58. Поняття тексту, його структурна організація.

Мовлення як вид людської діяльності завжди зорієнтоване на виконання певного комунікативного завдання. Висловлюючи думки і почуття, людина ставить конкретну мету – щось повідомити, про щось переконати тощо. Існує багато визначень тексту. Наведемо окремі з них.

Текст – це витвір мовленнєвого процесу, що відзначається завершеністю, об'єктивований у вигляді письмового документа, літературно опрацьований відповідно до типу документа, витвір, який складається із заголовка і ряду особливих одиниць (надфразових єдностей), об'єднаних різними типами лексичного, граматичного, логічного, стилістичного зв'язку, і має певну цілеспрямованість і прагматичну визначеність

Поняття «структура тексту» нині перебуває у центрі уваги текстологів. Адже від результативності дослідження структури тексту залежить розв'язання цілої низки проблем аналізу тексту як засобу комунікації, проблем його розуміння й текстотворення.

Процес формування поняття «структури тексту» ще не завершено. І це при тому, що структура є природною властивістю тексту. Стосовно тексту це означає, що будь-яка теорія, яка прагне адекватно його описати, повинна відобразити його структурність.

Основними ознаками структури, як відомо, є цілісність і зв'язність. Поняття «зв'язності» як основної ознаки структури було розроблено в галузі математичних наук. Ця ознака дає змогу окреслити смислове поле тексту, тому для дослідження тексту є досить прийнятною. Зв'язність (когезія) регулюється в синтагматичному розрізі і є категорією логічного плану, яка дотримується логічних правил. Ця категорія чітко виявляється в письмових чи підготовлених текстах. В усному мовленні логічна зв'язність дозволяє створити текст, оптимальний для усного сприйняття. При цьому зв'язність тексту може бути оформлена двома видами засобів: зовнішніми і внутрішніми. Зовнішні засоби когезії мають формальні показники (граматичні і лексичні засоби), однак домінують внутрішні семантичні засоби зв'язності. Внутрішній зв'язок базується на спільності предмета опису, що є тим «стрижнем», що проходить через весь текст і як би «стягає» усі його частини в єдине ціле.

59. Правила ділового листування.

Ділове листування - невід'ємний засіб зв'язку і в наші дні. Зв'язки підприємства із зовнішніми організаціями, так як саме листи з'єднують організацію-автора з іншими установами.

Службовий лист - це узагальнена назва різних за змістом документів, оформлених відповідно до ДСТУ, пересилаються поштою, факсом або іншим способом.

Без перебільшення можна сказати, що це один з найпоширеніших видів службових документів, тому, від того наскільки текст послання точний, грамотний, коректний, багато в чому буде залежати успіх вирішення конкретних питань, а значить і всього підприємства в цілому.

Пишіть виразно, але не намагайтеся справити враження. Використовуйте короткі та зрозумілі слова. Пишіть речен-ня кількістю 16-18 слів. Речення, що містять більше 20 слів, є показником того, що менеджер не володіє вмінням писати ділові листи.

Правила листування:

♦ Зберігайте позитивну інтонацію: пишіть про переваги, a не про особливості, специфіку, недоліки тощо.

♦ Більше конкретики, менше абстрактності. He захоплюй-тесь багатослів’ям, уникайте загальних канцеляризмів, за-старілих зворотів і пишномовних фраз.

Розділ 4. Ділове листування

♦ Частіше використовуйте загальновживані мовні звороти. Але при цьому лист повинен виглядати професійно.

♦ Початок листа повинен бути енергійним. Виділяйте го-ловне іншим шрифтом або курсивом, але уникайте вико-ристання верхнього регістру (великих літер) або зайвих підкреслювань.

♦ Треба знати партнера по бізнесу. Використовуйте мову (терміни) вашого партнера по бізнесу, до якого ви звер-таєтесь.

♦ Листи повинні бути особистими. Використовуйте осо-бисті займенники “вас”, “ви”, “ми”, “нас”.

♦ Якщо в листі міститься прохання, то про нього треба на-писати в останньому реченні або фразі.