Сільськогосподарський сектор

Виробництво сільськогосподарської продукції в усіх категоріях господарств за січень-березень 2010 р. зросло на 5,3% порівняно з відповідним періодом попереднього року, у тому числі у сільськогосподарських підприємствах – на 12,6%, а господарствах населення скоротилося на 0,7%. У I кварталі 2010 р. порівняно з відповідним періодом 2009 р. в усіх категоріях господарств обсяги виробництва м’яса (реалізація худоби та птиці на забій у живій вазі) збільшились на 8,0%, яєць – на 4,2%. Разом з тим, обсяги виробництва молока зменшились на 2,7%. Загальний обсяг реалізації сільськогосподарської продукції, виробленої аграрними підприємствами, за січень-березень 2010 р. порівняно з аналогічним періодом попереднього року зменшився на 15%, у тому числі продукції рослинництва – на 36%, а продукції тваринництва – збільшився на 17%. Середні ціни продажу аграрної продукції сільгосппідприємствами у I кварталі 2010 р. зросли на 29% порівняно з відповідним періодом 2009 року. Ціни на продукцію рослинництва зросли на 50%, на продукцію тваринництва – на 15%.

4. Будівельний комплекс.

Будівельний комплекс – це сукупність галузей матеріального вироб­ництва і проектно-пошукових робіт, які забезпечують капітальне будів­ництво. До складу будівельного комплексу входять такі галузі матеріаль­ного виробництва: будівництво, промисловість будівельних матеріалів, виробництво будівельних конструкцій і деталей.

Промисловість будівельних матеріалів. Необхідність постійного здійснення капітального будівництва визначає велике значення промис­ловості будівельних матеріалів. Найбільш важливими її підгалузями є: виробництво стінових матеріалів, цементна промисловість, видобуток і первісна обробки мінерально-будівельних матеріалів, склоробна промис­ловість, виробництво облицювальних, оздоблювальних матеріалів, вироб­ництво санітарно-технічних виробів. Для більшості підгалузей загальною сировинною базою є нерудні корисні копалини, багато з яких зустрічають­ся повсюдно. За останній час у виробництві будівельних матеріалів все ширше стали використовуватися вторинні ресурси, відходи інших галузей промисловості - доменні шлаки, зола електростанцій та ін. Розміщення промисловості будівельних матеріалів визначається переважно обсягами будівельно-монтажних робіт за економічними районами. І розповсюдженість сировинних ресурсів, дешевизна і вантажомісткість сировини і го­тової продукції, масовість і повсюдність їх використання обумовлюють одночасне тяжіння виробництва і до сировини, і до споживача.

Значення сировинного і споживного факторів для різних галузей, ста­дій технологічного процесу і типів підприємств є неоднаковим. З цієї точки зору можна розрізняти:

• галузі переважно сировинної орієнтації – перш за все це первинна обробка природних будівельних матеріалів (граніту, мармуру, бутово-го каменю та ін.), а також виробництво цементу, цегли, азбоцементних і шиферних виробів, вогнетривких матеріалів, скла, керамічних труб, гіпсу, вапна та ін.;

• галузі з орієнтацією переважно на споживача – виробництво бето­ну, залізобетонних виробів і конструкцій, м'якої покрівлі, санітарно-технічних виробів та ін.

Видобуток будівельних матеріалів, їх транспортування, виробництво будівельних металів і, нарешті, саме будівництво є джерелом забруднен­ня повітря (наприклад, пил і гази при виробництві цементу) і порушення рельєфу землі (відкриті розробки). Тому у великих центрах розміщен­ня галузі (особливо цементної) є потреба у проведенні системи заходів з охорони навколишнього середовища.

Промисловість будівельних матеріалів об'єднує кілька тисяч підпри­ємств, які розташовані в усіх областях України. Найпотужнішими цен­трами промисловості будівельних матеріалів є Київ, Харків, Одеса, Дні­пропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя, Донецьк, Маріуполь.

Цементна промисловість. Це матеріаломістка галузь, тому цемент­ні заводи розміщуються в районах видобутку сировини. Найбільші цен­три цементного виробництва України - Амвросіївка, Краматорськ, Єна-кієво (Донецька обл.). Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ (Дніпропетровська обл.), Балаклея (Харківська обл.), Миколаїв (Львів­ська обл.), Здолбунів (Рівненська обл.), Ямниця (Івано-Франківська обл.), Кам'янець-Подільський (Хмельницька обл.), Бахчисарай (Автономна Республіка Крим), Вільшанка (Миколаївська обл.), Одеса.

Виробництво збірного залізобетону і залізобетонних конструкцій. Виробничі потужності галузі тяжіють до великих промислових центрів і вузлів, а також до населених пунктів зі значним обсягом житлового і ци­вільного будівництва.

В країні діє 25 виробничих об'єднань по виготовленню комплектів збірних залізобетонних конструкцій і деталей, основними з яких є Хар­ківське, Львівське, Криворізьке, Луганське, Сумське. Домобудівні комбі­нати розміщені в усіх областях країни (найбільш потужні комбінати зо­середжені в Києві, Донецьку, Луганську, Запоріжжі, Одесі).

Виробництво будівельної цегли. Оскільки сировина для її виго­товлення є майже всюди, розміщення цих виробництв орієнтується на споживача. Великі центри виробництва будівельної цегли - Київ, Хар­ків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Львів, Чернігів, Івано-Франківськ, Слов'янськ, Бахмут, Багато цегельних заводів споруджено в сільській місцевості.

В будівництві використовується продукція склоробної і фарфоро-фа-янсової промисловості. Забезпечує виробництво необхідними матеріала­ми (фарбою, лінолеумом, пластмасою, смолами тощо) хімічна промис­ловість.

