- •Адміністративно –територіальний устрій України
- •3.1 Вимоги до організації адміністративно-територіального устрою
- •2.Акти ксу
- •3. Верховенство ку
- •4) Виборче право
- •5 Відповідальність органів
- •6) Гарантії місцевого самоврядування
- •8)Джерела кпу
- •9) Загальні збори
- •10.Інститут представника Президента України (завдання та функції, види, особливості конституційно-правового регулювання).
- •11 Комітети вру?????????????????
- •12 Компетенція виконавчих комітетів….((((((((((((
- •13 Конституційне право громадян на судовий захист та правову допомогу
- •16 Конституційне право на обєднання в політичні партії та громадські організації
- •18. Конституційне право громадян на працю та відпочинок
- •19 . Конституційне право громадян на проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій.
- •21. Конституційне право громадян на свободу і особисту недоторканність, право на таємницю особистого життя.
- •30. Конституційні виборчі права громадян.
- •25. Конституційні закони: поняття, зміст, види. Утвердження інституту конституційних законів
- •26. Конституційні обов’язки громадян.
- •27. Конституційні основи законодавчої діяльності
- •17.Конституційні права на охорону здоровя, медичну допомогу та медичне страхування, на безпечне для життя і здоровя довкілля
- •58. Конституційно – правовий статус Президента України .
- •29. Конституційно – правова відповідальність в Україні : поняття, суб»єкти, проблеми становлення (утвердження) як окремого виду юридичної відповідальності .
- •40. Конституційно – правова характеристика України як унітарної держави. Особливості унітаризму в Україні.
- •31. Конституційно – правове регулювання державних символів (поняття, види, ф-ї, затвердження, використання). (ст.20 ку)
- •41. Конституційно – правове регулюванняя державної мови. Статус мов корінних народів та національних меншин в Україні .
- •42. Правове регулювання набуття громадянства (підстави та умови).
- •43. Правове регулювання припинення громадянства (підстави та умови).
- •44. Припинення повноважень пу.
- •48. Конституційно – правовий статус арк.
- •49. Конституційно правовий статус біженців в Україні .
- •50. Конституційно – правовий статус вр України .
- •52. Конституційно – правовий статус кму.
- •53. Конституційно-правовий статус комітетів вру. Утворення та діяльність парламентських профільних комітетів
- •54. Конституційно-правовий статус ксу. Ксу – єдиний орган конституційної юрисдикції.
- •§ 1. Конституційний с уд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні
- •56. Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні
- •65. Конституція арк. (То все, що знайшла )
- •66. Конституція України як закон прямої дії. Юридична природа вступного розділу Конституції України – Преамбули.
- •67. Конституція України як закон, що має підвищену ступінь стабільності. Загальна х-тика внесення змін.
- •68. Механізм реалізації Конституції України
- •69. Норми конституційного права.
- •Відмінності між правами людини і громадянина:
- •70. Повноваження Президента України: поняття, види, проблеми реалізації.
- •71. Політична, економічна та ідеологічна багатоманітність в Україні – як засада конституційного ладу.
- •72. Поняття державного органу, конституційна система державних органів в Україні.
- •73. Поняття надзвичайного стану. Види надзвичайних режимів за законодавством України.
- •74. Поняття та система місцевого самоврядування.
- •74. Конституційний лад України: поняття, сутність та засади.
- •75 . Поняття, правова природа та призначення інституту Глави держави – Президента України.
- •75. Постійні комісії місцевих рад.
- •55. Правове положення (статус) народного депутата України.
- •47. Принцип розподілу влади в Україні – як засада конституційного
- •81. Принципи громадянства України.
- •82. Районна та обласна ради як органи місцевого самоврядування: формування, структура, форми діяльності, компетенція, проблеми реформування.
- •83.Свобода думки і слова як конституційне право громадян України (зміст, сутність, проблеми реалізації).
- •2) Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16 листопада 1992 р.
- •3) Закон України «Про Національний архівний фонд і архівні установи» від 24 грудня 1993 р.
- •77. Системно-структурна характеристика Конституційного права як галузі права.
- •85. Сільська, селищна, міська ради як органи місцевого самоврядування, форми діяльності, компетенція), проблеми реформування.
- •86.Соціальна держава як держава конституційна: сутність, характерні риси. Проблеми утвердження України як соціальної держави.
- •87. Структура (внутрішня будова)виконавчих комітетів місцевих рад.
- •88. Суверенітет та суверенна держава в конституційному (державному) праві: основні теорії державного суверенітету. Сучасне розуміння категорії суверенна держава. Ознаки суверенної держави.
- •78. Сучасний український Конституціоналізм: поняття, сутність, засади та процес становлення.
- •90. Територія держави, адміністративно-територіальної одиниці як об»єкт конституційно-правових відносин.
- •91. Форми територіальної самоорганізації населення в Україні.
- •79. Функції Конституції України: поняття, система, характеристика.
- •2. Функції Конституцій
- •2.1 Установча функція
- •2.2 Організаторська функція
- •2.3 Зовнішньополітична функція
- •2.5 Юридична функція
- •Вибачайте менше не вийшло…. Головне це про функції, а все інше для загального розвитку щоб знали, якщо на деКу будуть зустрічні питання.
- •93. Функції парламенту України, зростання його ролі внаслідок реформи Конституції.
