх значення для кримінальної відповідальності.
- •4. Використана література.
3.Тяжкі психічні захворювання які виникають внаслідок алкоголізму, та їх значення для кримінальної відповідальності.
У судовій практиці, хоча й рідко, але зустрічаються випадки, коли на ґрунті хронічного алкоголізму виникають тяжкі захворювання - біла гарячка, алкогольний галюциноз та ін. Під впливом таких захворювань людина може вчинити суспільне небезпечне діяння у стані, коли вона не усвідомлює своїх дій або не може керувати ними. У цих випадках на підставі ст. І9 КК особа визнається неосудною і не підлягає кримінальній відповідальності.
Таке захворювання як патологічне сп'яніння може виникнути не тільки у злісних алкоголіків, а й навіть у тих, хто не страждає на алкоголізм. На практиці зустрічаються випадки, коли під впливом різних несприятливих обставин (фізичного чи психічного виснаження, нервових перевантажень та інших несприятливих обставин) навіть при незначному вживанні алкоголю настають такі сильні розлади психіки, що особа не усвідомлює своїх дій або не може керувати ними. Такі особи за висновком судово-психіатричної експертизи визнаються неосудними.
Враховуючи підвищену небезпечність осіб, які вчиняють злочини у стані сп'яніння, у п. І3 ч. І ст. 67 КК закріплено, що ця обставина є такою, що обтяжує відповідальність особи. Зазначена обтяжуюча обставина не впливає на кваліфікацію вчиненого злочину, однак ураховується при індивідуалізації покарання винному.
Необхідно вказати, що стан сп'яніння може бути викликаний не лише алкоголем, а й наркотичними засобами або іншими одурманюючими речовинами. При цьому мова йде про так зване фізіологічне сп'яніння, яке в узагальненому правовому понятті є психічним станом особи в момент вчинення злочину, викликаним вживанням алкоголю, наркотичних засобів або одурманюючих речовин і характеризується послабленням інтелектуальної і вольової сфери психічної діяльності людини і тому може бути такою ознакою діяння, що підвищує суспільну небезпечність вчиненого і посилює відповідальність особи.
Систематичне зловживання алкоголем може привести людину до захворювання на хронічний алкоголізм. Глибокі зміни особистості хронічного алкоголіка дозволяють розглядати це захворювання в низці інших психічних аномалій, що не виключають осудності. У алкоголіка розвиваються психопатичні риси характеру, що мають криміногенне значення. Алкоголікам, які вчинили насильницькі злочини, властиві такі негативні риси, як підвищена дратівливість, агресивність, конфліктність, підозрілість, помисливість, ревнощі, сутяжництво, садизм. Нерідко такі особи в силу свого захворювання при вчиненні злочину не в повній мірі можуть усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку дій або керувати ними. Суд може врахувати цю обставину при призначенні покарання. Однак специфіка даної психічної аномалії полягає в тому, що вона розвивається внаслідок асоціальної поведінки особи, що виражається в пияцтві. Тому суди не схильні пом'якшувати покарання алкоголікам і наркоманам. Однак до них при відповідних умовах можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Висновок
Очевидним є те, що стан сп’яніння справляє на особистість згубний небезпечний вплив та може призвести до тяжкого стану організму та до психічних розладів, іноді навіть до хронічних. Крім цього, вчинення особою злочину в такому стані вважається обставиною що обтяжує її відповідальність та призводить до неадекватного поводження в суспільстві. А це очевидно підвищує ступінь суспільної небезпечності та може спричинити несприятливі наслідки як для самої особи, яка перебуває в такому стані, так і для оточуючих.
В законодавстві не дарма суворо регламентовано розглядуване питання. Адже зазвичай особи самі себе доводять до стану сп’яніння, заздалегідь усвідомлюючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків. При цьому потрібно проводити профілактичні заходи задля попередження та зменшення кількості злочинів вчинених у стані сп’яніння.
Слід зазначити, що у кримінальному праві Україні питання про кримінальну відповідальність за діяння, вчинені в стані патологічного сп'яніння, вирішується інакше, ніж за злочини, вчинені в стані простого алкогольного сп'яніння. Патологічне сп'яніння є різновидом тимчасового психічного розладу, що виключає осудність і кримінальну відповідальність