12. Прес-релізи та офіційні заяви суб’єктів господарської діяльності як джерело економічної інформації для журналістського матеріалу.

Прес-релізи та повідомлення прес-служб – найпростіший посіб отримати інформацію. Прес-служби зацікавлені в тому, щоб журналісти використали поширену ними інформацію, написали про подію чи нову торгову марку. Тут важливо пам’ятати, що спеціалісти зв’язків з громадськістю не інформують журналістів, а підкидають їм певну інформацію, вони зацікавлені в тому, щоб журналісти її використали. За важливі події можуть бути видані штучно створені інформаційні приводи. Як кажуть спеціалісти, різниця між журналістикою та піаром полягає в тому, «що журналісти описують реальність, а піарники сворюють враження реальності».

Отже, з повідомлень прес-служб журналістам слід виносити сухі факти, дізнаватись про події, ставитись до них критично, а розвивати і доповнювати цю інформацію з інших джерел.

13. Судові рішення як джерело економічної інформації для журналістського матеріалу.

Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

З метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції у 2005 році прийнято Закон України “Про доступ до судових рішень”.

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 4 зазначеної вище статті особи, які не беруть (не брали) участі у справі, мають право ознайомитися з судовим рішенням у повному обсязі, якщо воно безпосередньо стосується їхніх прав, свобод, інтересів чи обов’язків, у порядку, передбаченому цим Законом. Таким чином, вказана частина стосується випадків, коли рішння безпосередньо стосується прав особи, що не брала (не бере) участь у справі.

Чи має право на доступ до судових рішень журналіст, що не бере (брав) участі у справі?

Так, має. Таке право має кожен громадянин, юридична особа тощо. Це право забезпечується створенням Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень” судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Будь-які обмеження права вільного користування офіційним веб-порталом судової влади України не допускаються, крім випадків, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 6 вищезазначеного Закону кожен має право повністю або частково відтворювати судові рішення, що проголошені судом прилюдно, у будь-який спосіб, у тому числі через оприлюднення в друкованих виданнях, у засобах масової інформації, створення електронних баз даних судових рішень.

Будь-яке редагування тексту судового рішення не повинно спотворювати його зміст.

Стаття 7 вказаного Закону визначає відомості, які не можуть бути розголошені у текстах судових рішень, відкритих для загального доступу. Так, у текстах судових рішень, що відкриті для загального доступу через оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади або офіційне опублікування, не можуть бути розголошені відомості, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу. Такі відомості замінюються літерними або цифровими позначеннями.

До таких відомостей належать:

1) імена (ім’я, по батькові, прізвище) фізичних осіб;

2) адреси місця проживання або перебування фізичних осіб, номери телефонів чи інших засобів зв’язку, адреси електронної пошти, ідентифікаційні номери (коди);

3) реєстраційні номери транспортних засобів;

4) інша інформація, що дає можливість ідентифікувати фізичну особу.

Проте до вказаних відомостей не належать (тобто – це відомості, які можуть бути розголошені у текстах судових рішень і не замінюються літерними та цифровими позначеннями):

1) прізвища та ініціали суддів, які ухвалили судове рішення;

2) імена посадових чи службових осіб, які, виконуючи свої повноваження, беруть участь у цивільній, господарській, адміністративній чи кримінальній справах, справах про адміністративні правопорушення (проступки).