74. Води як об’єкт використання і охорони

Вода — одна з найпоширеніших речовин у природі. Як складова навколишнього природного середовища вода включає води суходолу (річок, озер, льодовиків, штучних водойм, боліт, підземних вод, ґрунтової вологи, снігового покрову), морів, океанів.

Вода виконує важливі екологічну, культурно-оздоровчу, економічну функції.

Екологічна функція виявляється в забезпеченні життєдіяльності людини, існування та розвитку рослинного і тваринного світу. Вода входить до складу клітин людини (близько 65% маси тіла дорослої людини становить вода), тварин і рослин.

Культурно-оздоровча функція води має прояв у використанні водних об'єктів як місця і засобу відпочинку, туризму, рибальства, санаторно-курортного лікування, організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Економічна функція води виявляється в її здатності бути ресурсом для промислового виробництва та іншого господарського викорис тання. Одним із найбільших споживачів води є сільське господарство. Так, на вирощування однієї тонни цукрових буряків витрачається 130—160 кубометрів води, однієї тонни пшениці — 800—1200, однієї тонни бавовни-сирцю — 4000-5000, однієї тонни рису — 5000—7000 кубометрів. Багато води споживають промисловість, енергетика, комунальне господарство.

Зростання матеріального виробництва, чисельності населених пунктів призводить до збільшення обсягів споживання водних ресурсів, забруднення і виснаження вод.

На вирішення екологічних проблем, пов'язаних із станом водних об'єктів, забезпечення раціонального використання вод, їх охорону від забруднення, засмічення та вичерпання спрямоване водне законодавство України.

Використання вод в Україні здійснюється з метою задоволення питних, побутових, лікувальних, курортних, сільськогосподарських, транспортних та інших державних і громадських потреб. Окремі повноваження щодо розпорядження водами можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої влади.

Усі водні об'єкти на території України становлять її водний фонд. До нього належать:

а) поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти;

б) підземні води та джерела;

в) внутрішні морські води та територіальне море.

Водні об’єкти поділяються на:

1. Загальнодержавного значення

• внутрішньоморські та територіальне море;

• підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання;

• поверхневі води, що знаходяться і використовуються на території більш, ніж однієї області;

• водні об’єкти в межах території природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.

2. Місцевого значення

• поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області;

• підземні води, що не можуть бути джерелом централізованого водопостачання;

75. Право водокористування та його види

Використання води (згідно ст. 1 ВК) — це процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного та повітряного транспорту та інших потреб.

Суб’єктами водокористування є: підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні ФО та ЮО. Водокористувачі поділяються на первинних (ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води) і вторинних (ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи, на договірних засадах).

Об’єктами права водокористування (ст. 3 ВК) є окремі водні об’єкти або їх частини.

Змістом права водокористування є права та обов’язки суб’єктів (ст. 43 та 44 ВК).