4.Пчелы-трутовки

Пчелы-трутовки появляются в результате плохого ухода за пчелами. Из откладываемых трутовками яиц выводятся трутни и только в очень редких случаях рабочие пчелы. Трутни из яиц трутовок несколько меньше трутней, которые выходят из яиц, отложенных маткой. В остальном трутни обоих видов ничем не различаются. Следует отметить, что обыкновенные рабочие пчелы не бесполы, как их иногда считают. Они представляют собой недоразвитые женские особи. Микроскопическое исследование рабочей пчелы показывает, что она имеет недоразвитый половой аппарат, позволяющий ей откладывать яйца, но спариться с трутнем, как матка, рабочая пчела не может. В настоящее время почти все пчеловоды придерживаются мнения, что трутовки могут появиться в любой семье или нуклеусе, которые ряд дней были без матки и не смогли ее вывести. Особенно часто встречаются трутовки среди кипрских, палестинских и сирийских пчел. Трутовок бывает особенно много, когда пчеловод по небрежности оставляет пчел без расплода и без матки в течение 2—3 недель. При этом в одной ячейке нередко можно насчитать несколько яиц, отложенных трутовками. Яйца бывают приклеены к стенкам ячейки, по-видимому, потому, что трутовка не может достать до дна ячейки. Очень часто и в маточнике можно найти несколько яиц, отложенных трутовками. Впоследствии 2 или 3 личинки теснят друг друга в одной ячейке. Поверх этих личинок пчелы иногда начинают строить маточники.

Лучше не допускать появления трутовок, нежели бороться с ними. Если семья по какой-либо причине осталась без матки, ей нужно дать плодную или неплодную матку или незапечатанный расплод надлежащего возраста для вывода матки. Следует также позаботиться о том, чтобы выведенная матка была оплодотворена. Никогда не вредно давать безматочной семье яйца и расплод. Если попытаться ввести матку в семью, в которой уже появились трутовки, то пчелы наверняка убьют матку. В этом случае иногда трудно заставить пчел принять даже маточник. Пчелы привыкают к трутовкам, поэтому исправить положение можно, лишь удалив из семьи трутовок. Однако разыскать трутовок трудно, потому что они не отличаются от пчел.

Обычно поступают следующим образом. Распределяют расплод и пчел по другим семьям. В каждую семью переносят 1—2 рамки. Из каждого из соседних ульев берут 1 —2 рамки с расплодом и сидящими на сотах пчелами и переносят в улей, где были трутовки. Пчелы улья, в котором были трутовки, возвращаются на прежнее место, а трутовки остаются в новых ульях. Конечно, семьи, у которых отняли хороший расплод, несколько ослабевают, но такая операция после медосбора не принесет семьям большого вреда. Пчелы очистят соты и уничтожат трутней, если они не нужны. Однако лучше полностью уничтожить семьи с пчелами-трутовками.

№5

До зовнішніх факторів відносяться: кліматичні й погодні умови, рослинний і тваринний світ, кормова база, корисні та шкідливі для сім’ї живі організми. Більшість з цих умов майже не залежать від людини або потребує багато витрат. Однак вони мають величезне значення для життєдіяльності й продуктивності бджолиних сімей, що необхідно враховувати за розміщення і спеціалізації бджільництва, кочівлі бджіл на медозбір і запилення сільськогосподарських культур.

У зв’язку з особливостями зовнішніх умов застосують різні методи утримання і розведення бджолиних сімей, підбирають породи бджіл, найбільш пристосовані до місцевих умов і до системи ведення бджільництва.

№6

Інвентар і обладнання для догляду за бджолиними сім’ями .

Димар пасічний. Обкурювання димом бджолиних сімей Обкурювання димом бджолиних сімей У більшості з них спалюють переважно трухле дерево, а дим із конічного патрубка спрямовують у потрібну частину гнізда бджіл

Стамеска пасічна. Для роботи під час огляду сімей, чищення рамок, вуликів тощо Для роботи під час огляду сімей, чищення рамок, вуликів тощо Виготовлена з металу. Один кінець її загнутий під кутом 90°. Існує багато варіантів удосконалених конструкцій

Пасічний ніж. Зрізання забрусу на комірках з медом, кришечок трутневого розплоду, вирізання стільників тощо Зрізання забрусу на комірках з медом, кришечок трутневого розплоду, вирізання стільників тощо Складається зі сталевого леза й ручки. Більш досконалі обладнані електричними та паровими нагрівачами

