Висновок

Своєрідність британської економіки та її положення у світовому господарстві відображає особливості розвитку країни в минулому столітті. Звертає на себе увагу невідповідність між серйозно підірваними позиціями країни в промисловому виробництві, міжнародної торгівлі та валютній сфері, з одного боку, і слабшаючими, але все ще досить сильними позиціями у вивезенні капіталу, а також зберігається роллю Лондона як одного з провідних фінансових і товарно- біржових центрів. [24]

Особливості процесу ослаблення позицій Великобританії в XX ст. кореняться насамперед у характері структури британського капіталізму в період його могутності. Аж до останніх десятиліть країна з працею долала традиції, успадковані від тривалої промислової і колоніальної монополії в світі.

Еволюцію світових позицій Великобританії в XX ст. не можна зрозуміти також без урахування відмінностей інтересів між різними групами великого бізнесу. Одна з йдуть глибоко в історію рис господарського розвитку - зберігалася довгий час деяке відчуження між промисловим і банківським капіталом. Колишнє монопольне становище країни на світовому ринку сприяло тому, що промисловість не відчувала потреби у великих позикових коштах. Хоча до цього часу така відчуженість подолана, проте і до цього дня Великобританія відрізняється від інших європейських країн більш низькою часткою зовнішніх джерел фінансування компаній.

Тривалий час гальмуюча дія на розвиток економіки надавала діяльність потужної коаліції колоніально-сировинних компаній і фінансових установ Сіті. У міру зміцнення промислових ТНК, які робили ставку передусім на експорт капіталу, відбувалося розмежування інтересів і в промислових колах. Найбільш впливова їх частина все більше ототожнювала свої інтереси не з національним, а з закордонним виробництвом. Така своєрідність розстановки сил у правлячому класі знижувало ефективність пристосування економіки Великобританії до менявшейся обстановці у світі.

Затяжний характер адаптації британської економіки до нових умов у значній мірі був зумовлений низьким рівнем соціальної мобільності, збереженням елітарних елементів, визначеної кастовістю соціальної структури. До цього слід додати, що в міру того, як змінювалася обстановка в світі, досвід, накопичений британської елітою протягом майже вікову історію світового панування, часто-густо ставав швидше перешкодою, ніж перевагою при вирішенні різних економічних, соціальних і політичних проблем. Так, нездатність правлячих кіл тверезо і своєчасно урівняти господарські можливості країни і проводиться нею зовнішню військову політику (за часткою військових витрат ВВП країна протягом багатьох десятиліть поступалася лише США) багато в чому визначила невдачі у спробах пристосувати економіку до нових умов.

Всі ці обставини багато в чому зумовили більш низький у порівнянні з іншими розвиненими країнами зростання економіки, повільні якісні структурні зрушення в господарстві в цілому і промисловості зокрема. За більш повільними, ніж у конкурентів, темпами зростання стояло відставання по інтенсивності відновлення господарства, обсягу основних фондів та рівнем фондоозброєності праці, ефективності виробництва та конкурентоспроможності британських товарів на зовнішніх ринках.

У 80-90-ті роки механізм управління господарством зазнав істотних змін. Перш за все сталася його значна децентралізація. Великобританія при консерваторів стала піонером великомасштабної приватизації на Заході. В кінці минулого десятиліття лейбористи передали ряд функцій з управління економікою регіональним органам влади в Шотландії і Уельсі. І консервативні і лейбористські уряду активно впроваджували ринкові початку в діяльності державного сектора, здійснювали приватизацію громадських робіт і послуг, розширювали участь приватного сектору у вирішенні соціальних проблем. У XX ст. серйозні зрушення відбулися в структурі експорту послуг, за яким Великобританія займає 2-е місце в світі, поступаючись лише США. Основний дохід країна отримує від експорту ділових послуг, включаючи юридичні та бухгалтерські. Великим попитом користуються консультаційні послуги британських банків у сфері приватизації. Швидше за все розвивається експорт комп'ютерних та інформаційних послуг.

Отже, діалектика історії така, що якщо в першій половині XX ст. унікальна за своїми масштабами всесвітня система імперських зв'язків забезпечувала Великобританії роль і статус однієї з двох, поруч із США, найсильніших капіталістичних держав, то в умовах другої половини століття надзвичайно висока залежність метрополії від тієї ж системи виявилася її ахіллесовою п'ятою. Аж до самих останніх десятиліть співвідношення сил у світовій економіці складалося не на користь Великобританії. У результаті до кінця XX ст. її роль стала значно скромніше - сьогодні вона є лише частиною європейського центру сили. Разом з тим затяжне і болісне пристосування складалися тривалий час структур господарства і суспільства до мінливих умов розвитку дало свої результати - в 1990-і роки позиції Великобританії у світовій економіці стабілізувалися.

Література 1. Великобританія: урядова промислова стратегія / / Економіст. - 2004, № 10, с. 17 - 34. 2. Воронін В.П. та ін Світова економіка. - М.: Юрайт-Издат, 2003. 3. Ялиново М.В. та ін Світова економіка: введення в зовнішньоекономічну діяльність / Під. Ред. А. К. Шуркаліна, Н. С. Ципін. - М.: Логос, 2000. 4. Колесов В.П. Світова економіка. Економіка зарубіжних країн. - М.: МПСІ, 2001. 5. Колесов В.П., Осьмова М.М. Світова економіка. Економіка зарубіжних країн. - М.: МПСІ, Флінт, 2000. 6. Конотопом М.В., Сметанін С.І. Історія економіки зарубіжних країн. - М.: палеотипів, 2004. 7. Куликова О.В. Світова економіка - докладно. - М.: ГІС, 2003. 8. Маклярський Б.М. Світова економіка. - М.: Міжнародні відносини, 2004. 9. Мовсесян А.Г., Огнівцев С.Б. Світова економіка. - М.: Фінанси і статистика, 2001. 10. Пищик В.Я. Вплив проблем конвергенції на перспективи вступу Великобританії в ЕВС / / Гроші і кредит. - 2004, № 10, с. 30 - 40. 11. Пищик В.Я. Перспективи вступу Великобританії до зони євро / / Банківська справа. - 2004, № 9, с. 29 - 35. 12. Погорлецкій А.І. Економіка зарубіжних країн. - М.: Изд-во Михайлова, 2001. 13. Поляк Г.Б., Маркова О.М. Історія світової економіки. - М.: ЮНИТИ, 2004. 14. Родіонова І.А. Світова економіка: Індустріальний сектор. - СПб.: Питер, 2005. 15. Спиридонов І.А. Світова економіка. - М.: ИНФРА-М, 2004.