16. Пропагандистські функції рекламіста і пр- фахівця в колі етико-правових засад і принципів.

Пропагандистська функція рекламіста і ПР- фахівця виражається в навіюванні, як вигляді психологічного впливу, словесного або образного, що викликає некритичне сприйняття або засвоєння якоїсь інформації. Це відбувається при підміні активного відношення психіки до предмету комунікації, навмисно створеної пасивністю сприйняття пропонованих повідомлень, через розсіювання уваги великою кількістю інформації.

Пропаганда часто спирається на деструктивні принципи примусу, протистояння і тиску, що абсолютно заперечує етико-правові засади та принципи, часто використовує технології впливу на підсвідомість людей. Пропаганда має жорстку установку і прагне змусити людей прийняти (змінити) деяку точку зору, причому не цікавлячись хочуть вони того чи ні.

17.Моральні засади рекламіста в умовах конфлікту інтересів у сфері економіки та політики.

Визначення принципів реклами відповідно до статті 7 таких, як: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди;

визначення загальних етичних вимог до реклами як такої, що

• не повинна підривати довіру суспільства до реклами;

• не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності;

• не повинна використовувати засоби і технології, які діють на свідомість і підсвідомість споживачів реклами;

• не повинна наводити твердження, дискримінаційні щодо осіб, які не користуються рекламованим товаром;

• не повинна містити елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності. Розповсюдження такої реклами законом заборонено;

• повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції;

• в рекламному повідомленні заборонено імітувати або копіювати текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що застосовуються в рекламі інших товарів, якщо інше не передбачено законами України у сфері інтелектуальної власності;

• використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України, звучання Державного Гімну України, зображення державних символів інших держав та міжнародних організацій, а також офіційні назви органів державної влади України, крім випадків, передбачених законом (все вищеназване відповідно до статей 7,8).

 рекламних повідомлень, що несумісні з нормами етики:

недобросовісна реклама

порівняльна реклама

прихована реклама

Українські закони щодо реклами є дещо недосконалими. Так нічого не говориться про етику політичної реклами або етичність використання політичних тем в рекламі. Хоча використання політичних сюжетів – звичне явище. У ряді випадків реклама виступає як політична критика і навпаки, політична критика використовується як реклама. У цьому випадку, щоб застрахувати себе від політичних обвинувачень, виробники реклами надають рекламним повідомленням жартівливу форму. Так, стало модним використовувати образи (голосу, особливості поводження) відомих політичних діячів минулого й сьогодення, наприклад, Леніна, Сталіна, Брежнєва (Єльцин і мобільний номер 544).

Непродумана реклама, що використовує політичні аналогії, може стати однією із причин розпалювання політичних конфліктів. Про можливі соціально-політичні наслідки своєї діяльності завжди повинні пам'ятати ті люди, які замовляють і роблять рекламу.

Політичні аналогії або сюжети в рекламі не тільки не ефективні, тому що вони відштовхують певні групи потенційних споживачів, але вони і соціально небезпечні, оскільки ображають почуття багатьох людей, принижують їхню гідність. Реклама повинна бути поза політикою.

Як висновок, слід зазначити, що регулювання етичності рекламного бізнесу в економічно розвинутих країнах забезпечується не тільки кодексами професійної етики, а й на рівні державного регулювання. Хоча так історично склалося, що на ринку рекламної індустрії ні в країнах Європейського Союзу, ні в США, як відомо, немає єдиного універсального, прямого закону як в Україні Закон «Про рекламу», однак активно діють окремі закони про товарні знаки, про заборони на знижки та інші привілеї у сфері реклами та стимулювання збуту, низка законів, що регламентує норми якості, і в тому числі принципи рекламування окремих видів продукції. Навіть відсутність у розвинутих країнах окремих законів про рекламу не дуже позначається на рекламному бізнесі, оскільки він діє в загальному правовому полі підприємництва, яке передбачає покарання за порушення відповідних правових та моральних норм.

Вітчизняний Закон «Про рекламу» в певній мірі регулює етичні питання, які виникають у процесі створення та розповсюдження реклами. Але дія цього закону не поширюється на правовідносини, позв’язані з інформацією про соціальні події, діяльність політичних партій, релігійних і громадських організацій, призначених для підтримки суспільної моралі. Тому громадські професійні організації повинні брати на себе більше відповідальності і відстоювати принципи дотримання морально-етичних норм у рекламній діяльності.