2.2.3 Розробка і оформлення маршрутно-операційної технології складання і монтажу друкованого вузла

Маршрутно-операційна технологія складання і монтажу описує в собі послідовність виконання операцій спочатку для виготовлення друкованого вузла, а потім для складання корпусу всього пристрою. Виконується на спеціальних технологічних картах з дотриманням відповідних вимог.

Також в технологічних картах розраховується кількість витрачених на виробництво матеріалів та затрата часу на складання виробу.

Докладна маршрутно-операційна технологія складання і монтажу друкованого вузла приведена в додатках до даного дипломного проекту.

4. Розробка технології ремонту, регулювання виробу

В даному пристрої може виникати несправність, яка унеможливить регулювання вихідної потужності. Для визначення причини несправності потрібно знайти радіоелемент, який вийшов з ладу, для цього скористаємося алгоритмом пошуку несправності, який зображений на рисунку 2.22.

Спочатку перевіримо наявність напруги на переході к-е транзистора VT1, якщо напруга +12В буде присутня, то перейдемо до перевірки слідуючого елемента, а якщо відсутня – то потрібно замінити цей транзистор на справний, але також це може бути спричинено і несправністю резистора R6. Далі перевірятимемо осцилографом наявність сигналу на виводі 5 мікросхеми DA1, якщо сигнал присутній продовжуємо перевірку, але якщо сигналу немає, то замінимо мікросхему DA1 на справну.

Після цього ми перевіримо присутність напруги +4,5В на виводі 4 мікросхеми DD1, якщо при перевірці ми виявили, що напруги немає, а попередні елементи всі справні, то замінюємо дану мікросхему на справну, та продовжуємо перевірку.

Останнім ми перевіримо наявність напруги на переході к-е транзистора VT5, напруга має становити +12В, якщо вона відсутня, то це свідчить про несправність транзистора VT5 або оптрона U1, але якщо ми при перевірці отримали відповідне значення напруги, то причиною неможливості зміни вихідної потужності може бути несправність тиристора VS1, який і служить електронним ключем від кута відкривання якого регулюється вихідна потужність.

Для пошуку несправностей в даному пристрої, а саме таймері-регуляторі потужності ми використали вольтметр та осцилограф, які мають широкий діапазон вимірювань та добре підходять для визначення несправності.

Налагоджування зібраного таймера-регулятора потужності, необхідно перш за все переконатися в наявності напруги 12В на виводах мікросхем DA1, DD1, DD2.

Потрібно бути обережним при перевірці параметрів, бо пристрій має безпосередній зв'язок з мережею живлення 220В.

На екрані осцилографа, вхід якого підключений паралельно резистору R11, повинні відображатися негативні імпульси тривалістю близько 0,1мс із частотою повторення 100Гц. Підключивши щуп осцилографа на вихід елемента DD1.1 переконаємося, що змінним резистором R8 і перемикачем SA1 період повторення спостережуваних позитивних імпульсів можна змінювати від 10мс до кількох десятків секунд.

Залишається перевірити, що перемикач SA2 дійсно змінює коефіцієнт заповнення імпульсів на колекторі транзистора VT5 ступенями по 10%. Під час налагодження дуже зручно використовувати в якості навантаження лампу розжарювання потужністю не менше 60Вт.

Рисунок 2.22 – Алгоритм пошуку несправності