Міністерство освіти та науки України

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

 

 

Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та семінарських занять

З навчальної дисципліни „Історія держави і права зарубіжних країн”

 

 

 

Харків-2007

 

Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та семінарських занять з навчальної дисципліни „Історія держави і права зарубіжних країн” для студентів I курсу / Уклад.: О.В. Криворучко, С.І. Пирогова, В.В. Россіхін та ін. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. – с.

 

Укладачі: О.В. Криворучко, С.І. Пирогова, В.В. Россіхін, М.М. Страхов.

 

1. ВСТУП

2. Загальний розрахунок годин лекцій, семінарських занять, самостійної роботи

3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ"

4. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ

5. ПОТОЧНИЙ (МОДУЛЬНИЙ) ТА ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

6. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

7. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

8. ПЕРЕЛІК ЕКЗАМЕНАЦІЙНИХ ПИТАНЬ

1. Вступ

Курс „Історія держави і права зарубіжних країн" є фундаментальною, базовою юридичною дисципліною й вимагає під час "і вивчення засвоєння величезного обсягу законодавства й фактажу, а гакож вміння аналізувати цей матеріал та робити самостійні висновки.

Дисципліна викладається з метою надати студентам на прикладі яайзначніших світових типів державно-правових систем уявлення про виникнення і розвиток головних інститутів держави і права, показати закономірності та напрями їхнього розвитку, навчити студентів самостійно аналізувати як окремі нормативні акти, так і більш загальні державно-правові явища. Такі знання та навички дозволять студентам краще розуміти державно-правові реалії сучасності, сутність, негативні та позитивні сторони чинного права, а також допоможуть прогнозувати їхню подальшу еволюцію.

Студентам слід мати уяву про предмет і метод історії держави і права; місце дисципліни в системі юридичних наук; методологію її викладання і вивчення; зміст головних категорій історико-правової науки; її основні теоретичні напрямки; періодизацію курсу історії держави і права зарубіжних країн; становлення держави і формування права; закономірності та особливості виникнення та розвитку держави і права; вплив економіки на еволюцію державного паду, права та правове становище окремих соціальних груп населення; основні типи й системи права, джерела та галузі матеріального та процесуального права; чітку тенденцію демократизації державних інститутів та поступове надання пріоритету правам і свободам людини.

Вивчення історії держави і права зарубіжних країн здійснюється шляхом комбінування лекційного курсу, семінарських та індивідуальних занять, консультацій, виконання самостійних завдань студентами з використанням схем, таблиць, карт, методичних рекомендацій, проходження поточного модульного контролю.

Підсумковою формою контролю знань є іспит, який має на меті перевірку рівня засвоєння учбового матеріалу, уміння його аналізувати та використовувати для вирішення конкретних задач.

Успішне оволодіння курсом історії держави і права зарубіжних країн передбачає, що студенти повинні:

знати предмет і метод та сучасний стан проблем науки історії держави і права зарубіжних країн; головні типи держави, особливості притаманні їхньому державному ладу та соціальному устрою, правовим системам; закономірності буржуазних революцій, засади і принципи розбудови буржуазної держави; головні буржуазні (континентальна та англосаксонська) системи права, їхні джерела та принципові положення; найважливіші правові кодифікації ХІХ-ХХ століть; зміни у державному ладі та правових інститутах у XX столітті, тенденції на зближення правових систем та утворення великих міждержавних об'єднань;

вільно орієнтуватися в системі основних джерел з історії держави і права зарубіжних країн;

уміти аналізувати правові акти та інші документи за допомогою різних наукових методів, перш за все, спираючись на принцип історизму та порівняльно-правовий метод; використовувати в практичній діяльності знання головних засад континентальної та англосаксонської систем права; використовувати знання курсу історії держави і права зарубіжних країн в практичній діяльності задля удосконалення чинного законодавства України; на основі історико-правових знань самостійно робити прогнози суспільно-політичного життя та правового розвитку України.