
- •5. Спеціальна частина проекту 77
- •6. Охорона праці та навколишнього серидовища 90
- •7. Економічна частина проекту 101
- •Геологічна характеристика родовища
- •1.1. Відомості про рельєф, гідромережу і клімат
- •1.2. Геологічна будова родовища та гірничотехнічні умови його розробки
- •1.3. Гідрогеологічні умови родовища
- •1.4. Якісна характеристика гранітів
- •Хімічний склад гранітів
- •Основні фізико-механічні властивості гранітів
- •1.5. Балансові запаси корисних копалин
- •Об’єми запасів
- •Рух балансових запасів
- •Завдання на виробництво щебеню на 2010 рік
- •1.6. Підрахунок коефіцієнту розкриву
- •1.7. Можливості розширення родовища
- •Гірничо-технологічна частина
- •Основні техніко-економічні показники
- •2.1. Земельний та гірничий відвід
- •2.2. Загальна характеристика підприємства
- •2.3. Система розробки та її параметри
- •Параметри системи розробки кар'єра
- •2.4. Розкривні роботи
- •2.5. Розрахунок розкривного екскаватора hitachi zaxis 330-3 пряма лопата
- •2.6. Для транспортування розкривних порід використовується автосамоскид КрАз-65032-060 вантажопідйомністю 15 т
- •2.7. Відвальне господарство
- •2.8. Параметри буровибухових робіт
- •2.9. Розрахунок виробничої потужності бурового станка фірми „Atlas -Copca" марки roc-l6-h
- •Технічна характеристика бурового станка
- •2.10. Визначення величини небезпечної зони
- •2.11. Розрахунок видобутку гірничої маси на 2010 рік
- •2.12. Розподілення об'єму добичі гірничої маси по кварталам на 2010 рік
- •2.13. Розробка негабариту
- •2.14. Розрахунок виробничої потужності добувного екскаватора фірми ,,нітасні"(Японія) модель Zaxis 450ld-3 (пряма лопата)
- •2.15. Розрахунок автотранспорту на 2010 рік
- •2.16. Розрахунок виробничої потужності автонавантажувача 456 zx фірми jсв(Англія)
- •2.17. Кар'єрні автодороги
- •2.18. Кар'єрний водовідлив
- •2.19. Електрозабезпечення та освітлення кар'єру
- •Геодезичне забезпечення підприємства
- •Топографо-геодезична вивченість ділянки робіт
- •Топографо-геодезичні роботи на ділянці
- •Обстеження пунктів та знаків
- •Рекогносцировка та закладка центрів знімальної маркшейдерської мережі
- •Реконструкція маркшейдерської знімальної опорної мережі
- •Вимоги до полігонометрії 2 розряду
- •Кутові та лінійні виміри
- •Нівелірні роботи
- •3.3. Систематизація матеріалів.
- •Координати вихідних пунктів
- •Технічна характеристика ходу
- •Врівноваження мереж полігонометрії та теодолітних ходів
- •Маркшейдерська частина
- •Організація маркшейдерської служби підприємства
- •Структура та штат маркшейдерської служби
- •Задачі та обов’язки маркшейдерської служби на підприємстві
- •Організація та планування маркшейдерських робіт
- •Маркшейдерське обґрунтування гірничого підприємства
- •Маркшейдерські опорні мережі на горизонтах гірничих робіт
- •Вимоги до опорних маркшейдерських мереж
- •Маркшейдерські зйомочні мережі на горизонтах гірничих робіт
- •Висотне обґрунтування
- •Маркшейдерські зйомочні роботи
- •Характеристика способів виконання зйомок для умов даного гірничого підприємства
- •Порядок виконання маркшейдерської зйомки, прилади та інструменти для її виконання
- •Камеральна обробка результатів маркшейдерської зйомки
- •Маркшейдерські роботи при проведенні капітальних гірничих виробок (траншей і спусків)
- •Винесення в натуру геометричних елементів капітальних гірничих виробок і задання напряму їх проходження
- •Маркшейдерський контроль за проходженням капітальних гірничих виробок і маркшейдерська оцінка якості проведення гірничих капітальних робіт
- •Маркшейдерське забезпечення буровибухових робіт
- •Підготовка вихідних даних для складання проекту вибуху
- •Перенесення елементів вибухових виробок в натуру
- •Контроль фактичного положення елементів вибухових виробок після їх проходження
- •Визначення об’єму висадженої маси і положення виробленого простору після екскавації породи
- •Маркшейдерські роботи по обслуговуванню транспортних шляхів
- •Винесення в натуру геометричних елементів транспортних шляхів і контроль фактичного положення після будівництва транспортних шляхів
- •Маркшейдерське забезпечення екскаваторних робіт
- •Облік руху балансових запасів корисної копалини
- •Особливості обліку балансових запасів корисної копалини в умовах даного родовища
- •Об'єми запасів
- •Обґрунтування способу підрахунку балансових запасів, промислових запасів і запасів по степені підготовленості їх до виймання
- •Вибір методики розрахунку втрат корисної копалини та їх обліку
- •Маркшейдерські спостереження за деформаціями гірських порід при відкритій розробці родовищ корисних копалин
- •Гірнича графічна документація
- •Спеціальна частина проекту Тема: “Удосконалення маркшейдерського забезпечення буровибухових робіт в умовах тов “Ємільчинська гірничопромислова компанія“
- •5.1 Актуальність автоматизації проектування буровибухових робіт
- •5.2 Переваги автоматизації проектування буровибухових робіт
- •5.2 Принципи застосування комп’ютерних технологій у забезпеченні бвр
- •5.3. Маркшейдерський облік об’ємів
- •Охорона праці та навколишнього серидовища
- •Аналіз умові праці
- •Характеристика технологічного процесу
- •Аналіз потенційних небезпечних і шкідливих виробничих факторів
- •Заходи з охорони праці
- •Заходи з охороні праці при проведенні буровибухових робіт
- •Охорона навколишнього середовища
- •Економічна частина проекту
- •7.1. Характеристика економічного стану підприємства
- •7.2. Заробітна плата
- •Загальний штатний склад
- •Інженерно-технічні працівники кар’єру
- •Кількісний склад працівників по робочих місцях.
