- •Атрибутивний і функціональний підходи до інформації
- •Інфраструктура та структура журналістики
- •3. Критерії жанрово-родової класифікації. Рід, жанр та жанровий різновид як принципи журналістського текстотворення
- •4. Інформаційне суспільство: основні теорії (м. Маклюєн, е. Тоффлер, м. Ракітов, і. Масуда та інші)
- •5. Журналістський твір у системі інших масово-інформаційних потоків
- •6. Варіативність тлумачення у вітчизняному і зарубіжному журналістикознавстві проблеми функцій журналістики
- •7. Осмислення журналістикознавчих проблем у новітній філософії (ф. Сіберт, т. Петерсен, у. Шрамм, м. Маклюен, а. Моль та інші)
- •8. Роль університетської освіти для формування сучасного журналіста
- •9. Журналістика та філософія, їх співвідношення
- •Порівняльна характеристика каналів масової комунікації: газета, радіо, телебачення, Інтернет
- •Структура журналістського тексту
- •Задум, тема, концепція, ідея твору
- •Композиція, конфлікт, сюжет твору
- •5. Процес написання журналістського твору
- •6. Образність журналістики і природа публіцистичного твору
- •7. Жанрові модифікації у журналістиці та індивідуально-творчий підхід до жанру
- •Основи зображальної журналістики
- •Жанрова система фотожурналістики
- •Специфіка самостійної та партнерської роботи фоторепортера
- •Способи використання світла при фотозйомці
- •Специфічні зображально-виражальні засоби
- •Основні функції радіомовлення
- •3. Тенденції розвитку сучасного радіомовлення
- •Специфіка інформаційних радіожанрів
- •Основи телевізійної журналістики
- •Місце телебачення у системі змі. Суспільні функції телебачення.
- •Зображально-виражальні засоби екрану
- •3. Жанри та жанрові різновиди телебачення
- •Жанри інформаційного телебачення
- •5. Характеристика жанрів телевізійної аналітичної публіцистики
- •6. Характеристика жанрів телевізійної художньої публіцистики
- •7. Передача, програма, канал
- •Історичні етапи розвитку вітчизняного телебачення
- •1. Інтернет-журналістика в контексті конвертації змі
- •2. Найхарактерніші особливості журналістських та інших мас-медійних явищ в Інтернеті (інтернет-газети, новинарні сайти, блоги)
- •Історія виникнення і розвитку Інтернет
- •1. Реклама і журналістика: аспекти взаємодії і протидії
- •2. Переваги та обмеження різних каналів поширення рекламної інформації; особливості рекламного продукту в різних змі
- •3. Етико-правові засади сучасної рекламної діяльності: український і світовий досвід
- •Етичні нори комерційної реклами
- •Етичні норми політичної реклами
- •Етика паблік рілейшнз і соціальна відповідальність
- •Стратегічне планування в паблік рілейшнз
- •3. Поняття іміджу та його складові.
- •Комунікація у кризових ситуаціях
- •5. Основні етапи розвитку пр у світі
- •Структура пр-діяльності, загальні принципи її побудови і оцінки.
- •7. Особливості застосування пр-технологій політичними партіями
- •1. Подготовка
- •2. Выбор инструментов
- •1. Корпоративные сми: газета, журнал, информационный бюллетень и т.П.
- •3. Реализация
- •4. Оценка эффективности
- •Дуалізм медійного продукту як основа сучасного підходу у медіамеркетингу.
- •4. Основні заходи та інструменти практичного менеджменту в змі
- •7. Проблема моббінгу у творчих колективах. Джерела потенційних конфліктів, та засоби їх нейтралізації
- •5. Ієрархія потреб та сучасні підходи до мотивації праці у колективах омі (за Маслоу)
- •6. Основні завдання журналістського менеджменту
- •5. Згасання інтертекстуальності як культурно-ідеологічне в сучасній соціокультурній ситуації та журналістиці
- •7. Діалог як категорія журналістського дискурсу.
- •Етико-правові основи журналістської діяльності
- •Регулювання діяльності змі в українському законодавстві
- •6. Законодавство України про діяльність змі.
- •3. Етичні кодекси як основа професійної діяльності журналіста
- •4. Історичний та сучасний аспекти формування етичних норм діяльності журналіста
- •7. Відмінність етичного і правового регулювання діяльності змі
- •Правова основа свободи слова та зловживання нею.
- •Бізнесова діяльність редакції змі. Форми комерційної діяльності. Редакційні та при редакційні структури.