Промисловість будівельних матеріалів характеризується дуже низь­ким рівнем механізації та автоматизації технологічних процесів, невели­ким асортиментом продукції, низькою її якістю. Тому підприємства галу­зі потребують модернізації і реконструкції, розширення випуску нових будівельних матеріалів, збірних будівельних конструкцій тощо.

Необхідно нарощувати обсяги виробництва будівельних матеріалів, раціонально розміщувати підприємства, щоб ефективніше забезпечувати потреби будівництва.

У перспективі розвиток галузей промисловості будівельних матеріа­лів пов'язаний з реконструкцією технічної бази, подальшим впроваджен­ням механізації та автоматизації технологічних процесів, розширенням випуску нових будівельних матеріалів, ефективних збірних будівельних елементів, легких та економічних великомірних конструкцій і виробів по­ліпшеної якості. Важливим напрямом є комплексне використання сиро­вини, ширше впровадження матеріалів попутного видобутку, вторинної сировини, неухильне підвищення якості виробів для будівництва. Гео­графія галузі має вдосконалюватися з урахуванням подальшого комплек­сного розвитку економічних районів та областей України, повного забез­печення обсягів будівельно-монтажних робіт.

Особливості розміщення і розвитку будівництва характеризують­ся тривалим виробничим циклом, з нерухомими територіально закріпле­ними об'єктами, які зводяться (промислові будинки, житлові будинки, електростанції, трубопроводи тощо), а також високою залежністю вироб­ництва від географічних умов.

У процесі спеціалізації виділились окремі види будівництва - промис­лове, транспортне, житлове, водогосподарське та ін.

При розміщенні об'єктів капітального будівництва слід враховувати наявність будівельної організації, вирішуючи питання доцільності розмі­щення ще на допроектній стадії. Найважливіші фактори, на основі яких обираються райони і пункти будівництва, - це трудовий, сировинний, па­ливно-енергетичний, водний та ін. Значний вплив на будівництво чинять кліматичні особливості різних регіонів. Вони впливають, перш за все, на сезонність відкритих будівельних робіт. При виборі конкретних майдан­чиків для будівництва промислових підприємств, при спорудженні доріг, транспортних і гідротехнічних об'єктів важливе, а нерідко і вирішальне значення набувають такі географічні умови, як рельєф місцевості, ґрун­ти і грунтові води, карстові явища, сейсмічність, які в тій чи іншій мірі впливають на вартість будівництва і його організацію.

Виробництво промислової продукції в натуральному виразі по Україні
	Фактично вироблено за:				Абсолютний приріст, /зниження /-/ проти відповідного періоду минулого року/		Темп зростання, /зниження/, у %
	2010 рік		2009 рік				звітного місяця до відповідного періоду 2009 року	період з початку звітного року до відповідного періоду 2009 року
	березень	січень-березень	березень	січень- березень	березень	січень-березень
Цемент, тис. т (26.51.12)	551,1	904,6	620,4	1324,9	-69,3	-420,3	88,8	68,3
Цегла керамічна невогнетривка будівельна, млн. штук умовної цегли (26.40.11.100А)	38,7	75,5	64,3	143,0	-25,6	-67,5	60,2	52,8
Вироби санітарно-технічні керамічні, тис. шт. (26.22.10)	272,7	804,5	275,7	798,9	-3,0	5,6	98,9	100,7
Плити та плитки керамічні, тис. кв. м (26.30.10)	3578,9	9287,3	3358,1	9652,0	220,8	-364,7	106,6	96,2
Скло листове гнуте, грановане, гравіроване, свердлене, емальоване або оброблене іншим способом, але не встановлене в раму або оправу, тис.кв.м (26.12.11)	14,2	54,0	38,1	76,8	-23,9	-22,8	37,3	70,3
Блоки з ніздрюватих бетонів, млн.шт.умов.цегли (26.61.11.310А)	34,3	63,8	28,1	54,8	6,2	9,0	122,1	116,4
Вапно, тис. т (26.52.10)	356,0	1006,1	321,7	884,9	34,3	121,2	110,7	113,7
Елементи конструкцій збірні для будівництва з цементу, бетону чи штучного каменю, тис.куб.м (26.61.12А)	119,7	256,2	125,7	309,9	-6,0	-53,7	95,2	82,7
Блоки та цегла з цементу, штучного каменю чи бетону для будівництва, млн. шт. ум. цегли (26.61.11.300А)	63,7	109,4	65,9	136,4	-2,2	-27,0	96,7	80,2
Плитки, плити, черепиця та аналогічні вироби з цементу, бетону або штучного каменю, тис. кв. м (26.61.11.500А)	88,4	121,9	139,8	235,5	-51,4	-113,6	63,2	51,8
Листи гофровані, шифер і аналогічні вироби з азбоцементу, млн. умовних плит (26.65.12.300А)	15,8	24,7	26,0	47,5	-10,2	-22,8	60,8	52,0
Шлаковата, вата мінеральна силікатна та аналогічні мінеральні вати (включно суміші) в блоках, листах чи рулонах, тис. куб. м (26.82.16.100А)	*	8,1	*	*	*	*	*	*
Вікна, двері їх рами та пороги дерев’яні, тис. кв. м (20.30.11А)	164,4	414,5	173,1	427,7	-8,7	-13,2	95,0	96,9
Граніт, тис. куб. м (14.11.12.300А)	85,9	120,0	108,2	239,4	-22,3	-119,4	79,4	50,1
Гіпс, тис. т (14.12.10.310)	11,0	19,7	24,7	52,7	-13,7	-33,0	44,5	37,4
Галька, гравій, щебінь і камінь дроблений, тис. куб. м (14.21.12.А)	2770,6	5513,4	2507,2	6075,3	263,4	-561,9	110,5	90,8