60. . Перетворення як особлива форма реорганізації. Роль перетворення в оптимізації фінансування підприємства.

Перетворення — це спосіб реорганізації, що передбачає зміну форми власності або організаційно-правової форми юридичної особи без припинення господарської діяльності підприємства. Коли одне підприємство перетворюється на інше, до підприємст­ва, яке щойно виникло, переходять усі майнові права та обов'яз­ки колишнього підприємства. Частка (у відсотках) кожного засновника (учасника) у СФ п-ва, що реорганізується, має дорівнювати його частці у статутному фонді товариства, створеного в резуль­таті перетворення. Найпоширеніші приклади перетворення підприємств:1) ТОВ в ВАТ; 2)Прив. під-во в ВАТ; 3) ЗАТ в ВАТ.

У разі перетворення закритого акціонерного товариства на від­крите і навпаки номінальна вартість та кількість акцій акціонерного товариства, створеного в результаті перетворення, має дорівнювати номінальній вартості та кількості акцій акціонерного товариства на момент прийняття рішення про реорганізацію, якщо рішення про пе­ретворення не передбачає збільшувати статутний фонд підприємства.

Одним із типових видів зазначеної реорганізації є перетворення ТОВ на ВАТ. Реорганізація передбачає реєстра­цію випуску акцій у порядку, передбаченому законодавством про цінні папери і фондову біржу, з одночасним внесенням відповід­них змін до статуту підприємства, перереєстрацію підприємства в органах державної реєстрації та Обмін письмових зобов'язань на корпоративні права підприємства, створеного в результаті перетворення. Етапи провед-я перетвор-я:

1-й. Вищий орган ТОВ приймає оформлюване протоколом рішення про перетво­рення.

2-й. Обмін свідоцтв учасників про внесення вкладу до СФ п-ва-ТОВ на тимчасові свідоцтва (письмові зобов'язання) про видачу відповідної кількості акцій АТ, яке створюється в результаті перетворення.

3-й. Скликання установчих зборів акціонерного товари­ства, на яких приймається рішення про створення АТ та про за­твердження у новій редакції засновницьких документів.

4-й. Перереєстрація в державних органах реєстрації п-ва, створеного в результаті перетворення.

5-й. Обмін письмових зобов'язань та тимчасових сві­доцтв на акції АТ, створеного в результаті перетворення.

61. Фінансові інвестиції підприємства: сутність, класифікація та їх роль в інвестиційній стратегії підприємства.

Iнвестиції — це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Інвестиції представляють собою цілеспрямоване використання капіталу. Фінансові інвестиції означають використання наявного капіталу для придбання (купівлі) акцій, облігацій та інших цінних паперів, що їх випускають підприємства або держава. Їх можна класифікувати за певними ознаками.

1. За видами інвестицій:

· виробничі інвестиції – вкладення у виробничі ресурси: основні засоби і предмети праці;

· фінансові інвестиції – вкладення коштів у цінні папери, цільові банківські вклади депозити, придбання паїв тощо. Найбільшу частку серед яких складають цінні папери, включаючи кошти в банках;

· інтелектуальні інвестиції – вкладення коштів у об’єкти інтелектуальної власності. Якщо інвестиції здійснюються з метою створення новинок або їх впровадження у виробництво, то такі інвестиції називають інноваційними.

2. За цілями застосування інвестиції поділяють на – реінвестиції (зміна старих засобів) і нетто-інвестиції (придбання нових активів, розширення виробництва, тощо).

3. За характером участі в інвестуванні виділяють прямі і непрямі інвестиції. Під прямими інвестиціями розуміють безпосередньо участь інвестора у вкладенні коштів у вибраний ним об’єкт. Непрямі інвестиції – це інвестиції, які пов’язані з інвестуванням, що опосередковуються інвестиційними або іншими посередниками.

4. За терміном інвестування розрізняють короткострокові і довгострокові інвестиції. Короткострокові – вкладення капіталу на період до одного року (короткострокові депозитні внески, купівля короткострокових ощадних сертифікатів тощо). Довгострокові інвестиції – це вкладення коштів на період понад один рік.

5. За формою власності. Інвестиції поділяють на: приватні, державні, іноземні і спільні. До приватних інвестицій відносять вкладення коштів фізичними особами або недержавними підприємствами. Державні інвестиції – це вкладення коштів центральними або місцевими органами влади за рахунок бюджету, позабюджетних фондів і позикових коштів та вкладення державних підприємств. Іноземні інвестиції – це вкладення коштів іноземних громадян, юридичних осіб і держави. Спільні інвестиції – це вкладення коштів резидентів і нерезидентів.

Для обґрунтування доцільності інвестицій необхідно використовувати не тільки фінансові показники їх оцінки, але і неформальні критерії. Інвестиції здійснюють за такими напрямами:

· капітальне будівництво;

· інновації, в яких втілюється науково-технічна продукція та інтелектуальний потенціал;

· фондовий ринок і акції, облігації, похідні інструменти.

Фінансові інвестиції означають використання наявного капіталу для придбання (купівлі) акцій, облігацій та інших цінних паперів, що їх випускають підприємства або держава. За такого інвестування має місце переміщення титулів власності, котрі дають право на одержання нетрудового доходу. У літературі з питань політичної економії капітал у вигляді цінних паперів називається ще фондовим, або фіктивним, оскільки він не є реальним багатством і не має реальної вартості (на відміну від капіталу, вкладеного в різні сфери та галузі суспільного виробництва).