- •5. Спеціальна частина проекту 77
- •6. Охорона праці та навколишнього серидовища 90
- •7. Економічна частина проекту 101
- •Геологічна характеристика родовища
- •1.1. Відомості про рельєф, гідромережу і клімат
- •1.2. Геологічна будова родовища та гірничотехнічні умови його розробки
- •1.3. Гідрогеологічні умови родовища
- •1.4. Якісна характеристика гранітів
- •Хімічний склад гранітів
- •Основні фізико-механічні властивості гранітів
- •1.5. Балансові запаси корисних копалин
- •Об’єми запасів
- •Рух балансових запасів
- •Завдання на виробництво щебеню на 2010 рік
- •1.6. Підрахунок коефіцієнту розкриву
- •1.7. Можливості розширення родовища
- •Гірничо-технологічна частина
- •Основні техніко-економічні показники
- •2.1. Земельний та гірничий відвід
- •2.2. Загальна характеристика підприємства
- •2.3. Система розробки та її параметри
- •Параметри системи розробки кар'єра
- •2.4. Розкривні роботи
- •2.5. Розрахунок розкривного екскаватора hitachi zaxis 330-3 пряма лопата
- •2.6. Для транспортування розкривних порід використовується автосамоскид КрАз-65032-060 вантажопідйомністю 15 т
- •2.7. Відвальне господарство
- •2.8. Параметри буровибухових робіт
- •2.9. Розрахунок виробничої потужності бурового станка фірми „Atlas -Copca" марки roc-l6-h
- •Технічна характеристика бурового станка
- •2.10. Визначення величини небезпечної зони
- •2.11. Розрахунок видобутку гірничої маси на 2010 рік
- •2.12. Розподілення об'єму добичі гірничої маси по кварталам на 2010 рік
- •2.13. Розробка негабариту
- •2.14. Розрахунок виробничої потужності добувного екскаватора фірми ,,нітасні"(Японія) модель Zaxis 450ld-3 (пряма лопата)
- •2.15. Розрахунок автотранспорту на 2010 рік
- •2.16. Розрахунок виробничої потужності автонавантажувача 456 zx фірми jсв(Англія)
- •2.17. Кар'єрні автодороги
- •2.18. Кар'єрний водовідлив
- •2.19. Електрозабезпечення та освітлення кар'єру
- •Геодезичне забезпечення підприємства
- •Топографо-геодезична вивченість ділянки робіт
- •Топографо-геодезичні роботи на ділянці
- •Обстеження пунктів та знаків
- •Рекогносцировка та закладка центрів знімальної маркшейдерської мережі
- •Реконструкція маркшейдерської знімальної опорної мережі
- •Вимоги до полігонометрії 2 розряду
- •Кутові та лінійні виміри
- •Нівелірні роботи
- •3.3. Систематизація матеріалів.
- •Координати вихідних пунктів
- •Технічна характеристика ходу
- •Врівноваження мереж полігонометрії та теодолітних ходів
- •Маркшейдерська частина
- •Організація маркшейдерської служби підприємства
- •Структура та штат маркшейдерської служби
- •Задачі та обов’язки маркшейдерської служби на підприємстві
- •Організація та планування маркшейдерських робіт
- •Маркшейдерське обґрунтування гірничого підприємства
- •Маркшейдерські опорні мережі на горизонтах гірничих робіт
- •Вимоги до опорних маркшейдерських мереж
- •Маркшейдерські зйомочні мережі на горизонтах гірничих робіт
- •Висотне обґрунтування
- •Маркшейдерські зйомочні роботи
- •Характеристика способів виконання зйомок для умов даного гірничого підприємства
- •Порядок виконання маркшейдерської зйомки, прилади та інструменти для її виконання
- •Камеральна обробка результатів маркшейдерської зйомки
- •Маркшейдерські роботи при проведенні капітальних гірничих виробок (траншей і спусків)
- •Винесення в натуру геометричних елементів капітальних гірничих виробок і задання напряму їх проходження
- •Маркшейдерський контроль за проходженням капітальних гірничих виробок і маркшейдерська оцінка якості проведення гірничих капітальних робіт
- •Маркшейдерське забезпечення буровибухових робіт
- •Підготовка вихідних даних для складання проекту вибуху
- •Перенесення елементів вибухових виробок в натуру
- •Контроль фактичного положення елементів вибухових виробок після їх проходження
- •Визначення об’єму висадженої маси і положення виробленого простору після екскавації породи
- •Маркшейдерські роботи по обслуговуванню транспортних шляхів
- •Винесення в натуру геометричних елементів транспортних шляхів і контроль фактичного положення після будівництва транспортних шляхів
- •Маркшейдерське забезпечення екскаваторних робіт
- •Облік руху балансових запасів корисної копалини
- •Особливості обліку балансових запасів корисної копалини в умовах даного родовища
- •Об'єми запасів
- •Обґрунтування способу підрахунку балансових запасів, промислових запасів і запасів по степені підготовленості їх до виймання
- •Вибір методики розрахунку втрат корисної копалини та їх обліку
- •Маркшейдерські спостереження за деформаціями гірських порід при відкритій розробці родовищ корисних копалин
- •Гірнича графічна документація
- •Спеціальна частина проекту Тема: “Удосконалення маркшейдерського забезпечення буровибухових робіт в умовах тов “Ємільчинська гірничопромислова компанія“
- •5.1 Актуальність автоматизації проектування буровибухових робіт
- •5.2 Переваги автоматизації проектування буровибухових робіт
- •5.2 Принципи застосування комп’ютерних технологій у забезпеченні бвр
- •5.3. Маркшейдерський облік об’ємів
- •Охорона праці та навколишнього серидовища
- •Аналіз умові праці
- •Характеристика технологічного процесу
- •Аналіз потенційних небезпечних і шкідливих виробничих факторів
- •Заходи з охорони праці
- •Заходи з охороні праці при проведенні буровибухових робіт
- •Охорона навколишнього середовища
- •Економічна частина проекту
- •7.1. Характеристика економічного стану підприємства
- •7.2. Заробітна плата
- •Загальний штатний склад
- •Інженерно-технічні працівники кар’єру
- •Кількісний склад працівників по робочих місцях.
