При проходжені практики в кафе-магазині «Зустріч» я ознайомився і вивчив парва та обов`язки митного декларанта.

Митний декларант - це узагальнене поняття, що є одним з ключових понять у митному праві. Серед інших понять його вміст розчиненого у ст. 18 ТК РФ "Основні поняття, що використовуються в цьому Кодексі": декларант - це особа, що переміщує товари, або митний брокер (посередник), які декларують, представляють і пред'являють товари і транспортні засоби від власного імені (п. 10 ст. 18 ТК РФ) . А Проектом нового Митного кодексу РФ декларант визначається ще простіше - як особа, яка декларує і пред'являє товари та транспортні засоби від власного імені.

 

Декларант може бути тільки російське особа, за винятком випадків переміщення через митний кордон Росії фізичними особами товарів не для комерційних цілей та інших випадків, що визначаються ГТК Росії.

Правовий статус декларанта та особи, що переміщує товари, визначений ч. 9 ст. 18 і ст. 172 ТК РФ. А права і обов'язки декларанта відображені в ст. 173 ТК РФ. Причому декларант повинен виконувати всі передбачені законом обов'язки і нести за це відповідальність у повному обсязі незалежно від того, чи є він особою, що переміщує товари і транспортні засоби через митний кордон, або є посередником (митним брокером).

Обов'язки декларанта. Основна: обов'язок проводити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, передбаченому Митним кодексом. Обов'язок пред'явлення митному органу на його вимогу декларованих товарів і транспортних засобів. Порядок пред'явлення декларованих товарів і транспортних засобів як складової частини процедури їх митного оформлення встановлюється нормативно-правовими актами ГТК Росії. Зокрема, Вказівкою ГТК Росії від 16 жовтня 1996 р. № 01-14/1180 встановлений порядок пред'явлення декларованих товарів, що ввозяться в Росію у відповідності до митних режимів випуску для вільного обігу, реімпорту та вільного складу. Обов'язок подання митному органу документів та інших додаткових відомостей, необхідних для митних цілей. Виставою таких документів повинна супроводжуватися подання до митного органу митної декларації. Однак, якщо перелік документів виявиться неповним, або в них буде відсутня та чи інша необхідна для митних цілей інформація, то митний орган, який прийняв митну декларацію (а не прийняти її він не має права в силу вимог закону), має право вимагати у декларанта надати всі необхідні документи. А декларант зобов'язаний виконати цю вимогу у встановлений для цього митним органом термін. Обов'язок сплати митних платежів. І хоча за загальним правилом будь-яка зацікавлена в цьому особа має право сплатити митні платежі за митне очищення того чи іншого товару, обов'язок за їх сплату лежить саме на декларант. І це побічно підкреслено в ч. 7 ст. 124 ТК РФ. Обов'язок надання сприяння митним органам у виробництві митного оформлення товарів і транспортних засобів, у тому числі - і шляхом здійснення необхідних вантажних та інших операцій. У сумлінному і своєчасне виконання цього обов'язку зацікавлений і сам декларант (особливо якщо він є і власником декларованих товарів), оскільки це, зрештою, скорочує час виробництва митного оформлення, а отже - і витрати на оплату тимчасового зберігання товарів на складі.

Перерахований вище перелік обов'язків декларанта є вичерпним. Всі інші передбачені нормами митного законодавства обов'язки декларант повинен виконувати за умови, що він, крім статусу декларанта, має і статусом іншого учасника митно-правових відносин. Наприклад, якщо він наділений статусом митного брокера, то повинен виконувати всі обов'язки митного брокера, які детально ми розглянемо трохи пізніше.

Невиконання декларантом своїх обов'язків або їх неналежне виконання тягне за собою відповідальність, передбачену нормами митного законодавства. Так, наприклад, несплата декларантом митних платежів або їх сплата з порушенням встановленого порядку декларування в залежності від обставин справи може спричинити відповідальність, передбачену статтями 262, 282 або 284 ТК РФ.

Основні права декларанта. Декларант має право бути присутнім при виробництві митного оформлення (ч. 1 ст. 128 ТК РФ). Декларант має право подавати з дозволу митного органу митну декларацію та надавати інші документи на іноземних мовах, якими володіють посадові особи митного органу, що проводить митне оформлення (ст. 129 ТК РФ). Декларант має право з дозволу митного органу здійснювати окремі дії з товарами і транспортними засобами (упаковку, переупаковку, взяття проб та зразків тощо) до закінчення провадження їх митного оформлення (ст. 134 ТК РФ). Декларант має право отримувати інформацію про причини прийнятого митними органами рішення щодо декларованих нею товарів і транспортних засобів (ст. 387 ТК РФ).

