Перелік питань на іспит.

1.Сутність понять «мораль» і «етика» як етнонаціональних і загальнолюдських категорій. Етика (лат. ethica, від грец. ήυος — звичай) - наука, що вивчає мораль. Термін також часто вживається як визначення норм поведінки, сукупності моральних правил певної суспільної чи професійної групи. Морáль — система неформалізованих у вигляді правових приписів поглядів, уявлень, норм та оцінок, що регулюють поведінку людей у суспільстві, практична реалізація положень котрої забезпечується громадським осудом та іманентним імперативом соціалізованого індивіда Філософ Бентам Єремія зауважив, що мораль “у найзагальнішому розумінні — це вчення про мистецтво направляти дії людей таким чином, аби виробляти найбільшу суму щастя”. Слова «етика», «мораль», «моральність» часто вживають як синоніми, але у філософії їх прийнято розрізняти. Етику слід розглядати як самостійну філософську науку, предметом вивчення якої є мораль. Але так як етика ще й формує саме моральний стан суб'єкта, її називають ученням про мораль і моральному освоєнні людиною дійсності, або, як вважає ряд вчених-етиків, - теоретичної рефлексією моральної свідомості людини про саму себе. Сам термін «етика» (отгреч. «звичай», «моральний характер») вперше вжив Аристотель для позначення особливої галузі дослідження - «практичної філософії», в якій головним завданням було навчити людину гідною і правильного життя.

2.Сутність і специфіка професійної моралі та професійної етики Нині поняттям “етика” охоплюється теорія моралі, що відображає явища, стосунки людей у процесі соціальної діяльності. Отже, етика – це наука про мораль, її походження, роль у суспільному та особистому житті людини.
Термін “професійна етика” з’явився у результаті класифікації трудової діяльності, виникнення різноманітних професійних груп.
Отже, об’єктом професійної етики є людина. Тому цілком закономірне існування різноманітних видів професійної етики, що випливають із розмаїття професій: лікарська, правнича, військова, інженерна, наукова тощо. Існує і надпрофесійна етика: адміністративна, управлінська, етика спілкування тощо, оскільки її норми поширюються на всі види трудової діяльності і стосуються кожної професії.
Основні функції та завдання професійної етики полягають у моральному регулюванні професійних відносин, підвищенні професійної майстерності спеціаліста, розвиткові його професіоналізму, виробленні напряму вдосконалення професійної моралі, доповненні її новими нормами, традиціями та звичаями, формуванні стійких моральних якостей спеціаліста, встановленні межі між правомірною та неправомірною професійною поведінкою, обгрунтуванні професійного ідеалу та ін.
Професійна етика як наука не створює моральних норм, не диктує і не нав’язує їх членам суспільства, інакше вона скотилася б на позиції моралізаторства. Вона вивчає ці норми і своїм творчим розвитком лише спонукає до їх утворення.
Термін “професійна етика” звичайно вживається для визначення не стільки галузі етичної теорії, скільки своєрідного морального кодексу людей певної професії. Професійна етика зумовлена особливостями деяких професій, корпоративними інтересами, професійною культурою. Люди, які виконують однакові або близькі професійні функції, відпрацьовують специфічні традиції, об’єднуються на підставі професійної солідарності, підтримують репутацію своєї соціальної групи.
В кожній професії є свої моральні проблеми. Але серед інших професій вирізняється певна група таких, де вони виникають частіше, які потребують особливої уваги. Професійна етика має значення насамперед для професій, об’єктом яких є людина. Там, де представники певної професії в силу її специфіки знаходяться в постійному або навіть безперервному спілкуванні з іншими людьми існують специфічні “моральні кодекси” людей цих професій, спеціальностей.
Професійна етика – це сукупність правил поведінки певної соціальної групи, яка забезпечує моральний характер взаємовідносин, що обумовлюються професійною діяльністю, а також галузь науки, яка вивчає специфіку проявів моралі в різних видах діяльності. Поняття про професійну мораль

Певний відбиток на характер моральних норм, регулюючих вза-ємостосунки людей, накладає роз поділ праці.

