Тема 8. Проблема як форма наукового знання.

1. Форми усвідомлення незнання.

2. Усвідомлена суперечність як заперечення ейдичності власного існування.

3. Онтологічні, гносеологічні, методологічні основоположення системи знання.

4. Причини цілеспрямованої зміни основоположень системи знання.

Семінарське заняття 13.

5. Рефлексія як метод.

6. Вирішення усвідомлених проблем як функція суспільно організованої пізнавальної діяльності.

7. Єдність проблем як когнітивна підстава єдності знання.

Література:

Кезин А.В. Научность: эталоны, идеалы, критерии. –М.,1985.

Копнин П.В. Введение в марксистскую гносеологию. –К.,1966.

Крымский С.Б. Научное познание и принципы его трансформации. –К.,1974.

Патнем Х. Философия сознания. –М.,1999.

Попович М. Доказательство и смысл // Актуальные проблемы логики и методологии науки. –К.,1980.

Поппер К.Р. Логика и рост научного знания. –М.,1983.

Степин В.С. Теоретическое знание. –М.,2000.

Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. –К.,2000.

Семінарське заняття 14.

Тема 9. Трансформація епістемологічних концепцій наукового пізнання.

1. Вирізнення проблем дослідження від проблем доведення та обгрунтування.

2. Аналітичні та синтетичні міркування і трансценденталізм.

3. Марксистська концепція панпрактицизму.

4. Об’єкт і предмет пізнання як конструкт діяльності суб’єкта.

Семінарське заняття 15.

5. Когнітивна конструкція і мовна реальність.

6. Критика тези про єдність онтології, методології, гносеології.

7. Прагматизм про заміну дихотомії “знаю – незнаю” на “віра – сумнів”.

8. Уявлення речей як поняття про дії (Ч.Пірс).

Література:

Автономова Н.С. Рассудок, разум, рациональность. –М.,1988.

Лекторский В.А. Эпистемология классическая и некласическая. –М.,2001.

Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология. –М.,1998.

Степин В.С. Теоретическое знание. –М.,2000.

Хилл Т.И. Современные теории познания. –М.,1965.

Хюбнер К. Критика научного разума. –М.,1994.

Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. –К.,2000.

Семінарське заняття 16.

Тема 10. Суспільство і науково-пізнавальна діяльність.

1. Відчуження прийняття технологічних рішень від науково-пізнавальної діяльності.

2. Інституціоналізація науки.

3. Колектив як суб’єкт науково-пізнавальної діяльності.

4. Авторитаризм і демократизм у сучасній науці.

5. Здоровий глузд і відчужена раціональність.

6. Зміна ідеалів раціональності.

7. Індустріальна цивілізація і ситуація постмодерну.

Література:

Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология. –М.,1998.

Постмодерн: переоцінка цінностей. Збірник наукових праць. –Вінниця,2001.

Пружинин Б.И. Рациональность и историческое единство научного знания. –М.,1986.

Рассел Б. Человеческое познание: его сфера и границы. –К.,1997.

Рижко Л.В. Науковий простір: філософський і науковзнавчий аспекти. –К.,2000.

Степин В.С. Теоретическое знание. –М.,2000.

Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. –М.,1986.

Хюбнер К. Критика научного разума. –М.,1994.