2. Абзац у документі Word - це фрагмент тексту, що закінчується знаком абзацу.

Цей знак є прихованим символом, який вводиться щоразу, як ми натискаємо клавішу Enter. До абзацу можна застосовувати окремий набір параметрів форматування таких як, міжрядкові інтервали, вирівнювання. Часто в одному документі абзаци оформлені по різному (абзаци заголовка, основного тексту, виступу, відрізняються шрифтами, інтервалами і ін. Параметрами.

Побачити знак абзацу можна, якщо на панелі інструментів Стандартна клацнути по піктограмі „ не друковані символи”

Зовнішній вигляд абзацу визначається його вирівнювання, яке може виконуватися по лівому або правому краях, по центру, або по ширині.

Щоб задати вирівнювання певного абзацу, уславлюємо курсор у цей абзац і клацаємо по потрібній кнопці на панелі інструментів Форматування.

Зміна інтервалів абзацу:

Інтервал перед і після абзацу. Ці параметри виражаються у пунктах і задаються у групі Інтервал у полях перед і після. Зміни, які вносяться до поточного формату абзацу, зразу візуально відображаються у віконці у нижній частині вкладок.

Білет 12

1. Особливим видом форматування абзаців є оформлення їх у вигляді списків. У текстовому процесорі Word можна створювати списки трьох видів: 1.Марковані – у якому кожний абзац на початку позначається деяким спеціальним символом (маркером) 2. Нумеровані – у якому на початку кожного абзацу вказується його номер, літера або числівник 3.Багаторівневі – список у якому абзаци пронумеровані за їхньою ієрархічною структурою (максимум 9 рівнів). Щоб зробити текст компактнішим і привабливішим його розбивають на колонки. Створити багатоколонковий текст найпростіше за допомогою кнопки Стовпці на панелі інструментів стандартна. Виділяєм частину тексту яку потрібно розбити на колонки. Клацаням по кнопці стовпці на панелі інструментів стандартна натискаємо ліву кнопку миші вибираємо у списку потрібну кількість колонок і відпускаємо кнопку миші. Колонки створені таким чином матимуть однакову ширину. А змінити розміри колонок можна вже вручну мишкою.

2. 2. Для того, щоб створити діаграму в Exel за допомогою засобів Майстер діаграм потрібно:

• На робочому аркуші виділити комірки з даними, що мають бути відбиті на діаграмі.

• Клацаємо по кнопці Майстер діаграм на панелі інструментів або виконати команду Вставка-Діаграма

• У першому діалозі майстра слід обрати тип і вид діаграми. Усього в Exel є 14 типів стандартних діаграм ( вкладка Стандартні), а також 20 нестандартних ( вкладка нестандартні. Ми можемо попередньо переглянути майбутню діаграму, клацнувши по кнопці Просмотр результату. За замовчуванням встановлений тип гістограма. Натискаємо кнопку Далі.

• У другому діалозі майстра на вкладці Діапазон Даних буде зазначено діапазон комірок із даними для побудови діаграми. У разі потреби цей діапазон відкоригуємо і клацаємо по кнопці Далі.

• У третьому діалозі є 6 вкладок на яких можна задати назву діаграми і підписи осей та інші параметри.

• В останньому четвертому діалозі майстра потрібно задати розміщення діаграми. Установлюємо перемикачі розміщення в потрібне положення. Натискаємо кнопку Готово.

Білет №13

1. Запити потрібні для вибору в базі даних інформації за певним критерієм або системою критеріїв. За допомогою запитів можна також додавати, вилучати чи відновлювати дані в таблиці або на основі вже існуючих таблиць створити нові.

Запити дають широкі можливості для вибору, сортування і обчисленн7я з використанням даних однієї таблиці. Дуже важливо вміти використовувати дані з пов’язаних таблиць, допомагає будувати табличні запити майстер запитів.

Запит на вибірку можна використовувати не тільки для підбору даних, але й для поновлення

Запити можуть слугувати джерелами даних таких елементів керування, як список і поле зі списком, що спрощує введення даних.

Щоб відкрити вікно нового запиту в режимі конструктора, потрібно в вікні бази даних перейти на вкладку Запроси

і натиснути кнопку Создать. В нас є вибір створювати запит самостійно в режимі конструктора або за допомогою майстра для створення одного з декількох типів запитів.

Одна з переваг запитів є те, що вони дозволяють швидко відібрати необхідні дані з декількох пов’язаних таблиць.