7.Апарат державного управління кму, функціональні повноваження членів кму

Стаття 1. Кабінет Міністрів України у системі органів державної влади України

1. Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

2. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

3. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.

 

Стаття 11. Складення повноважень Кабінету Міністрів України у зв’язку з обранням Президента України1. Кабінет Міністрів України складає повноваження перед новообраним Президентом України.2. Заява про складення повноважень Кабінету Міністрів України подається Прем’єр-міністром України чи особою, яка виконує його повноваження, новообраному Президенту України у день вступу на пост Президента України.

8.Акти кму: вимоги до їх прийняття, відповідальність за виконання, правові засади щодо їх скасування.

нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України. КМУ — вищий орган у системі органів виконавчої влади — в межах своєї компетенції видає нормативні акти у формі постанов, які є обов’язковими до виконання (ст. 117 Конституції). Наприклад, Постанова Кабінету Міністрів України „Про порядок та терміни дії галузевих стандартів і прирівняних до них інших нормативних документів колишнього СРСР”. Акт Кабінету Міністрів може бути скасований Президентом України на його вільний розсуд, тобто без будь-якого обмежен­ня мотивів такого скасування (п. 16 ч. 1 ст. 106 Конституції Ук­раїни), включаючи, природно, і мотиви невідповідності, пору­шення чи суперечності законам або актам Президента України.

При виданні Кабінетом Міністрів акта, який, на думку Прези­дента України, не відповідає Конституції України, він власне з цих мотивів не може скасувати даний акт. Питання про конституційність актів Кабінету Міністрів вирішується виключно Конституційним Судом України (ст. 150 Конституції України), в тому числі й за звер­ненням Президента України. У разі визнання неконституційним акта Кабінету Міністрів або його окремих положень він втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про конституційність акта або його окремих положень.

У формі постанов Кабінету Міністрів видаються акти, що мають нормативний характер, або з питань найбільш важливого чи загального значення. У формі ж розпоряджень Кабінету Міністрів видаються акти, що мають індивідуальний характер, або з оперативно-організаційних та інших поточних питань діяльності Кабінету Міністрів.

Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів приймають­ся шляхом голосування на його засіданнях більшістю голосів членів Кабінету Міністрів. За рівної кількості голосів голос Прем'єр-міністра є вирішальним.

Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України. Вони набувають чинності з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено в самих актах.

Зазначена державна реєстрація здійснюється Міністерством юстиції України відповідно до Порядку проведення державної реє­страції нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції Украї­ни та включення їх до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів (затвердженого наказом Міністерства юстиції Ук­раїни від 25 листопада 2002 р. № 102/5). Зокрема передбачено, шо державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду, якщо в них є одна або більше норм, що зачіпають со­ціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи і законні інтереси громадян, проголошені і гарантовані Конститу­цією і законами України, встановлюють новий або змінюють, до­повнюють чи скасовують існуючий організаційно-правовий ме­ханізм їх реалізації; мають міжвідомчий характер, тобто є обов'яз­ковими для міністерств, інших органів виконавчої влади, органів державного управління та органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Нормативно-правові акти набувають чинності через десять днів після їх державної реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку набрання чинності. Якщо нормативно-правові акти зачіпають права і законні інтереси громадян, вони набува­ють чинності в той самий строк, але не раніше дня їх доведення до відома населення.