Крім митних органів та декларантів у процедурі митного оформлення переміщуваних через митний кордон товарів і транспортних засобів нерідко фігурують і інші його учасники, такі як митний брокер, спеціаліст з митного оформлення, митний перевізник та ін.

Відповідно до статей 176 та 179 Митного кодексу України митний брокер (посередник) - це підприємство, що здійснює декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської діяльності, видану спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Митним брокером може бути тільки підприємство-резидент. Від імені цього підприємства декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, може здійснювати його відокремлений структурний підрозділ (філія, представництво тощо). Відповідно до статті 14 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" для кожної філії та кожного відокремленого підрозділу митного брокера, які провадитимуть посередницьку діяльність митного брокера на підставі отриманої ним ліцензії, Держмитслужба видає митному брокеру (на підставі відповідної заяви ліцензіата) засвідчені нею копії ліцензії, які реєструються в журналі обліку заяв та виданих ліцензій. Засвідчена Держмитслужбою копія ліцензії є документом, що підтверджує право філії або іншого структурного підрозділу митного брокера на провадження посередницької діяльності митного брокера на підставі отриманої ліцензії.

Разом з тим повідомляємо про те, що митні брокери та їх представники мають право здійснювати свої функції з декларування товарів і транспортних засобів у будь-якому митному органі на всій території України.

Я ознайомився із формою і змістом договору на надання митних брокерських послуг ЗЕД.

Відповідно до ст. 176 МК митний брокер (посередник) — це підприємство, що здійснює декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської діяльності, видану спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Митним брокером може бути тільки підприємство — резидент. Від імені цього підприємства декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, може здійснювати його відокремлений структурний підрозділ (філія, представництво тощо).                Митний брокер здійснює брокерську діяльність відповідно до норм МК України  та  ліцензійних умов, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом з питань ліцензування  та  органом ліцензування. Така діяльність іменується - митний брокер. Взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються договором доручення. Митний брокер виконує повноваження в обсязі, встановленому за дорученням особи, яку він представляє, здійснювати будь-які операції, пов'язані з пред'явленням митному органу товарів, транспортних засобів  та  документів на них до митного оформлення. 

Перелік документів необхідних для здійснення митного контролю та оформлення

Документи, обов'язкові для подання

1. Митна декларація

2. Товарно-транспортний документ на перевезення (залізнична накладна (УМВС (СМГС), ЦІМ (СІМ)), авіаційна накладна (Air Waybill), коносамент (Bill of Lading) тощо

3. Зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту)

4. Рахунок (Invoice) або інший документ, який визначає вартість товару

{ Пункт 4-1 виключено на підставі Постанови КМ N 1071 ( 1071-2009-п ) від 30.09.2009 }

Документи, необхідність подання яких визначається нормативно-правовими актами Мінфіну з урахуванням мети переміщення, виду транспорту, характеру товару, способів розрахунку та інших факторів, що впливають на митні процедури

{ Абзац із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1016 ( 1016-2011-п ) від 05.10.2011 }

5. Декларація митної вартості (подається у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України)

6. Декларація про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари

7. Облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, форма якої затверджується Мінфіном, або її копія, завірена таким суб'єктом.

{ Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1016 ( 1016-2011-п ) від 05.10.2011 }

8. Лист про погодження (подається підприємством, розміщеним поза зоною діяльності митного органу)

9. Документ контролю за доставкою товарів

10. Документи про надання фінансових гарантій

11. Ліцензія митного перевізника

12. Книжка МДП, книжка АТА, книжка CPD

13. Свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення товарів під митними печатками і пломбами

14. Акти приймання-передачі (електроенергії, газу, нафти, аміаку тощо)

15. Посередницький договір

16. Документ на право провадження митної брокерської діяльності

17. Документи, що використовуються для визначення митної вартості товарів

18. Документи, що визначають країну походження товарів

19. Документи, що містять відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД ( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 )

20. Платіжні доручення, касові ордери, що підтверджують сплату податків і зборів (обов'язкових платежів)

21. Векселі (відповідно до законодавства)

22. Документи, що підтверджують право на застосування до товарів пільгового режиму оподаткування

23. Документи, що підтверджують право розпорядження, володіння чи користування товаром та/або транспортним засобом

24. Заява підприємства для здійснення митного оформлення товарів (у спрощеному порядку, для розміщення їх у митні режими, для подання тимчасової, неповної, періодичної митної декларації)

25. Документи, які відповідно до законодавчих актів видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України