11111111

Тваринний світ має велике економічне значення як джерело отримання харчових продуктів, промислової, технічної, лікарської сировини та інших матеріальних цінностей. Тому в інтересах нинішнього і прийдешніх поколінь в Україні здійснюються заходи щодо охорони, відтворення і науково обґрунтованого, невиснажливого використання тваринного світу.

Відносини у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, об'єкти якого перебувають у стані природної волі, у напіввільних умовах чи в неволі, на суші, у воді, ґрунті та повітрі, постійно чи тимчасово населяють територію України або належать до природних багатств її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, регулюються багатьма нормами права, які розміщені у різних нормативних актах, законах, постановах, положеннях, інструкціях

. Законодавство України про використання й охорону тваринного світу складають загальні положення Конституції та Земельного, Водного і Лісового кодексів, а також загальні вимоги Закону «Про охорону навколишнього природного середовища». Проте особливу роль у регулюванні фауністичних відносин відіграють спеціальні Закони України, а саме: «Про тваринний світ»1, «Про мисливське господарство та полювання» від 22 лютого 2000 року2, «Про Червону книгу України» від 7 лютого 2002 року3, «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року4, «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» від 6 лютого 2003 року5, «Проприродно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року1, «Про виключну (морську) економічну зону України» від 16 травня 1995 року2, «Про Основні за¬сади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» від 21 грудня 2010 року3, «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» від 8 липня 2011 року4, якими визначається режим використання та охорони тваринного світу в межах цих територій та об'єктів, а також іншими законодавчими актами.

Відносини у галузі охорони, використання та відтворення сільськогосподарських, свійських тварин, а також діяльність, пов'язана з охороною і відтворенням залишків викопних тварин, регулюються нормами аграрного, цивільного та інших галузей законодавства. Окремі норми щодо охорони тваринного світу містяться у цивільному, адміністративному та кримінальному законодавстві, зокрема стосовно притягнення винних осіб до певних видів юридичної відповідальності.

Завданнями законода вства України про охорону, використання і відтворення тваринного світу є регулювання суспільних відносин у галузі охорони, використання і відтворення об'єктів тваринного світу як об'єкта правового регулювання, що базуються на відносинах власності на тваринний світ, та відносинах управління та охорони диких тварин; збереження та поліпшення середовища існування диких тварин; забезпечення умов збереження всього видового і популяційного різноманіття тварин.

Відповідно до ст. З Закону «Про тваринний світ», об'єктами тваринного світу є: дикі тварини — хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі; частини диких тварин (роги, шкіра тощо); продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск тощо)» Крім цього, правовій охороні підлягають нори, хатки, лігва, мурашники, боброві загати та інше житло і споруди тварин, місця токування, линяння, гніздових колоній птахів, постійних чи тимчасових скупчень тварин, нерестовищ, інші території, що є середовищем їх існування та шляхами міграції.

Тваринний світ є об'єктом права власності, а тому в системі законодавства про охорону та використання тваринного світу право власності на тваринний світ - це один з основних інститутів, який включає в себе систему правових норм, спрямованих на регулювання правовідносин власності на тваринний світ з метою їх захисту та охорони, а також забезпечення раціонального використання, відтворення та охорони тваринного світу.

Субєктом права власності На об'єкти тваринного світу є український народ, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах їx повноважень. Проте наведене конституційне положення не виключає права державної, комунальної та приватної власності об'єкти та окремі елементи тваринного світу.

Право власності на тваринний світ держава здійснює шляхом делегувати своїх прав власника органам державної виконавчої влади в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, власності. Суб'єктами право комунальної власності на об'єкти тваринного світу є територіальні громади, повноваження яких можуть здійснювати органи місцевого самоврядування, або останні можуть їх делегувати органам державної виконавчої влади.

Згідно зі ст. 7 Закону «Про тваринний світ», об'єкти тваринного світу, вилучені із стану природної волі, розведені (отримані) у неволі чи напіввільних умовах або набуті іншим не забороненим законом шляхом, можуть перебувати у приватній власності юридичних та фізичних осіб. Це, наприклад, тварини, що розводяться у звірівницьких фермах, риби, розведені у рибогосподарських водоймах, добуті в установленому законодавством порядку дозволеними засобами і знаряддями об'єкти тваринного світу наприклад у порядку полювання чи рибальства.

Законність набуття у приватну власність об'єктів тваринного світу (крім добутих у порядку загального використання) має бути підтверджена відповідними документами, що засвідчують законність вилучення цих об'єктів з природного середовища, ввезення в Україну з інших країн, факту купівлі, обміну, отримання у спадок тощо, які видаються в установленому законодавством порядку.Такими документами можуть бути спеціальні дозволи на полювання (ліцензії, відстрілочні картки), договори на ведення мисливського господарства, здійснення рибальства. Це можуть бути і договори купівлі-продажу, дарування, обміну (наприклад, колекції тварин чи інших об'єктів тваринного світу).

У передбаченому законом порядку права власників об'єктів тваринного світу можуть бути обмежені або припинені в інтересах охорони цих об'єктів, навколишнього природного середовища та захисту прав громадян. Право приватної власності на об'єкти тваринного світу припиняється у раз): жорстокого поводження з дикими тваринами; встановлення законодавчими актами заборони щодо перебування у приватній власності окремих об'єктів тваринного світу. Право приватно» власності у цих випадках може бути припинено в судовому порядку за позовами органів контролю в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу або прокурора.