Професійна мораль — це специфічні вимоги моральності, пов’язані з виконанням тієї або іншої професійної діяльності.

В цілому ж професійна мораль належить до суспільної моралі як особливе до загального. Норми і принципи професійної моралі конкре-тизують загальні норми і принципи моральності стосовно умов того або іншого роду професійної діяльності.

Поняття про професійну етику

Професійна етика — це теорія професійної моралі, прикладний розділ етики.

Виникнення професійної моралі походить із глибини століть. Вона складається стихійно у зв’язку із суспільним розподілом пра-ці, зростанням соціальної нерівності, появою привілейованих і «низь-ких» професій. Норми ж професійної етики спеціально розробляються й оформляються у вигляді особливих кодексів і професійних клятв (на-приклад, знаменита клятва Гіппократа, яку дає кожен лікар на порозі самостійної діяльності).

Додержання норм професійної етики сприяє підвищенню якості праці, регулюючи взаємовідносини керівників і підлеглих, товаришів по роботі, обслуговуючих і обслуговуваних в системі професій «людина — людина» (медичних, юридичних, торгових і т. д.).

3.Морально-етичний кодекс фахівця в галузі реклами та зв’язків з громадськістю

Світовий досвід регулювання сфери PR

Правові норми.

Вписуючись в загальну систему ділових відносин і підприємництва, PR перш за все регламентується існуючими на цей рахунок правовими нормами.

Ці норми охоплюють головні напрямки діяльності PR-підприємства як суб'єкта підприємництва або ж підрозділи фірми (організації).

У цілому ж діяльність в PR визначають наступні умови:

* Вимоги загального законодавства до суб'єкта право-господарських відносин;

* Положення статутних документів фірми. Крім загальних обов'язкових розділів вони повинні відображати специфіку паблік рілейшнз, інакше цю діяльність можна буде ототожнювати з тією ж рекламою і тоді виникнуть певні складнощі у взаєминах, скажімо, з податковими службами;

* Регламенти роботи відділів, управлінь та інших PR структур всередині фірми (організації) або відомства. Тут на основі спільних підходів до PR і управлінських принципів треба передбачити права та обов'язки співробітників і всього підрозділу, а також схеми їх взаємодії з іншими ланками в загальній системі фірми (відомства);

* Нормативні акти по окремих суміжних сфер. Наприклад, звертаючись до реклами або пресі, треба знати їх правові межі і з урахуванням цього планувати свої акції і компанії.

А. Личная и Профессиональная Честность

1. Под личной честностью понимается поддержание высоких моральных стандартов и незапятнанной репутации. Под профессиональной честностью понимается соблюдение правил Конституции, и, в частности, настоящего кодекса, принятого IPRA.

B. Поведение по отношению к Клиентам и Работодателям

1. Основная обязанность каждого члена IPRA — честное ведение дел с клиентами и работодателями, и бывшими, и нынешними.

1. Член IPRA не должен представлять противоречащие друг другу или конкурирующие интересы без выраженного согласия заинтересованных сторон.

2. Член IPRA обязан сохранять в тайне конфиденциальную информацию как нынешних, так и бывших клиентов и работодателей.

3. Член IPRA не должен пользоваться методами, принижающими клиентов или работодателей другого члена IPRA.

4. При оказании услуг клиент или работодателю член IPRA не должен принимать гонорара, комиссионных или других видов ценного вознаграждения за предоставляемые услуги от кого бы то ни было, кроме клиента или нанимателя, без выраженного согласия этого клиента или работодателя, данного после полного раскрытия всех фактов.

5. Член IPRA не должен предлагать потенциальному клиенту или работодателю условия, при которых его гонорар или иная компенсация будут зависеть от достижения определенных результатов; он не может вступать ни в какие финансовые соглашения с этой целью.

С. Поведение по отношению к Общественности и СМИ

1. Член IPRA должен осуществлять свою профессиональную деятельность, уважая интересы общества и достоинство личности.

1. Член IPRA не должен заниматься деятельностью, которая несет в себе элементы подкупа каналов публичной коммуникации.

