19. Журнал „Основа”. Діяльність п. Куліша в журналі

Видатним автором, публіцистом, літ. критиком „О” бул П. Куліш. Великий публіцист. твір-цикл ПК „Листи з хутора” (за аналогією „Листів до любезних земляків” Квітки) №1-4, 11-12/1861 – розвиток своєрідної філософії „хуторянства”, що стала програмовою для ПК. Написані на різноманітні теми: перші два листи „Про городи й села”, третій – „Чого стоїть Шевченко яко поет народний”, 4й – новела з яскраво вираженою мораллю, 5 – підсумковий, мав назву „Хто такий хуторянин”. Передусім ПК осередком питомого укр. життя обирав хутір. Село – пригнічене городом, город – зросійщен чи зполонізован, а хутір лишається незалежним, спостерігачем. Критично оцінювалася освіта, яка давалася у містах, книжна культура, література, за взірець пропонував Біблію. В другому листі внаслідок критики пом”якшив свою позицію щодо освіти та єдиної книжки, з якої можна пізнати істину. Два перші листи містили програму хуторянства, а три – були ілюстраціями цієї філософії. Третій лист „Чого стоїть Ш яко поет народний” присвячений становленню альтернативної до городської укр. творчості в обличчі Шевченка, який є першим поетом та істориком.. Укр. літ. для ПК – гарантія існування укр. нації, ідея націобудівної функції укр. літ, заперечення котляревщини. Очевидно, що перший лист потяг за собою й інші – для пояснення складної конепції хуторянства. Вони виконали свою мету – піднесення ідеалу укр. народ. життя. Велике історико-літ. дослідження „Обзор украинской словесности”, яке друкувалося впродовж всього 1861. Починає історію укр. літ. з нового періоду, з того часу, коли вона почала слугувати народові. 4 роздділи, присвячені Климентію Зинов”єву, Котляревському (його твор-ть не мала позитивного значення), Гулаку-Артемовському (продовжувач котляревщини), Гоголю (доводить, що Гоголь не знав укр. життя шляхом змалювання сцен з його творів, неправильно змальована поведінка хлопця та дівчини. Але реабілітує його, аналіз. його рос. твори). Програмова невелика стаття „Характер і завдання укр. критики” №2/1861. Критик повинен бути трибуном народним, виявляти відповідність літ-ри до народ. духа. Завдання критики – сувора перевірка літ. творів естетич. почуттям і вихованням на вивчення народ. мудрості. Друга програмова праця ПК – стаття „Простонародність в укр. словесності” №2/1861. Життя простолюду – гол. предмет відображення, кожний мусить узяти участь у зборі етнограф. мат-лів, як, наприклад, Боккаччіо. Ідея простонародності. Програмові статті були написані рос. мовою, на відміну від літ-критичних, що були написані по-українські. У своїх рецензіях критикє графоманство. З №3/1862 започатковує цілу критичну рубрику, розгядає в першій рецензії одразу три видання (анонімна збірка „Скарб”, драма марка Онука „Мотря Кочубеївна”, збірку віршів Юркевича „Разок намиста”), висміює бездарність авторів. Праця ПК як історика була кориснішою, ніж праця як літ. критика.

20. Причини закриття і значення журналу „Основа”.

Жл „О” припинив існування на 10 числі 1862. Причини занепаду крилися в складній сусп-політ. ситуації: 1. вичерпання коштів. 2. брак передплатників. 3. погана організація роботи редакції – не надсилалися повідомлення до авторів щодо друку рукописів, не листувалися з читачами 4.внутрішні суперечності в редакц. колективі, найчастіше між Білощерським та Кулішем 5. помилковою була орієнтація „О” на укр. заможне панство, в той час, коли найб. роль почала відігравати молодь, але вона була негативно налаштована на постановку національн. проблем, звертаючись до соціального визволення народів. 6. негативне враження на передплатників справляла несвоєчасність виходу – постійна війна з цензурою, що вилучала мат-ли та затримувала вихід, 7.постійні політ. доноси, 8. публічні доноси зі сторін різних видань. Ідея укр. нац. відродження виявилася чужою різним політ. спрямуванням. 9. на початку 1863 (настільки був затриманий вихід 10-го номеру) поліція раптово зробила обшук редакції. Не було знайдено ніяких компромент. мат-лів, але було звільнено з роботи Білозерського.

Значення: 1. „О” підсумовувала перший період розв. укр. Ж 2. відігравала важл. організат. функцію. 3. продемонструвала рівень тогочасної літ-ри, представивши всі значні імена. 4. Пробудила громадянство до укр. творчасті 5.величезний вплив мала на розвиток укр. літ. мови - успішно розвивалися пубіцист, епістолярний та науковий стилі 6. „О” відіграла роль прикладу худ. тв-сті, високо подняла творч. планку. 7. Створила ідеал єдності укр. діячів 8 Спричинила вибухове зростання укр. нац. самосвідомості