
- •5. Спеціальна частина проекту 77
- •6. Охорона праці та навколишнього серидовища 90
- •7. Економічна частина проекту 101
- •Геологічна характеристика родовища
- •1.1. Відомості про рельєф, гідромережу і клімат
- •1.2. Геологічна будова родовища та гірничотехнічні умови його розробки
- •1.3. Гідрогеологічні умови родовища
- •1.4. Якісна характеристика гранітів
- •Хімічний склад гранітів
- •Основні фізико-механічні властивості гранітів
- •1.5. Балансові запаси корисних копалин
- •Об’єми запасів
- •Рух балансових запасів
- •Завдання на виробництво щебеню на 2010 рік
- •1.6. Підрахунок коефіцієнту розкриву
- •1.7. Можливості розширення родовища
- •Гірничо-технологічна частина
- •Основні техніко-економічні показники
- •2.1. Земельний та гірничий відвід
- •2.2. Загальна характеристика підприємства
- •2.3. Система розробки та її параметри
- •Параметри системи розробки кар'єра
- •2.4. Розкривні роботи
- •2.5. Розрахунок розкривного екскаватора hitachi zaxis 330-3 пряма лопата
- •2.6. Для транспортування розкривних порід використовується автосамоскид КрАз-65032-060 вантажопідйомністю 15 т
- •2.7. Відвальне господарство
- •2.8. Параметри буровибухових робіт
- •2.9. Розрахунок виробничої потужності бурового станка фірми „Atlas -Copca" марки roc-l6-h
- •Технічна характеристика бурового станка
- •2.10. Визначення величини небезпечної зони
- •2.11. Розрахунок видобутку гірничої маси на 2010 рік
- •2.12. Розподілення об'єму добичі гірничої маси по кварталам на 2010 рік
- •2.13. Розробка негабариту
- •2.14. Розрахунок виробничої потужності добувного екскаватора фірми ,,нітасні"(Японія) модель Zaxis 450ld-3 (пряма лопата)
- •2.15. Розрахунок автотранспорту на 2010 рік
- •2.16. Розрахунок виробничої потужності автонавантажувача 456 zx фірми jсв(Англія)
- •2.17. Кар'єрні автодороги
- •2.18. Кар'єрний водовідлив
- •2.19. Електрозабезпечення та освітлення кар'єру
- •Геодезичне забезпечення підприємства
- •Топографо-геодезична вивченість ділянки робіт
- •Топографо-геодезичні роботи на ділянці
- •Обстеження пунктів та знаків
- •Рекогносцировка та закладка центрів знімальної маркшейдерської мережі
- •Реконструкція маркшейдерської знімальної опорної мережі
- •Вимоги до полігонометрії 2 розряду
- •Кутові та лінійні виміри
- •Нівелірні роботи
- •3.3. Систематизація матеріалів.
- •Координати вихідних пунктів
- •Технічна характеристика ходу
- •Врівноваження мереж полігонометрії та теодолітних ходів
- •Маркшейдерська частина
- •Організація маркшейдерської служби підприємства
- •Структура та штат маркшейдерської служби
- •Задачі та обов’язки маркшейдерської служби на підприємстві
- •Організація та планування маркшейдерських робіт
- •Маркшейдерське обґрунтування гірничого підприємства
- •Маркшейдерські опорні мережі на горизонтах гірничих робіт
- •Вимоги до опорних маркшейдерських мереж
- •Маркшейдерські зйомочні мережі на горизонтах гірничих робіт
- •Висотне обґрунтування
- •Маркшейдерські зйомочні роботи
- •Характеристика способів виконання зйомок для умов даного гірничого підприємства
- •Порядок виконання маркшейдерської зйомки, прилади та інструменти для її виконання
- •Камеральна обробка результатів маркшейдерської зйомки
- •Маркшейдерські роботи при проведенні капітальних гірничих виробок (траншей і спусків)
- •Винесення в натуру геометричних елементів капітальних гірничих виробок і задання напряму їх проходження
- •Маркшейдерський контроль за проходженням капітальних гірничих виробок і маркшейдерська оцінка якості проведення гірничих капітальних робіт
- •Маркшейдерське забезпечення буровибухових робіт
- •Підготовка вихідних даних для складання проекту вибуху
- •Перенесення елементів вибухових виробок в натуру
- •Контроль фактичного положення елементів вибухових виробок після їх проходження
- •Визначення об’єму висадженої маси і положення виробленого простору після екскавації породи
- •Маркшейдерські роботи по обслуговуванню транспортних шляхів
- •Винесення в натуру геометричних елементів транспортних шляхів і контроль фактичного положення після будівництва транспортних шляхів
- •Маркшейдерське забезпечення екскаваторних робіт
- •Облік руху балансових запасів корисної копалини
- •Особливості обліку балансових запасів корисної копалини в умовах даного родовища
- •Об'єми запасів
- •Обґрунтування способу підрахунку балансових запасів, промислових запасів і запасів по степені підготовленості їх до виймання
- •Вибір методики розрахунку втрат корисної копалини та їх обліку
- •Маркшейдерські спостереження за деформаціями гірських порід при відкритій розробці родовищ корисних копалин
- •Гірнича графічна документація
- •Спеціальна частина проекту Тема: “Удосконалення маркшейдерського забезпечення буровибухових робіт в умовах тов “Ємільчинська гірничопромислова компанія“
- •5.1 Актуальність автоматизації проектування буровибухових робіт
- •5.2 Переваги автоматизації проектування буровибухових робіт
- •5.2 Принципи застосування комп’ютерних технологій у забезпеченні бвр
- •5.3. Маркшейдерський облік об’ємів
- •Охорона праці та навколишнього серидовища
- •Аналіз умові праці
- •Характеристика технологічного процесу
- •Аналіз потенційних небезпечних і шкідливих виробничих факторів
- •Заходи з охорони праці
- •Заходи з охороні праці при проведенні буровибухових робіт
- •Охорона навколишнього середовища
- •Економічна частина проекту
- •7.1. Характеристика економічного стану підприємства
- •7.2. Заробітна плата
- •Загальний штатний склад
- •Інженерно-технічні працівники кар’єру
- •Кількісний склад працівників по робочих місцях.
