Сільське господарство

Галузь залишається відсталим сектором іспанської економіки. Вона все ще малопро­дуктивна і переважно екстенсивна. Для її потреб обробляється 2/5 території (орні землі і землі під постійними насадженнями), а 1/3 зайнята луками і пасовищами. Важливу роль відіграє штучне зрошення (3,7 млн га — перше місце в Західній Європі). Практикувати його почали ще за часів Стародавнього Риму і, особливо, під час панування арабів. Найбільше зрошуваних земель у Середземноморській Іспанії (басейни рік Ебро і Гвадалквівір) і значно менше — в басейнах рік, що перетинають Месету — Дуеро, Тахо, Гвадіана.

Головною галуззю є землеробство. Вирощують зернові (ячмінь, пшениця, кукурудза, рис), бобові, картоплю, цукрові буряки, бавовник, тютюн, а також овочі та фрукти помірних і субтропічних широт. Як правило, для зернових, крім рису, використовують богарні землі, врожайність їх низька. Під рис та інші цінні культури відводять зрошувані площі. Врожайність рису дуже висока і його експортують у країни Європи. Іспанія відома як експортер томатів, цибулі, мигдалю тощо.

Особливе місце в світі Іспанія посідає як виробник винограду, оливок і цитрусових (апельсини, мандарини і лимони). Як і в інших країнах Середземномор'я, ці культури з'явилися в Іспанії ще в часи Старо­давньої Греції і Стародавнього Риму. За збором винограду, вироб­ництвом вина та його експортом країна поступасться в Середземно­мор'ї лише Італії та Франції, вино відіграє виняткову роль в житті і традиціях населення. Такі марочні іспанські вина, як «Малага» та «Херес», мають світову славу. За збором цитрусових та їх експортом Іспанія посідає перше місце в Середземномор'ї, а за вирощуванням оливок, виробництвом і експортом оливкової олії — перше місце в світі. Головний район цитрусових та оливок — середземноморське узбережжя й Андалузька рівнина. Культура винограду розповсюдже­на ширше, вона охоплює також південну половину Месети і Арагонську рівнину.

Тваринництво в Іспанії розвивається в складних умо­вах. Тільки у північній вологій частині природні кормові угіддя дозволяють утримувати велику рогату худобу. Пасовища посушливої Месети придатні для розведення овець та кіз. Саме в умовах Месети була виведена порода знаменитих кастильських мериносів, які пізніше стали основою тонкорунного вівчарства в посушливих сте­пах Австралії та Південної Африки. Інтенсифікація тваринництва здійснюється шляхом розширення свинарства і птахівництва. Окре­ме місце займає вирощування спеціальних биків для кориди.

В лісовому господарстві Іспанії, як і в сусідній Португалії, важливу роль відіграє збір кори коркового дуба. Значного розвитку набуло рибальство у водах північної Атлантики.

Туризм

Упродовж останньої третини XX ст. най­важливішим сектором іспанської економіки став туризм. Щорічна кількість іноземних туристів уже перевищила 50 млн (в 1960 р. — 6 млн). У країні створена сучасна туристична інфраструктура. Розвитку туризму сприяли, з одного боку, багата природна і культурна база, а з іншого — поява у високорозвинених західноєвропейських країнах масового платоспроможного попиту на цей вид послуг. Відіграли свою роль і дещо нижчі ціни на товари та послуги.

Тепле море і сонячна погода дозволили створити величезні ку­рортні зони світового значення: Коста-Брава на узбережжі Каталонії, Каста-Бланка — узбережжя Аліканте, Коста-делъ-Солъ — узбережжя Малаґи, а також Балеарські і Канарські острови. Все більше з рекреаційною метою використовується і скелясте північне узбережжя.

Культурна спадщина Іспанії різноманітна і багата. Іспанія була однією з головних провінцій стародавньої Римської імперії, а під час панування арабів — найрозвинутішою країною Європи. Чимало пам'яток цих епох збереглося донині, їх доповнюють замки, храми, палаци феодальної Іспанії, сучасна архітектура, музеї та барвисті фестивалі.

Найбільше туристів в Іспанію приїздить з Португалії і високорозвинених країн Західної Європи, особливо Франції, Великобританії та Німеччини.