2. Член IPRA не должен преднамеренно распространять ложную или вводящую в заблуждение информацию.

3. Член IPRA должен всегда стремиться дать честное представление об организации, которую он/она оказывает услуги.

4. Член IPRA не должен создавать никакой организации, призванной служить какой–либо заявленной цели, но фактически служащей особым не раскрываемым целям или частным интересам этого члена, либо его клиента или работодателя; он не должен также использовать ее или любую существующую организацию такого рода.

D. Поведение по отношению к КоллегамЧлен IPRA не должен преднамеренно вредbть профессиональной репутации или практике другого члена IPRA. Однако, если у этого члена есть свидетельства, что другой член виновен в использовании неэтичных, незаконных или несправедливых методов, включая методы, нарушающие этот Кодекса, он/она должен предоставить информацию Совету IPRA.

1. Член IPRA не должен стремиться вытеснить другого члена IPRA в работе с работодателем или клиентом.

1. Член IPRA должен сотрудничать с другими членами в соблюдении и выполнении положений настоящего Кодекса.

4.Суть поняття моральної свідомості, її структура і зміст в контексті професійної діяльності

5.Специфіка професійних принципів моральної свідомості, моральних відносин в практиці реклами та ПР- діяльності

6.Базові компоненти індивідуальної моральної свідомості, їх емпірична інтерпретація в рекламній та ПР- діяльності.

7.Сутність функцій моралі, таких як гуманізуюча, ціннісно- орієнтуюча, пізнавальна, світоглядна, виховна, регулятивна як детермінант професійної етики

8.Основні етичні принципи професійної діяльності в сфері масових комунікацій.

9.Етичні цінності рекламної та ПР- діяльності.

Public relations та реклама, як і всякі інші сфери професійної діяльності, обумовлені необхідністю дотримання вимог до них суспільства в усьому їх різноманітті.

При здійсненні PR треба враховувати комплекс нормативних положень про суть, зміст і регулятивних механізмах в PR.

У цей комплекс входять також і суто етичні критерії, властиві PR як самостійної діяльності з усіма притаманними їй закономірностями і суперечностями.

Слід також зазначити, що право і етика взаємопов'язані. Багато дій, що розглядаються як неетичні, також є і нелегальними. Однак бувають випадки, коли дія є абсолютно легальним, але зовсім не етичним, але бувають і ситуації, коли вчинок вважається нелегальним, але не суперечить законам етики. Таким чином, приймаючи рішення про план дій у конкретній ситуації, PR-фахівець повинен проаналізувати не тільки правові аспекти, а й врахувати етичні чинники.

Однак, для такої досить специфічної, довірчої, заснованої на міжособистісних стосунках і в чималому ступені творчої сфери, якою в силу різних обставин є PR, законодавчих норм буває недостатньо.

По-перше, не будь-який закон здатний стати повною гарантією запобігання аномальних проявів у будь-якому професійному процесі (тим більше в PR). По-друге, сама ця діяльність виникала і формувалася раніше, ніж приймалися що регламентують її правові норми. І по-третє, ніяка нормативна база не «перекриє» усі мислимі в PR ситуації і завжди при бажанні хтось зуміє знайти можливість для недобросовісних дій.

До того ж, у практиці PR нерідко виникають чималі протиріччя між метою і етичністю засобів досягнення цієї мети; можуть бути питання і з приводу самої мети та її моральності. Велике значення має і ступінь довіри клієнта і навіть суспільства до PR-структури та PR в цілому. Тому PR-сфера просто не може ігнорувати певні етичні норми.

Як зазначає С. Блек, PR можуть бути успішними лише тоді, коли вони засновані на етичних нормах і здійснюються чесними засобами. У PR мета ніколи не виправдовує використання неправдивих, шкідливих або сумнівних засобів. Неможливо використовувати PR для підтримки неправо справи. До того ж, переслідуючи в кінцевому підсумку відкриті, суспільно прийнятні цілі і грунтуючись на точної інформації, діяльність в PR має сприяти встановленню і розвитку соціальної гармонії.

Як відомо, будь-етичні норми складаються з кількох елементів.

