Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
дополн_зар.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
80.38 Кб
Скачать

16. Історія виникнення інформаційних агентств. Перші інформагентства Америки та Західної Європи.

ІА стали посередниками між джерелами інформації та її розповсюджувачами. Кожній газеті було невигідно тримати власного кореспондента в зарубіжних країнах, дешевше було купити інформацію в спеціалізованомі на її постачання агентстві. Розвиток телеграфу, з’єднання Америки і Європи через трансатлантичний кабель зробили можливими швидкий обмін інформацією.

Інф. аг-ва – орг-ції, які мають розгалужену сис-му кореспондентів по всьому світу і передають їх у штаб-квартиру агентства, яке продає отримані телеграфним зв'язком повідомлення.

Перше у світі інформаційне агентство з’явилося у Франції. 1835 р. – ІА «Гавас». Шарль Луї Гавас заснував бюро перекладів – оперативно перекладали іноземну пресу для місцевої періодики. Використовували залізничне сполучення. Вольф і Ройтер працювали у Гаваса. Відкрили ІА у Німеччині і Англії відповідно. З часом «Гавас» отримало назву «Франс прес».

У травні 1848 року в США представники провідних видань зібралися для того, щоб обговорити, як зменшити витрати. Як результат постало корпоративне об'єднання «Ассошіейтед Прес». Колективно утримували пароплав, який виходив із Бостона і зустрічав кораблі. До Галіфаксу було прокладено телеграфну лінію. Утворюється бюро «АП». Виникло перше американське інформаційне агентство, яке отримувало прибуток від продажу новин.

17. Феномен появи penny press. Особливості подачі матеріалу.

Випуск дешевих газет, доступних бідним читачам, обертався вигодою для видавців такого роду видань.

Поява penny press, тобто видань за максимально низькою ціною, стало феноменом у розвитку американської журналістики. Хоча перші спроби створення газети, що видавалася за 1 пенні датуються ще 1830 роком (бостонська газета Лінді Уолтера), піонером у цій галузі вважається Б. Дей, який 1833 року почав видавати газету «The Sun» із підзаголовком «Сонце світить для усіх». Низька ціна і цікавий зміст привабили читачів, через 4 місяці тираж – 5 тис. екз., через 2 роки – 15 тис. Подача матеріалу відрізнялася сенсаційністю, в газеті публікувалися історії про злочини, скандали, а коли таких матеріалів не було, газета вдавалася до містифікації (серія репортажів про життя на Місяці).

Модель дешевого видання успішно освоювалася американською пресою, з’являються дешеві нью-йоркські видання для жінок – недовговічна газета «Жінка», більш успішне видання «Жіноча ранкова зірка».

За межами Нью-Йорка політику penny press успішно здійснювали видавці і редактори Свейн, Ебелл, Симмонс: «Філадельфійська книга», «Балтиморське сонце».

У Нью-Йорку Дж. Бенкет заснував газету «Нью-Йорк Гералд», яка з часом стала однією з найрозповсюдженіших, багатих і новаторських газет в історії американської журналістики.

24. Журнал «Громадський друг», збірники «Дзвін», «Молот». Загальна характеристика.

За соціалістичні переконання і недозволені стосунки з Драгомановим І. Франко був засуджений до 6 тижнів ув’язнення (третій соціалістичний процес). Вийшовши з тюрми, Франко застав у розпалі підготовку нового соціалістичного періодичного видання. Його перше число було майже складене Павликом, кошти – Драгоманов. Назва «Громадський друг» - літературний і політичний місячник, видання не газетного, а журнального типу. Назва вказувала на зв'язок зі студентським часописом «Друг» і соціалістичним женевським виданням Костомарова «Громада». Видання журналу неодноразово конфісковували. Видавці вирішили боротися з цензурою – видавати збірки щоразу з новою назвою з періодичністю раз на 2 місяці. Перша така збірка – «Дзвін», далі «Молот».

У цих виданнях був зроблений крок у напрямку підвищення професіоналізму української журналістики, реалізований проект створення товстого журналу з великою літературною частиною, широкою публіцистикою, розгорнутими інф. матеріалами.

У літ. відділі друкувалися політична лірика Франка, оповідання і повісті Франка і Павлика. Слабшою була публіцистика – перекладні праці Шеффле, Ланге, Драгоманова, Лімановського. Це засвідчило теоретичну слабкість укр. соціалізму, його спрямованість на практичну діяльність, поліпшення життя народу.

Матеріали з рубрик «Вісті з Галичини», «Вісті з України» містили соціальну критику, будили думку читачів. У журналі і збірниках продемонстровано особливе обличчя соціалізму, який не міг відмовитися від постановки національного питання. Особливості укр. соціалізму – головним завданням його представники вважали не захоплення влади, а повільне вростання суспільства в соціалізм, каменярський соціалізм.

До праці у журналі і збірниках вдалося долучити Франка, Павлика, Драгоманова, Рошкевич, Вовк, Терлецького, Старицького, Борисова.

Широке коло авторів дозволяє говорити про поглиблення співпраці галицької журналістики з під російськими українцями.

Незважаючи на конфіскації, журнали і збірники розходилися, радикальний часопис виявився лідером.