Скринька-табурет. Складання та перенесення підручних інструментів і обладнання по огляду сімей Складання та перенесення підручних інструментів і обладнання по огляду сімей Має кілька відділень для окремих інструментів, матеріалу, димаря тощо. Використовують замість табурета

Ящики переносні (рамоноси). Перенесення порожніх та медових стільників і для тимчасового їх зберігання Перенесення порожніх та медових стільників і для тимчасового їх зберігання Найчастіше виготовляють із фанери на

6–8 рамок. Легкий і щільно закривається.

Сітка для обличчя. Захист обличчя від ужалень бджолами Захист обличчя від ужалень бджолами Має форму циліндра, з ситцю або інших тонких тканин. Каркасом є сталеві дротини, що утримують тканину навколо голови

Палатка для огляду бджолиних сімей. Використовують за огляду бджолиних сімей у безвзятковий період з метою захисту від бджіл–злодійок. Використовують за огляду бджолиних сімей у безвзятковий період з метою захисту від бджіл–злодійок Легка, розбірна або пересувна. Для покривання каркасу використовується марля, поліетиленова плівка, дротяна сітка

Пасічний візок. Внутрішньопасічні перевезення невеликих вантажів Внутрішньопасічні перевезення невеликих вантажів Виготовлений з використанням велосипедних або мотоциклетних коліс. Обладнують підйомним механізмом

Трутнє-вловлювач. Виловлювання трутнів під час вильотів із сім’ї Виловлювання трутнів під час вильотів із сім’ї Має вигляд коробки, яку навішують зовні вулика перед льотком

Апіскоп. Визначення стану сімей за їхнім шумом у гнізді Визначення стану сімей за їхнім шумом у гнізді Нагадує звичайний медичний фонендоскоп. Від звукоприймача, встановленого в льоток вулика, шум передається трубками до органа слуху спостерігача.

№7

Вулики–лежаки. В Україні 80% бджолиних сімей утримують у вуликах – лежаках на 18 рамок. Вулики–лежаки є двох систем: типовий та український. 31 Типовий вулик–лежак робиться на 20–24 гніздові горизонтальні рамки розміром 435х300 мм. На цьому вулику за потреби можна використовувати магазинні надставки.

Український вулик–лежак також роблять на 20–24 вертикальні рамки, розміром 300х435 мм. Магазинні надставки тут не передбачені.

Система догляду за бджолиними сім’ями у цих вуликах однакова. Різниця лише в тому, що в типовому вулику–лежаку на період головного взятку можна передбачити магазинну надставку, а в українському вулику цього зробити не можна. Але система вулика-лежака має перевагу тим, що тут є доступ одразу до всього гнізда і дуже зручно працювати з бджолами ранньою весною, коли повітря холодне. Під час огляду не треба відкривати все гніздо. Зручно нарощувати сім’ї з матками–помічницями в другій частині вулика відокремленою щільною перетинкою.

Під час медозбору доцільно обмежити відкладання яєць маткою. При цьому багато бджіл звільняються від вуликових робіт і підключаються до медозбору.

У вулику–лежаку таке обмеження робиться на 3–4-х рамках проти льотка генеманівською решіткою або кількома медовими рамками, що відгороджуватимуть матку від рамок, призначених для складання меду. Таке обмеження дуже корисне за продуктивного нетривалого взятку. Якщо взяток подовжений або їх декілька, ізоляцію матки необхідно робити на останній взяток або за 20–25 днів до його закінчення.

№8

Велике значення має якість стільників. Погано відбудований, з великою кількістю трутневих, перехідних і витягнутих комірок, стільник непридатний для відкладання яєць маткою, та сприяє лише розмноженню трутнів. Якість стільника залежить від багатьох причин: як збитий стільник, дротина повинна бути натягнута у чотири ряди (верхню дротину натягають на відстані 15–20 мм від верхнього бруска рамки, нижню – 40 мм від нижньої планки. Вощину прикріплюють до дроту за допомогою електронавощувача або спеціального коточка.