- •2. Доходи та витрати друкованого видання. Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі.
- •Прибутки
- •Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі
- •4. Джерела фінансування періодичних видань у ринкових умовах
- •2. Загальноєвропейська парадигма становлення журналістики державних і залежних народів і український досвід
- •3.Періодизація історії української журналістики як наукова проблема
- •4. Харківська журналістика 1810-1820 рр.
- •6. Українська журналістика в Росії в добу «Великих реформ»
- •Радикальна та еміграційна журналістика
- •Масово-інформаційна діяльність у стародавньому світі
- •Система масової комунікації 17 і 20 ст. Порівняльна характеристика
- •Система масової комунікації 18 і 20 ст.
- •5. Особливості розвитку французької та американської пенні-прес
- •7. Газетно-видавничі монополії Великої Британії
- •8. Особливості виникнення журналістики в сша і в Росії
- •10. Розвиток супутникового телебачення
- •1. Етапи розвитку видавничої справи
- •2. Редакторський аналіз як передумова створення якісного видавничого продукту
- •Особенности редактирования произведений различных жанров
- •Редактирование эпических произведений
- •5. Методика редагування зверстаного тексту та тексту в технічному наборі
- •2. Відтворення суб’єкта та адресата в публіцистичному тексті
- •5. Мовна виразність як підґрунтя риторичної організації публіцистичного тексту (тропи та фігури мови)
- •Загальна характеристика інформаційних жанрів
- •2. Жанрові різновиди замітки
- •Динаміка розвитку художньо-публіцистичних жанрів
- •Порівняльна характеристика художньо-публіцистичних жанрів: нарис та замальовка; фейлетон та памфлет, есе
- •Проблематика газетних виступів
- •Висвітлення соціальної проблематики у змі
- •Роль журналіста у формуванні інформаційного поля щодо значущих соціальних проблем
- •3. Сучасна журналістика та арт-менеджмент
- •4. Роль преси у формуванні політичного дискурсу
- •5. Особливості висвітлення політичної тематики у сучасних змі
- •6. Особливості подачі економічної проблематики для пересічного читача
- •Стандартні формати газетних шпальт
- •4. Форми розміщення інформації у газеті («вікно», «підвал», «горище», «розпашка» та «газетний розворот»)
- •1. Науковий та навчальний напрямок «соціальні комунікації»: причини виникнення, предмет, завдання
- •Причини того, що журналістикознавство перейшло з дисципліни філологія до теорії та історії соціальних комунікацій
- •2. Теорія та історія соціальних комунікацій: предмет, завдання у порівнянні з теорією журналістики
- •Філологічний і соціологічний аспект у вивченні журналістики
- •Формування соціологічного підходу до вивчення публічного слова (до формування соціології)
- •Виникнення теоретичної соціології як науки
- •Друга половина 20 ст
- •Теорія пропаганди г. Лассуела
- •Теорія соціальних систем у. Шрамма
- •Теорія журналістської автономії Дж. Мерзіла
- •Журналістика у низці інших типів соціальної комунікації
- •5. Комунікативна дія та її форми
- •Функції знаку, коду, тексту в соціальній комунікації
- •8. Поняття про текстово-дискурсивні категорії в аспекті соціальних комунікацій
- •9. Складові інформативності тексту
- •11. Сучасні наукові концепції про походження людської мови
- •12. Сучасні наукові концепції про еволюцію соціальної комунікації у людській спільноті.
5. Журналістський твір у системі інших масово-інформаційних потоків
З розвитком інформаційного суспільства вислів «хто володіє інформації, той володіє світом» став ще більш виправданим. Адже сьогодні на перше місце висувається необхідність у знаннях, а отже і в інформації.
Завдяки розвитку ЗМК ми маємо можливість дізнатися практично відразу про події, які відбулися у будь-якій, навіть найвіддаленішій країні.
Але при цьому людину оточає різноманітна інформація – це і література, і реклама. У чому ж полягає відмінністю журналістського тексту від усіх інших?
З самого початку журналістика заявила про себе як про могутній засіб впливу на людські маси, на їх свідомість, тобто стала могутньою політичною силою, і силою орієнтування суспільства взагалі. Такою вона залишається і сьогодні.
Але головна відмінність журналістського тексту ввід інших масово-інформаційних потоків – це його миттєвість. Тому і говорять, що журналістика – це історія сучасності. Не існує такої суспільної сфери життя – у політиці, науці, культурі чи побуті, якої б не торкалося перо журналіста
Журналістський текст – це ще й дзеркало суспільства, не лише у тому сенсі, що він відображає події сучасності, а й в тому, що несе на собі відбиток суспільно-політичних відносин, системи.
