- •1. Загальна характеристика економіки та її роль у житті суспільства.
- •2. Специфіка висвітлення економічної тематики в змі.
- •4. Загальна підготовка журналіста при написані матеріалів на економічну тематику.
- •8.Проробка журналістських документів при написанні журналістських матеріалів на економічну тематику.
- •9. Джерела статистичної інформації для журналістських матеріалів на економічну тематику.
- •10. Робоча документація суб’єктів господарської діяльності як джерело економічної інформації для журналістського матеріалу .
- •11. Законні та підзаконні акти, офіційні документи як джерело економічної інформації для журналістського матеріалу.
- •12. Прес-релізи та офіційні заяви суб’єктів господарської діяльності як джерело економічної інформації для журналістського матеріалу.
- •13. Судові рішення як джерело економічної інформації для журналістського матеріалу.
- •14. Листи читачів як джерело економічної інформації для журналістського матеріалу.
- •15. Інтерв’ю як метод збирання економічної інформації.
- •16. Спостереження як метод збирання економічної інформації
- •21. Добір фактів на економічну тематику.
- •22. Особливості написання заміток на економічну тематику.
- •23. Економічний звіт як особливий піджанр жанру звіт.
- •24. Інформаційна кореспонденція на економічну тематику.
- •28. Аналітична кореспонденція на економічну тему
- •33. Аналітична стаття на економічну тему.
- •34. Проблемна стаття на економічну тему.
- •35. Полемічна стаття на економічну тему.
- •36. Продуктивні сили суспільства.
- •49. Просте товарне виробництво.
- •50. Індустріальне (капіталістичне) товарне виробництво.
- •51. Постіндустріальне (сучасне) товарне виробництво.
- •53. Економічний закон конкуренції.
- •54. Гроші та грошові знаки.
- •55. Суть та види акціонерних товариств.
- •56. Капітал як економічна категорія.
- •57. Фонди підприємства.
- •67. Рентабельність.
- •68. Чинники, які впливають на ціну.
- •69. Функції ціни.
- •70. Чиста конкуренція.
- •71. Монополістична конкуренція.
- •84. Доходи споживчого призначення
- •86 Доходи від трудової і підприємницької діяльності.
- •87 Суспільні та благодійні фонди.
- •88Номінальна заробітна плата.
- •89 Реальна заробітна плата.
55. Суть та види акціонерних товариств.
Акціонерне товариство — господарське товариство, статутний капітал якого не може бути меншим ніж 1250 мінімальних заробітних плат і який поділено на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості. Акціонерні товариства створюються в формі публічних або приватних товариств.
Основним актом законодавства, який регулює діяльність акціонерних товариства, є Закон "Про акціонерні товариства" від 17 вересня 2008 р.
Акціонерне товариство - це одна з організаційно-правових форм підприємств. Воно створюється шляхом централізації грошових коштів (об’єднання капіталу) різних осіб, яка проводиться шляхом продажу акцій з метою здійснення господарської діяльності та отримання прибутку. Можна сказати, що акціонерне товариство — це так зване товариство капіталів.
Особливості його правового статусу виражає визначення акціонерне. Ці особливості обумовлені акціонерною власністю, акціонерним способом формування і функціонування статутного фонду товариства.
Акціонерні товариства поділяються на два види:
акціонерне товариство відкритого типу, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої передплати, купівлі-продажу на біржах;
акціонерне товариство закритого типу, акції якого поширюються лише серед його засновників.
У ході приватизації в Україні на базі державних підприємств переважно створюються відкриті акціонерні товариства. Засновниками акціонерних товариств можуть стати юридичні особи та окремі громадяни. Засновники укладають між собою договір, який визначає порядок здійснення спільної діяльності щодо створення акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що передплатили акції, і третіми особами.
56. Капітал як економічна категорія.
Капіта́л — за визначенням класичної економічної теорії один із факторів виробництва, усе те, що використовується для виробництва, але безпосередньо не споживається в ньому (за винятком повільної амортизації). На відміну від інших факторів виробництва, землі й природних ресурсів, капітал складається з раніше виробленого продукту.
Терміном капітал стали називати у період становлення капіталізму гроші, що їх підприємці вкладали в розвиток свого виробництва з метою отримання прибутку.
Три основні риси визначення капіталу класичною економічною школою зберегли своє значення і в сучасній теорії економіки. Ці три основні риси суть: здатність створювати новий продукт, неспоживання в процесі виробництва за винятком амортизації та те, що капітал є продуктом, створеним людською працею. Однак, термін капітал часто використовується як складова частина інших термінів, які не зовсім відповідають цьому класичному визначенню. Уже Адам Сміт виділяв основний капітал і оборотний капітал, де оборотний капітал трактувався як і чинники виробництва, які споживаються в ньому: сировина, матеріали, проміжний продукт виробництва.
Сучасна економічна наука трактує капітал як складну, багатоаспектну категорію, еволюція якої відобразила історичний процес розвитку природи, форм руху, динаміки та структури товарного виробництва. В економічній теорії сформувалися різні підходи до визначення сутності капіталу.
Предметно-функціональний підхід, згідно з яким капітал ототожнюється з нагромадженою працею, призначеною для подальшого виробництва або продажу й одержання доходу.
У рамках цього підходу значного поширення набув аналіз капіталу як фактора виробництва, що впливає на результати підприємницької діяльності і приносить дохід власникові. При цьому підкреслюється особливе місце капіталу в системі економічних ресурсів, зумовлене його високою мобільністю, опосередковуючою роллю та похідним характером формування.
Аналіз матеріально-речового змісту капіталу постійно збагачується за рахунок розширення діапазону видів нагромадження праці та певних благ, однак не дає можли вості виявити джерело зростання підприємницького доходу та розкрити його соціально-економічний зміст.
Матеріально-речовий зміст капіталу формують речові та особисті, фінансові та інтелектуальні фактори товарного виробництва, його продукти (товари і послуги), які обслуговують процес створення економічних благ та їх просування у сфері виробництва, обміну, споживання.
Рух капіталу в межах кругообороту поділяється на три стадії:
на першій стадії капітал виступає у грошовій формі і використовується на купівлю засобів виробництва і робочої сили;
на другій здійснюється процес виробництва і створення додаткової вартості;
на третій відбувається реалізація новоствореного товару, вартість якого містить додаткову вартість.
З метою реалізації додаткової вартості капітал має перебувати у постійному кругообігу, що є оборотом капіталу.
Швидкість обороту капіталу вимірюється числом оборотів, що він здійснює за рік. У процесі обороту функціонуючий капітал розподіляється на основний і оборотний.
Основний капітал – це та частка виробничого капіталу (приміщення, споруди, верстати, обладнання та інші засоби праці), які беруть участь у виробництві та переносять свою вартість на новостворений продукт частково.
Оборотний капітал – це та частка виробничого капіталу (предмети праці й робоча сила), яка, беручи участь у виробництві, переносить всю свою вартість на новостворений продукт повністю за один раз.