Бджоли добре будують вощину, розміщену між стільниками та відкритим розплодом. За сезон одна бджолина сім’я може відбудувати 10 листів вощини. Бджоли добре відбудовують стільники у весняний період, під час цвітіння садів, ріпаку, еспарцету. Одержані в цей час стільники, кращі за якістю і не відволікають бджіл від медозбору. Свіжовідбудований стільник важить 140 г. Після виводу 6–7 поколінь, його маса збільшується до 300 г, після 15 поколінь – 400–500 г.

На воскову продуктивність і будівельну діяльність бджіл впливають такі фактори:

- принесення у вулик свіжого нектару та квіткового пилку;

- фізіологічний стан, вік і кількість бджіл;

- особливості породи бджіл;

- сила бджолиної сім’ї;

- наявність плідної матки;

- своєчасна постановка вощини.

Ставити в гніздо вощину можна за появи підтримуючого взятку. Для восковиділення необхідне білкове живл

№9

З настанням постійної теплої погоди, з метою оцінки результатів зимівлі бджолиних сімей і створення нормальних умов для їх розвитку, проводять весняну ревізію, тобто детальний огляд усіх сімей пасіки. Починати її потрібно в перші теплі дні, коли температура в затінку досягне 14–16 oС і в природі є хоч незначний взяток. Ревізію починають з огляду слабких сімей. Під час весняної ревізії визначають силу сімей (за кількістю вуличок зайнятих бджолами), кількість стільників, зайнятих розплодом (у перерахунку на повні стільники), і наявність корму – меду та перги. Кількість меду визначають за розміром стільника 435х300 мм, заповненого до краю з обох боків запечатаним медом, вважається, що вага його 3,5–4,0 кг.

Якість матки визначають за якістю та кількістю розплоду. Добрий розплід – суцільний і рівний (тільки бджолиний). Якщо ж у бджолиних комірках є тільки трутневий розплід, це вказує на те, що матка неплідна (трутнева), а коли у стільниках бджолиний розплід знаходиться разом з трутневим, це означає, що матка в сім’ї стара. В обох випадках її необхідно замінити. Одночасно з ревізією сімей їх гнізда скорочують відповідно до сили, укомплектовують якісними стільниками та старанно утеплюють. Усі неякісні та пошкоджені стільники з гнізда забирають.

Сім’ї, що займають весною 8 і більше вуличок, вважаються сильними, 6–7 – середніми, а 5 і менше – слабкими.

Для швидкого розвитку бджолиних сімей у гнізді повинно бути 1,5 кг меду на вуличку. За відсутності або нестачі корму дають медові стільники або цукровий сироп 60-процентной концентрації. За необхідності сім’ям дають стільники з пергою або замінники перги.

Під час огляду дно що виймається замінюють чистим, те що не виймається, очищають від мертвих бджіл та сміття. Стільники без розплоду зі слідами проносу замінюють чистими.

Після огляду члени комісії в спеціальну відомість весняної ревізії записують стан кожної бджолиної сім’ї на пасіці: скільки стільників у вулику; кількість вуличок; кількість стільників з розплодом; кількість меду, перги;. наявність та якість матки; загальний стан гнізда сім’ї.

№10

Ранньою весною, коли температура повітря досягає 15–16 oС, бджоли вилітають з вулика, з метою очищення кишечника від калових мас. Такий обліт називається очисним. У цей період у гніздах бджіл повинен бути розплід. Якщо його немає, у цій сім’ї не все гараз, немає матки або немає перги. Взимку матка не відкладає яєць і молоді бджоли не народжуються, тому сім’я навесні виходить дуже ослабленою. На початку весни, коли бджоли підвищують у гнізді температуру до 34–35 oС, матка починає потрохи відкладати яйця. Починається період заміни зимових бджіл на літних, він триває 40–50 днів. За нестачі корму, сім’ї підгодовують цукровим сиропом 60-процентної концентрації або дають канді (тістоподібний корм) невеликими порціями (300–500 г). Під час захворювань сім’ям дають ліки, замінюють корм, утепляють гніздо. З появою теплих днів, свіжого нектару та пилку матка збільшує яйценосність, проходить період нарощування сили сім’ї.

Після очисного обльоту на пасіці проводять весняну ревізію. В південних районах весняну ревізію проводять у першій–другій декадах квітня, після очисного обльоту, коли температура повітря досягає 14–15 oС і більше та можна розкрити гніздо для детального огляду. Під час огляду визначають кількість меду в гнізді та його якість, силу сім’ї, кількість рамок розплоду.