- •Розрахунок амортизаційних відрахувань
- •Амортизаційні відрахування до впровадження
- •Витрати електроенергії
- •Споживання електроенергії
- •Витрати на рекультивацію
- •Витрати на матеріали і паливо
- •Розрахунок витрат на проведення бвр
- •Висновки
- •Література
Вимоги до опорних маркшейдерських мереж
Найменування мережі і її показники |
4-й клас |
І-й розряд |
ІІ-й розряд |
1 |
2 |
3 |
4 |
Тріангуляція Довжина сторони трикутника, км |
1-0,5 |
0,5-5,0 |
0,25-0,30 |
Гранична відносна похибка базисної (вихідної) сторони |
1:100000 |
1:50000 |
1:20000 |
Гранична відносна похибка сторони в найбільш слабкому місці |
1:50000 |
1:100000 |
1:10000 |
Найменше значення кута трикутника між напрямками даного класу (розряду) |
20° |
20° |
20° |
Граничне значення нев’язки в трикутнику |
±8'' |
±20'' |
±40'' |
Середня похибка вимірювання кута за нев’язками трикутників |
±2'' |
±5'' |
±10'' |
Гранична довжина ланцюга трикутників, км |
10 |
5 |
3 |
Полігонометрія Гранична довжина хода, км |
10 |
5 |
3 |
Гранична величина периметра поліго- нометричного ходу у вільних мережах, км |
30 |
15 |
9 |
Довжина сторони хода, км |
0,25-0,8 |
0,12-0,60 |
0,08-0,30 |
Гранична довжина хода від вузлової точки до пункта вищого класу або розряду, км |
7 |
3 |
2 |
Граничне число сторін хода |
15 |
15 |
15 |
Гранична відносна нев’язка ходу |
1:25000 |
1:10000 |
1:5000 |
Середня похибка вимірювання кута (за нев’язки в полігонах) |
±2'' |
±5'' |
±10'' |
На Березівському родовищі гранітів топографічні зйомки масштабів 1:500, 1:2000 та 1:5000 на район робіт були виконані у 1986 р. З метою відновлення геодезичної мережі для можливості ведення геолого-маркшейдерських робіт був виконаний комплекс геодезичних робіт.
На початку було проведено обстеження пунктів та реперів. При обстеженні на місцевості пунктів геодезичної мережі минулих років встановлено, що збереглися два репери - №1 та №2, вихідні дані яких надані маркшейдерською службою кар’єра.
Реконструйована маркшейдерська знімальна геодезична мережа на Нараївському родовищі являє собою хід полігонометрії 2 розряду, який опирається на базисну лінію рп.1 – рп.2. Пункти знімальної мережі закріплені на місцевості постійними центрами типу 6 гр. Центри пунктів окопані канавами у вигляді квадрата.
Вимірювання кутів та відстаней на пунктах маркшейдерської опорної геодезичної мережі виконувалося за допомогою електронного тахеометра TRIMBLE 3305 DR № 612232А.
Маркшейдерські зйомочні мережі на горизонтах гірничих робіт
Для зйомки конкретної ділянки кар’єра опорної мережі пунктів недостатньо і тому прокладають більш густо розташовані пункти зйомочної мережі. Число цих пунктів на 1 км2 має бути не менше 10 для М 1:2000 і не менше 16 М 1:1000.
Пункти зйомочної мережі найчастіше розташовують на нижній площадці кожного діючого уступу на відстані до 400 м. В залежності від терміну служби пункти зйомочної мережі закріплюють постійними чи тимчасовими центрами. Центри закріплюють у вигляді металевих труб з бетонним заповненням навколо трубного простору (постійні) або просто шматки металевих труб чи дерев’яних кілочків.
Планове положення пунктів зйомочної мережі визначають наступними способами:
супутникової геодезії;
геодезичними засічками;
полярним способом;
прокладанням теодолітних ходів;
аналітичної просторової фото тріангуляції;
створних ліній;
експлуатаційної сітки.
Похибка визначення положення пунктів зйомочної мережі відносно найближчих пунктів опорної мережі не повинна перевищувати 0,4 мм на плані в прийнятому масштабі зйомки.
З урахуванням руху фронту робіт та рельєфу місцевості найбільш оптимальним варіантом згущення існуючої опорної мережі є прокладання теодолітного ходу між пунктами опорної мережі. Прокладання такого ходу забезпечить можливість зйомки робочого горизонту та проведення всіх необхідних маркшейдерських робіт.