- •Розрахунок амортизаційних відрахувань
- •Амортизаційні відрахування до впровадження
- •Витрати електроенергії
- •Споживання електроенергії
- •Витрати на рекультивацію
- •Витрати на матеріали і паливо
- •Розрахунок витрат на проведення бвр
- •Висновки
- •Література
2.10. Визначення величини небезпечної зони
1. Визначення радіусу сейсмічної зони для максимальної ваги зарядів, які одночасно підриваються (по розрахунку або по висновках сейсмологів).
Rс = кг ∙ х ∙ кс ∙ а /(N)1/4 ∙ Q1/3=8 ∙1,0 ∙1 /(1) 1/4 ∙ (22776)1/3 = 226 м, |
(2.15) |
де кг - коефіцієнт, який залежить від властивостей ґрунту в основі споруди , яка захищається;
кс - коефіцієнт, який залежить від стану споруди яка захищається;
а - коефіцієнт, який залежить від показника дії вибуху;
N - кількість груп зарядів, шт.;
Q - загальна вага заряду, кг; (ЄПБВР від. 1992р.).
2. Радіус небезпечної зони по дії повітряної хвилі визначається по формулі:
Re = Kв ∙Q1/2 = 2,1 ∙ (22776 ) 1/2 = 316 м. |
(2.16) |
2.11. Розрахунок видобутку гірничої маси на 2010 рік
Для виробництва 390 тис. т щебеню необхідно добути наступну кількість гірничої маси:
При середньому виході відсіву 40% необхідно добути:
(390000 ∙100) /60 = 650000 т
або в щільному тілі:
650000 т /2,62 т/м3 =248,09 тис. м3
Для виконання програми на 2010 рік необхідно добути 248,09 тис.м3 гірничої маси.
2.12. Розподілення об'єму добичі гірничої маси по кварталам на 2010 рік
Враховуючи початкову стадію розробки родовища добувні роботи будуть проводитись на першому горизонті + 216 м.
Розподілення об'єму гірничої маси по кварталам на 2010 рік наведено в таблиці 2.5
Таблиця 2.5
Таблиця об'ємів видобувних та розкривних робіт на 2010 рік
Назва робіт
|
Од. вим.
|
План на 2010 рік |
Поквартально |
|||
І кв. |
ІІ кв. |
ІІІ кв. |
ІV кв. |
|||
Видобувні |
тис. м3 |
248,09 |
60 |
64 |
64,09 |
60 |
Розкривні |
тис. м3 |
50 53 |
|
25 |
25 |
|
2.13. Розробка негабариту
Розробка негабариту після масових вибухів проводиться за допомогою екскаватора гусеничного, гідравлічного, оснащеного гідромолотом фірми "Furu Kawa" (Японія) модель F35LN.
Розробка негабариту після масових вибухів при відсутності гідро-молота може проводитись бурильниками за допомогою ручних перфораторів ПЛ-50, ПР-25 та компресорів НB-10; ПР-12 і вибухових робіт спеціалізованою підрядною організацією. Вихід негабариту після масових вибухів проектом закладається не більше 20 % від загальної маси підриваємих порід. Негабаритом вважається кусок гірничої маси, відокремлений від масиву буровибуховим способом, один з розмірів якого перевищує розмір зіву первинної дробарки на щебеневому заводі, або розміри ковша навантажувача гірничої маси.
Негабарит розкладається на площадці в процесі навантаження гірничої маси екскаватором або автонавантажувачем в автосамоскиди, або вивозиться на площадку для негабариту на даному робочому горизонті. Далі негабарит розбивається гідро молотом, чи розбурюється ручними перфораторами і серіями підривається.