IV. Роздільна здатність.

_{Роздільна здатність - спроможність об’єктива відтворювати окремо дрібніші деталі об’єкту. Роздільна здатність R виражається кількістю ліній у міліметрі. Репродукційні об’єктиви мають здатність, що дорівнює 150-200 лін/мм. У центрі об’єктиву R, як правило більше, ніж по краях.}

_{Оцінювати фотографічні якості об’єктива і його здатність для тих або інших цілей необхідно за сукупністю усіх характеристик - фокусною відстаню, світлосилою, полем зображення об'єктива, розподільною здатністю. Практично усі об'єктиви мають якісь недоліки, в першу чергу зв'язані з нерізкістю зображення.}

_{Основними недоліками об’єктивів є :}

1. _{сферична аберація (промені світла при проходженні через об’єктив збираються не в точці головного фокуса, а в різних точках - нерізкість зображення);}

2. _{хроматична аберація (промені світла при проходженні через об’єктив розподіляються на складові частини спектра і по виході не збираються в одному фокусі - нерізкість);}

3. _{кривизна поля зображення (коли об’єктив дає різке зображення не на площині, а на сферичній поверхні - нерізкість);}

4. _{астигматизм (відсутність одночасної різкості горизонтальних і вертикальних ліній);}

5. _{дисторсія (викривлення прямих ліній на краях поля зображення- бочкоутворена і подушкоутворена);}

6. _{кома (крайні контури розпливаються, а точки-у вигляді ком).}

_{При виготовленні об’єктивів більшість перерахованих недоліків усувається підбором лінз. В залежності від ступеня усування цих недоліків об’єктиви, як правило, поділяють на групи : апланати, анастигмати, апохромати.}

_{У апланатів усуненні сферична аберація, кома, дисторсія і частково хроматична аберація- для репродукційних цілей непридатні.}

_{У анастигматів усуненні майже усі, за винятком хроматичної аберації -для репродукційних робіт з однокольорових оригіналів.}

_{Апохромати придатні для репродукційних робіт усіх видів.}

_{Негативний вплив аберацій знижується із зменшенням діючого отвору об’єктива. Змінення діючого отвору можна зробити використанням діафрагм.}

_{Діафрагма - це пристрій, який обмежує площу діючого отвору об’єктива.}

_{Використання діафрагм дозволяє регулювати величину площі пучка світла, що проходить через об’єктив до світлочутливого шару; компенсувати помилки наведення на фокус, тому що при діафрагмуванні різкість зображення звеличується; зменшувати негативний вплив аберацій. Але із зменшенням діафрагми значно зменшується світлосила об’єктива і збільшується вплив дифракції. В практиці використовують два вида діафрагми : ірисові та вставні. Показую зразки діафрагм.}

_.

_{Друге питання. Світлофільтри і растри - 20 хв}

_{При фотографуванні кольорового оригіналу застосовуються світлофільтри.}

_{Світлофільтром називається напівпрозоре середовище, вибірково поглинаюче світло (тобто пропускаючи крізь себе тільки визначений колір спектру).}

_{За допомогою світлофільтрів отримують зображення на негативі, відповідаюче ділянкам оригіналу, виділеним яким-небудь певним кольором.}

_{Світлофільтри класифікуються за спектральною характеристикою і за конструкцією:}

• _{монохроматичні (повинні виділяти (пропускати) промені тільки однієї довжини хвилі - їх застосовують для наукових цілей);}

• _{субстрактивні(поглинають промені світла однієї, вузької частини спектра - застосовують як вирівнювальні в кольоровому друці на фотопапір);}

• _{компенсаційні (пропускають усі промені спектра, змінюючи спектральний склад світла - застосовують як компенсуючі промені, які не відповідають зоровому сприйманню);}

• _{селективні (зворотні субтрактивним - застосовують для кольоророзподільної зйомки та для фотодруку в кольоровій фотографії).}

_{Світлофільтри можуть бути рідинні та тверді.}

_{Рідинні являють собою пофотоапаратрбований розчин, налитий в скляну кювету з плоскопаралельними стінками. Працювати з ними незручно, тому в більшості випадків застосовують тверді світлофільтри, які можуть бути скляні і плівочні.}

_{Скляні - скло, пофотоапаратрбоване в масі з стійкими мінеральними барвниками. Плівочні - пофотоапаратрбований органічними барвниками целулоїд або інша пластмаса.}

_{Плоский друк, а більшість картографічних документів друкують цим видом друку, не може передати поступовність переходів напівтонів. Тому напівтоновий оригінал необхідно зробити штриховим, іншими словами перетворити напівтонове зображення в штрихове з використанням растра.}