Насамперед до них слід віднести загальні, визнані в цивілізованій середовищі, умови поведінки людини незалежно від його професії.

Потім до кола норм, принципів і стандартів професійної поведінки можна віднести всі ті аспекти, які пов'язані з етикою підприємництва. Таких своєрідних «пам'яток», «заповідей», «кодексів» зараз з'являється чимало, їх ніхто на законодавчому рівні не брав, наприклад:

Кодекс професійної поведінки та етики PR (ІПРА)

Цей кодекс професійної поведінки та етики був прийнятий Міжнародною асоціацією ПР (ІПРА) на її Генеральній асамблеї у Венеції в травні 1961 р. і є обов'язковим для всіх членів асоціації.

КОДЕКС ПРОФЕСІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ ІПРА

А. Особиста та професійна чесність

Під особистою чесністю прийнято розуміти дотримання високих моральних норм і підтримку хорошої репутації. Під професійною парністю розуміється дотримання конституції, правили, особливо, даного кодексу, прийнятого ІПРА.

Б. Відносини з клієнтами і службовцями

1. Основний обов'язок кожного члена ІПРА - підтримувати чесні відносини з клієнтами та службовцями, колишніми та нинішніми.

2. Член ІПРА не повинен представляти інтереси однієї з конфліктуючих або конкуруючих сторін без згоди на те всіх зацікавлених сторін.

3. Член ІПРА зобов'язаний зберігати в таємниці конфіденційну інформацію, довірену йому нинішніми або колишніми клієнтами або службовцями.

4. Член ІПРА не повинен користуватися методами, що принижують гідність клієнтів або наймачів іншого члена ІПРА.

5. При виконанні своїх обов'язків для клієнта або наймача член ІПРА не повинен приймати гонорар, комісійні або інші види цінної винагороди за надані послуги від кого б то не було, крім клієнта або наймача, без згоди його клієнта або наймача, даного після з'ясування всіх обставин.

6. Член ІПРА не повинен пропонувати потенційному клієнтові або наймачеві, щоб його гонорар або інше відшкодування залежали від досягнення певних результатів, і він не буде вступати ні в які угоди з цією метою.

В. Відносини з громадськістю та ЗМІ

1. Член ІПРА повинен здійснювати свою професійну діяльність відповідно до інтересів суспільства і з повною повагою до гідності особистості.

2. Член ІПРА не повинен займатися ніякою діяльністю, яка має тенденцію до нанесення шкоди репутації ЗМІ.

3. Член ІПРА не повинен навмисно поширювати помилкову або вводить в оману інформацію.

4. Член ІПРА зобов'язаний за будь-яких обставин надавати всебічну і правдиву інформацію про організацію, в якій він працює.

5. Член ІПРА не повинен створювати ніякої організації, покликаної служити будь - якої заявленої мети, але насправді призначеної служити особливим приховуваним або приватним інтересам іншого члена, його клієнта або його наймача .

Г. Відносини з колегами.

1. Член ІПРА не повинен навмисно завдавати шкоди професійній репутації або роботі іншого члена. Однак, якщо у члена ІПРА є докази того, що інший винен у неетичній поведінці або в незаконній або нечесній діяльності в порушення цього кодексу, він зобов'язаний надати цю інформацію Раді ІПРА.

2. Член ІПРА не повинен прагнути замінити іншого члена в роботі з наймачем або кліентом.3. Член ІПРА повинен співпрацювати з іншими членами у дотриманні та виконанні положень цього кодексу.

Однак, проблема полягає не тільки в тому, щоб написати правила професійної поведінки. Важливо розробити механізми їх використання та розповсюдження. Поки рано говорити про ефективність створених PR-спільнотою етичних регуляторів. У той же час завдання підвищення ефективності професійної етики стає не тільки актуальною, але й центральної, оскільки від дотримання її принципів залежить суспільна довіра до PR і рекламі. Дотримання етичних норм і принципів діяльності у сфері PR є необхідною умовою для завоювання довіри клієнтів, просування ділових інтересів PR та рекламних консультантів.