Завдання законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу, об'єкти тваринного світу, право власності на об'єкти тваринного світу, Ного форми, підстави припинення права приватної власності на об'єктні тваринного світу, основні вимоги та принципи охорони, раціонального використання (відтворення тваринного світу, права та обов'язки громадян у галузі охорони,використання і відтворення тваринного світу та інші важливі положення закріплені в Законі «Про тваринний світ». Закон також визначає повноваження державних органів щодо законодавчого регулювання та здійснення управління в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

Особлива увага в Законі приділяється положенням про використання об'єктів тваринного світу, до яких відносяться: види використання об'єктів тваринного сві¬ту, умови і підстави виникнення та припинення права спеціального використання об'єктів тваринного світу, права та обов'язки користувачів об'єктами тваринного світу. Він закріплює положення про охорону тваринного світу, а саме: визначає зміст охорони тваринного світу та її забезпечення; передбачає положення про охорону середовища існування, умов розмноження, шляхів міграції тварин, а також про охорону, використання і відтворення рідкісних ітаких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин тощо.

У вказаному Законі визначені положення про моніторинг тваринного світу, його державний облік і державний кадастр. Закріплені положення про контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, а також компетенція спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, права посадових осіб цих органів, що здійснюють державний контроль у цій галузі закріплені у шостому розділі. Закон закріплює положення про відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Закон регламентує також міжнародні відносини України в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

Неабияку роль у відносинах організації охорони, використання та відтворення тваринного світу належить Закону «Про мисливське господарство та полювання» з наступними змінами і доповненнями. За своєю суттю, цей Закон є господарським і в основному регулює мисливсько-господарські відносини, зокрема закріплює положення щодо організації та ведення мисливського господарства, здійснення полювання та надання мисливських угідь у користування тощо. Проте, в його змісті чимало норм присвячено використанню та охороні об'єктів тваринного світу. Крім того, ст. 27 Закону «Про мисливське господарство та полювання» закріплює положення про охорону і відтворення мисливських тварин, якими є дикі звірі та птахи, що можуть бути об'єктами полювання. З цією метою користувачі мисливських угідь здійснюють комплекс біотехнічних заходів, тобто комплекс різноманітних робіт, спрямованих на поліпшення умов існування, розмноження та збільшення чисельності мисливських тварин.

Основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування і суб'єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у внутрішніх водних об'єктах України, внутрішніх морських водах і територіальному морі, континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні України та відкритому морі визначено Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів».

Завданням законодавства про рибне господарство є правове регулювання відносин у галузі вивчення, охорони, відтворення, використання та реалізації водних біоресурсів, переміщення через митний кордон України водних біоресур¬сів та продукції з них, а також встановлення основних принципів регулювання та управління рибогосподарською діяльністю в межах території України у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні України та на континентальному шельфі. Правове регулювання відносину відкритому морі, конвенційних районах та економічних зонах іноземних держав здійснюється відповідно до міжнародних договорів України.

Закон « про захист тварин від жорстокого поводження»

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у зв'язку з утриманням тварин та поводженням із ними фізичних та юридичних осіб.

Дія цього Закону не поширюється на установи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, центрального органу виконавчої влади в

галузі митної справи.

Дія цього Закону поширюється на такі види діяльності:

скотарство, включаючи племінне скотарство;

поводження з тваринами на території державних природних

заповідників та на інших особливо охоронюваних природних

територіях;

мисливство, мисливське господарство, рибальство;

утримання домашніх тварин і племінна робота з ними;

використання тварин у цирках, зоопарках, на виставках та

інших видовищних заходах;

використання тварин у спорті, у сфері відпочинку і розваг

людей;

використання тварин у науково-дослідних і навчальних цілях, у

тестуванні;

використання тварин у виробництві, у тому числі у виробництві

біологічних препаратів;

інші види діяльності, де здійснюється вплив на тварин.

Дія цього Закону поширюється на поводження з тваринами

незалежно від форми власності та інших речових прав на них.

Також закон передбачає правила утримання диких та домашніх тварин та правила поводження з такими тваринами виключаючи жорстокість, ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН У СФЕРІ ЗАХИСТУ ТВАРИН ВІД ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ-

Стаття 27. Державна політика у сфері захисту тварин від

жорстокого поводження

Державна політика у сфері захисту тварин від жорстокого

поводження проводиться в таких основних напрямах:

контроль за дотриманням законодавства про захист тварин від

жорстокого поводження;

установлення єдиних норм у сфері захисту тварин від

жорстокого поводження;

пропаганда гуманного поводження з тваринами, розробка та

впровадження освітніх програм з охорони та захисту тварин від

жорстокого поводження;

установлення відповідальності за порушення законодавства про захист тварин від жорстокого поводження.

А також громадський контроль у сфері захисту тварин від жорстокого поводження

Стаття 33. Громадський контроль у сфері захисту тварин від

жорстокого поводження

Громадський контроль у сфері захисту тварин від жорстокого

поводження здійснюється громадськими інспекторами з охорони

навколишнього природного середовища.

Громадські інспектори з охорони навколишнього природного

середовища мають право складати протоколи за фактами жорстокого

поводження з тваринами. Ці протоколи розглядаються відповідними

органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього

природного середовища.

Громадські інспектори охорони навколишнього природного

середовища у сфері захисту тварин від жорстокого поводження:

беруть участь у проведенні спільно з працівниками державних

установ ветеринарної медицини рейдів та перевірок додержання

підприємствами, установами, організаціями та громадянами

законодавства про захист тварин від жорстокого поводження;

надають допомогу органам державного контролю у сфері захисту

тварин від жорстокого поводження в діяльності по запобіганню

правопорушенням у сфері захисту тварин від жорстокого поводження.

Стаття 34. Контроль громадських організацій у сфері захисту

тварин від жорстокого поводження

Контроль у сфері захисту тварин від жорстокого поводження

може здійснюватися громадськими організаціями, статутною метою

яких є захист тварин від жорстокого поводження.

222222222222