- •Розрахунок амортизаційних відрахувань
- •Амортизаційні відрахування до впровадження
- •Витрати електроенергії
- •Споживання електроенергії
- •Витрати на рекультивацію
- •Витрати на матеріали і паливо
- •Розрахунок витрат на проведення бвр
- •Висновки
- •Література
5.2 Принципи застосування комп’ютерних технологій у забезпеченні бвр
На Нараївському родовищі гранітів однією з основних задач маркшейдера є забезпечення буровибухових робіт. З метою підвищення ефективності виконання цих робіт використовуємо програмний комплекс CREDO.
Отримані польові матеріали обробляються в системі CREDO_DAT: розв'язок зворотної кутової засічки й обчислення тахеометричної зйомки. Потім дані у вигляді текстового файлу імпортуються в створений у системі
CREDO ГЕНПЛАН проект, де й виконуються всі наступні дії. Для подальшого опису процесу введемо деякі поняття й формули. На рис.5.2 зображена свердловина діаметром 110-250 мм для заряджання вибуховими речовинами. Глибина свердловини розраховується по формулі
L = Нуст + Lпер,
де Нуст – висота уступу, яка визначається як різниця відміток усть свердловин і проектної відмітки низу блоку;
Lпер – глибина перебура свердловини (рис. 5.2) для закладки вибухових речовин.
Рис. 5.2. Параметри буровибухових робіт
Глибина перебура свердловини розраховується з декількох параметрів по формулі:
Lпер = 0,5q Wp,
де q – розрахунковий питомий заряд, кг/м³,
Wp – розрахункова лінія опору по підошві уступу, м.
У наших умовах глибина перебура свердловини Lпер = 3,0 м, для висоти уступу Нуст = 15,0 м.
Провівши серію експериментальних вибухів, у результаті встановлене, що при вибуху блоку лінія відриву верху Δв (або зсув від останнього ряду свердловин) (рис. 5.3) рівна 6,0 м при висоті уступу Нуст = 15,0 м, зсув лінії відриву низу Δн розраховується як відношення глибини перебура свердловини Lпер до ухилу Lскв/Δв:
Δн = Lпер / (Lсв / Δв),
Δн = 1,0 м.
За результатами тахеометричної зйомки всіх свердловин, верхньої і нижньої бровок будуємо поверхню верху блоку що підривається. При цьому верхня бровка «вибудовується» структурною лінією (СЛ) №1 за допомогою методу визначення її профілю – лінійною інтерполяцією по даним шару «верх». Створюємо шар «низ», в якому будуємо поверхню низу блоку що підривається. Попередньо виконаємо додаткові побудови (рис. 5.4). По контуру свердловин у шарі «низ» створюємо СЛ №2 з постійною висотою, рівною проектній оцінці. Запроектуємо лінію відриву низу. Для цього від СЛ №2 (по останньому ряду свердловин) по эквідистанті (рівновіддалено) будуємо СЛ №3 з горизонтальним зсувом Δн. Далі по эквідистанті від СЛ №2 будуємо СЛ №4 із закладенням, рівним 1: Lскв/Δв, і на висоту, не на багато більшу висоти уступу Hуст (це необхідно для побудови лінії перетину поверхонь). У шарі «низ» по нижній брівці уступу (див. рис. 5.3) створюємо структурну лінію №5 лінійною інтерполяцією по шару «верх». У шар «низ» включаємо точки зйомки ділянки поверхні нижнього горизонту й будуємо в ньому поверхню без відображення.
Рис. 5.3. Побудова лінії відриву блока
Рис. 5.4. Сітка свердловин
Далі знаходимо лінію перетину поверхонь верху і низу і убираємо СЛ №4 (рис. 5.5). Лінія перетину поверхонь по верху блоку є лінією відриву верху.
Рис. 5.5. Побудова сітки свердловин в програмі CREDO
Для заповнення таблиці параметрів підривних робіт по блоку (мал. 5.6) робимо виміри: для «бр» – відстань від свердловини першого ряду до структурної лінії верхньої брівки, для W (лінія опору по підошві уступу) – відстань від свердловини до структурної лінії нижньої бровки (мал. 5.7).
Рис. 5.6. Обчислення параметрів вибухових робіт
Рис. 5.7. Лінія опору по підошві уступу
Виконуємо підрахунок об’єму, блоку що підривається, в щільному стані між двома поверхнями верху й низу блоку, які знаходяться у відповідних шарах. Розраховуємо попередній об’єм Vщл ( у щільному стані) між шарами «верх» і «низ». Після підрахунку об’єму випускається креслення з викопіюванням із плану гірничих робіт (рис. 5.8).
Рис. 5.8. Остаточне креслення з параметрами вибухових робіт
Таблиці параметрів підривних робіт і викопіювання із плану гірських робіт з блоку, що підривається, в двох екземплярах передаються гірничодобувній компанії для подальшої доробки по визначенню кількості вибухових речовин і проведенню буровибухових робіт.