- •94. Юридична природа рішень (актів) місцевих референдумів в Україні.
- •80. Юридичні властивості Конституції України.
5 Відповідальність органів
Юридичну відповідальність поділяють на такі основні види: конституційна, кримінальна, адмінітративна, дисциплінарна, цивільно-правова, майнова (по суті, різновид цивільно-правової). В практиці місцевого самоврядування розрізняють конституційно-правову і майнову відповідальність органів і посадових осіб самоврядування. Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами (ст.74 Закону “про МС”). Конституційно-правова відповідальність полягає у застосуванні до органів та посадових осіб місцевого самоврядування різних заходів конституційно-правового впливу з боку компетентних державних органів (як правило, без залучення суду). Вищою формою конституційно-правової відповідальності органів і посадових осіб місцевого самоврядування є дострокове припинення їх повноважень у встановленому законом порядку. Так, щодо сільських, селищних і міських рад та голів, то рішення про дострокове припинення їх повноважень може бути прийняте шляхом проведення місцевого референдуму. Чинне законодавство допускає і процедуру саморозпуску сільських, селищних та міських рад, а також добровільної відставки сільських, селищних і міських голів. Конституція передбачає проведення позачергових виборів органів місцевого самоврядування (п.30 ст.85), а отже, вона допускає розпуск або дострокове припинення повноважень цих органів у всеукраїнському масштабі. Чинне законодавство встановлює підстави, за якими компетентні державні органи достроково припиняють повноважень окремих рад. Місцеві державні адмсіністрації виявляють факти, які дають підстави для дострокового припинення повноважень органів місцевого самоврядування Майнова або цивільно-правова відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування наступає за їх неправомірні рішення, дії або бездіяльність, якими вони завдають юридичнимі фізичним особам матеріальної та моральної шкоди. Ця шкода згідно зчинним законодавством відшкодовується органами і посадовими особами місцевого самоврядування в повному обсязі за рахунок коштів місцевого бюджету. Коли ця шкода обумовлена розумним ризиком, то це одна справа. Інша - коли вона обумовлена некомпетентністю, особистими інтересами депутатів або сільського, селищного чи міського голови. В таких випадках закон має встановлювати регресну відповідальність тих, хто заподіяв необгрунтовану матеріальну і моральну шкоду, яку відшкодувала територіальна громада. Депутати і службовці органів місцевого самоврядування, сільські, селищні і міські голови несуть також в межах закону дисциплінарну, адміністативну, фінансову і кримінальну відповідальність. Важливою є і громадсько-політична відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування, яка може виражатися в їх добровільній відставціі саморозпуску. Практика свідчить про те, що ефективність конституційно-правової, майнової та громадсько-політичної відповідальності цих органів і посадових осіб є досить низькою, що обумовлено рівнем правової та політичної культури в суспільстві.
Стаття 74. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування 1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами 2. Підстави, види і порядок відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Конституцією України, цим та іншими законами.
Стаття 75. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальними громадами
Органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед територіальними громадами. Вони періодично,але не менш як два рази на рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальними громадами про свою діяльність. 2. Територіальна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень.
3. Порядок і випадки дострокового припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіальними громадами визначаються цим та іншими законами.
Стаття 76. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед державою
Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність у разі порушення ними Конституції або законів України. 2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування з питань здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними,
підконтрольними і відповідальними перед територіальними громадами. Вони
періодично, але не менш як два рази на рік, інформують населення про
виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку,
місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення, звітують перед
територіальними громадами про свою діяльність. Сільські, селищні, міські
голови, як посадові особи органів місцевого самоврядування, несуть
персональну відповідальність за здійснення наданих законом повноважень.
При здійсненні наданих повноважень вони є підзвітними,
підконтрольним і відповідальним перед територіальними громадами,
відповідальними - перед відповідними радами, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади – також
підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Спосіб формування сільської, селищної, міської ради та обрання
сільського, селищного, міського голови однакові, проте їх статус різний.
Відповідно до Конституції України, голова очолює виконавчий орган ради,
інтегрований в його структуру, а тому має відповідати перед радою за
наслідки роботи виконавчого органу та за свою власну діяльність аж до
припинення наданих йому повноважень за рішенням відповідної ради за
наявності підстав, передбачених Законом (якщо він порушує Конституцію та
Слід згадати, що розглядаючи питання щодо дострокового прип
повноважень органів місцевого самоврядування, КонституційнУкраїни зазначав, що тільки через волевиявлення виборців, а не за рішенням
Верховної Ради України припиняються повноваження відповідної ради чи
сільського, селищного, міського голови [14].
Питання про дострокове припинення повноважень сільської, селищної,
міської, районної в місті ради за рішенням місцевого референдуму може бути
порушене сільським, селищним, міським головою, а також не менш як
однією десятою частиною громадян, що проживають на відповідній території
і мають право голосу.
Отже, чинним законодавством в основному врегульовані питання щодо
відповідальності органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб як
представницьких органів та з питань прийняття рішень, які стосуються
життєво важливих для територіальної громади рішень, зокрема щодо
земельних, комунальних та інших питань. Проте практична реалізація
прийнятих органами місцевого самоврядування рішень усе ще залишаєтьсянедостатньо врегульованою через недостатні механізми саме
відповідальності як самих цих органів, так і їх посадових осіб.