6. Варіативність тлумачення у вітчизняному і зарубіжному журналістикознавстві проблеми функцій журналістики
Питання про функції журналістики може здатися надуманим і штучним лише на перший погляд. Адже в залежності від функцій журналістики стає зрозумілим місце і призначенні органів масової інформації у суспільстві, характер діяльності спеціалістів мас-медіа.
У радянській теорії журналістики це питання розглядалося спрощено. Найважливішим методологічним орієнтиром тут було визначення газети як колективного агітатора і організатора, відповідно і функції журналістики зводилися до трьох: пропагандистській, агітаційній й організаторській. Сьогодні ж очевидно, що такий підхід обмежує дану проблему лише політичною сферою.
У світовій журналістиці питання про функції журналістики традиційно входить до числа найважливіших наукових проблем. Вальтер Хагеменн у роботі «Газета як організм» (1950) виділив 5 функцій журналістики:
Інформувати
Впливати на публіку
Рекламувати товари
Розважати читача
Навчати його.
Автори знаменитого дослідження «Чотири теорії преси» (1956) американські науковці Фред Сиберт, Теодор Петерсен і Уїлбург Шрамм вважають, що у сучасному світі преса виконує сім функцій.
Вона повинна слугувати політичній системі, забезпечуючи її інформацією;
Обговорювати суспільні справи
Навчати публіку, роблячи її здатною до самоуправління
Захищати права особистості перед урядом
Слугувати економічній системі, поєднуючи покупця і продавця через рекламу
Забезпечувати розважання читачів
Підтримувати свою власну фінансову незалежність, аби уникнути тиску на інформаційну діяльність будь-яких особистих інтересів.
Автор дослідження «Введення в журналістику. Дослідження четвертого стану в усіх його проявах» (1961) Фразер Бонд виділив чотири функції журналістики:
Інформувати
Об’єднувати і пояснювати події
Керувати читачем
Розважати публіку
Додатковою функцією учений вважає рекламу.
А. З. Москаленко у підручнику «Теорія журналістики» виділив 5 функцій:
Організаторську
Виховну
Пропагандистську
Контрпропагандистську
Соціологічну
В. М. Владимиров, автор навчального посібника «Основи журналістики у поняттях та коментарях», категорично виводить із теоретичних напрацювань функцію пропаганди й агітації, зазначаючи при цьому: слово пропаганда протилежне слову «об’єктивність».
Соціальні функції: пізнавальну, комунікативну і конструктивну функції
Спеціальні функції: артикуляція, кореляція, соціалізація. Їх доповнюють функції соціально-педагогічна, соціального контролю, функція просування.
Індивідуальні функції: виховна, популяризаторська, рекреативно-гедоністична, масово-емоціональна.
С. І. Горювало «Воєнна журналістика України: історія і сучасність» (1998):
Соціальна група – комунікативна, інформаційна, консервативна, деструктивно-інтегративна, соціально-регуляторна, ктролююча, функція управління, реалізації соціальної активності, розповсюдження культури, рекреативна, ідеологічна, політична, науково-пізнавальна
Економічна – регуляторно-економічна, економічно-контролююча, знову інформаційна, економічно-консервативна, функція економічного управління, рекламна функція
Соціально-психологічна група – функція соціального орієнтування, участі у формуванні суспільного ставлення, афіліації, контакту, самоствердження, пара соціальна функція.
Психологічна група – функція емоційної релаксації, утилітарна, самоізоляції, стимуляції
В. М. Владимиров «Журналістика, особистість, суспільство: проблема розуміння» - доповнив концепцію. Запропонував розділити головні і рядові функції. Для позначення функцій першого плану він запропонував вживати поняття «місія журналістики»: інформувати і забезпечувати розуміння інформації (аналіз, роз’яснення).
Необхідно виділяти основні функції, як такі, що виконує будь-яке ЗМІ без виключення, незалежно від тиражу, розміру, адресної направленості:
Інформаційна - збір, обробка, розповсюдження інформації
Формування суспільної свідомості
Спеціальні функції мають локальне призначення, їх виконання не є обов’язковим для кожного видання:
Організаційна – журналістика структурує суспільство за інтересами, домагається розробки і прийняття певних рішень
Сторожового собаки – социальной критики
Ідеологічна – пропаганда певних життєвих цінностей
Культурна
Розважальна
Рекламна.