_{Растри бувають проекційні і контактні.}

_{Проекційний растр уявляє собою дві скляні пластини з награвованими і пофотоапаратрбованими в чорний колір паралельними лініями і склеєні під кутом 90°. Таким чином отримується сітка. Якщо провести фотографію через растр, то на відстані 25 см такий фотовідбиток дає ефект напівтонів, тобто растрові точки зливаються в одне безперервне зображення. Проекційні растри встановлюють при фотографуванні перед зйомочним матеріалом на растровій відстані "r ".}

_{Існує залежність між " r ", " а " - стороною прозрачної чарунки растра, " D " - діаметром діафрагми та " R " - відстаню від об’єктива до світлочутливого шару. Залежність між ними виражається відношенням :}

_{D/a = R/r => r = a x R/ D}

_{Практично підібрано, що r = 64а.}

_{Напівтоновий контактний растр являє собою напівтонову копію проекційного растру, виготовлену на тонкій плівці. Тут растрова точка має напівтонову структуру, з максимальною густиною у центрі, яка постійно зменшується до країв. Відстань між центром точок однакова.}

_{Напівтоновий контактний растр відрізняється від проекційного:}

1. _{Тим, що оптична щільність растрових точок не постійна, тобто змінюється від повної прозорості до повної непрозорості в центрі точки.}

2. _{Напівтоновий контактний растр використовується в контакті з світлочутливим шаром (тобто їх поверхні доторкаються).}

3. _{Напівтоновий контактний растр виготовляють на плівці.}

_{Растри виготовляють з різною частотою непрозорих ліній в одному сантиметрі.}

_{Частота ліній растра називається лінеатурою растра.}

_{Лінеатури проекційного і контактного растрів співпадають. В практиці репродукційних робіт використовують растри від 24 до 120 ліній.}

_{Растри за лінеатурою поділяються на :}

• _{великі (24, 30, 34 лін/см);}

• _{середні (40, 48, 54 лін/см);}

• _{дрібні (60, 70, 80, 90, 100, 110, 120 лін/см).}

_{Чим більше частота ліній растра,тим меншої величини створюються точки і зображення отримується більш "пропрацьованим".}

_{Контактні растри використовують у безпосередньому контакті із зйомочним матеріалом. При виконанні репродукційних робіт необхідно мати комплект растрів різного роду, однак усі вони повинні зберігатися у дерев’яних футлярах, перед роботою промиватися спиртом і протиратися фланелю.}

_{Третє питання. Джерела освітлення - 15 хв}

_{Для фотографування використовуються різні джерела освітлення. До них пред’являються вимоги :}

_{-повинні мати достатньо велику силу світла (через малу світлочутливість фотоматеріалу);}

_{-рівномірність освітлення;}

_{-відсутність значних коливань під час експонування;}

_{-відсутність великого теплового випромінення (тепло впливає на об’єктив -клей між лінзами випаровується, може зповсти емульсія на фотоматеріалі);}

_{-зручність і простота обслуговування;}

_{-економічність;}

_{-вимоги, що пред’являються до кольрової температури.}

_{При виборі джерела світла велика увага приділяється визначенню показників світлового потоку Ф і спектрального потоку Ф ().}

_{Для джерел світла з безперервним спектром світловий потік визначається за формулою :}

_{Ф = S Ф ( ) d}

_{Ефективність дії джерел світла знаходиться в залежності від спектральної світлочутливості фотоматеріалу і визначається актенічністю а.}

_{Актенічність джерел світла з безперервним спектром визначається рівнянням :}

_{а = S E ( ) S ( ) d}

_{де E -розподіл однохвильових випромінювань за спектром.}

_{S -спектральна характеристика фотоматеріалу.}

_{Вибір джерела освітлення залежить від самого оригіналу і спектральної чутливості фотоматеріалу. Тому як джерела освітлення використовуються дугові ліхтарі, ксенові лампи, газосвітлові лампи, люмінесцентні лампи, звичайні лампи накалювання, які випромінюють максимальну кількість блактино-фіолетових променів, які в основному і викликають фотохімічні зміни у світлочутливих речовинах.}

_{Дугові ліхтарі використовують для копіювальних робіт. Світло в дуговому ліхтарі утворюється в результаті розряду між двома електродами (вугільними стержнями).}

_{Вугільні стержні виготовляють з пилу вугілля- сажі, довжиною 160, 300-350мм, товщиною від 8 до 22 мм (в залежності від сили току). Складається з обмотки і фітіля. При роботі дугових ліхтарів температура дуги, що світиться, доходить до 4000. Дуговий ліхтар під час роботи споживає до 2кВт електроенергії за годину. Але в нього є недоліки : відкритий вогонь, копоть.}

_{Типові представники дугових ліхтарів ДФ-1, ДФ-2.}

_{Ксенонові лампи ДКСТ-2 000, ДКСТ-5 000.}

_{Люмінесцентні лампи вкриті люмінесцентними розчинами, що має здатність світитися під дією світла.}

_{Звичайні лампи накалювання для репродукційних цілей малопридатні, через те що вони випромінюють більше жовтих, ніж блактно-фіолетових променів.}