Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
metod.Dipl.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
08.09.2019
Размер:
346.11 Кб
Скачать

6. Вимоги до оформлення випускних кваліфікаційних робіт

Завершену й оформлену належним чином роботу обов'язково підписує автор та керівник роботи на титульній сторінці. Титульна сторінка – це перша сторінка роботи, але вона не нумерується.

До роботи додаються:

- заява (Додаток А);

- завдання (Додаток Б);

  • анотація (Додаток Д);

  • відгук наукового керівника (Додаток К);

  • зовнішня рецензія (Додаток Л).

- публікації з теми проекту (Додаток М);

Як у текстовому викладі, так і в таблицях, графіках або діаграмах не можна допускати довільного скорочення слів (з/пл., ін. тр. і таке інше).

Матеріал повинен викладатися логічно й послідовно, у суворій відповідності із затвердженим раніше планом роботи. Найменування основних її розділів і відповідних підрозділів повинні бути чітко виділені в тексті та відповідним чином пронумеровані. 

Варто уникати повторень, перевантаження тексту випускної роботи цитатами. У той же час не допускається список літературних джерел без посилань на їхніх авторів. При використанні в тексті випускної роботи цитат, запозичених із літературних джерел, цифр і фактів, точок зору різних учених, методів, описаних у літературі та ін. необхідно робити посилання на джерела, з яких узяті ці матеріали.

Існує декілька способів зв’язку основного тексту роботи з описом джерела посилання. По-перше, використовується порядковий номер джерела, зазначений у списку використаної літератури. В основному тексті цей номер береться у квадратні дужки. Якщо потрібно зазначити й номер сторінки, останній також береться у квадратні дужки, наприклад, [25, с. 63]. По-друге, коли виконавець використовує цитати, необхідно посилання на джерела цих цитат визначити за допомогою знаків посилання – арабських цифр.

Якщо в роботі необхідно висловити відношення виконавця до окремих слів чи думок авторів цитованого тексту, то після них проставляється знак оклику чи знак питання, які беруть у круглі дужки.

Формули й рівняння

Формули й рівняння розташовують безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище й нижче кожної формули або рівняння має бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули й рівняння (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатку) нумерують наскрізною нумерацією в межах розділу, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу, номер формули або рівняння вказують на рівні формули, або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

6.3. Оформлення цифрового матеріалу

Цифровий матеріал, що використовується у випускній кваліфікаційній роботі, варто оформляти у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати змістовний заголовок, який розміщують під словом "Таблиця" над відповідною таблицею. Слово "Таблиця" і заголовок починають із великої літери. Підкреслювати заголовок не потрібно.

Таблиці повинні розміщуватися після посилання на них у тексті. Якщо в роботі більше 2 таблиць, то в посиланні на таблицю слово “таблиця” пишуть у скороченому вигляді, наприклад табл. 1.2. Усі таблиці роботи нумеруються послідовно в межах розділу, наприклад, таблиця 1.2. – друга таблиця першого розділу. Номер таблиці розміщують у правому верхньому куті, вище назви таблиці. Кожна таблиця повинна мати назву, яка розміщується по центру сторінки, під номером таблиці. При перенесенні таблиці на другу сторінку, у правому верхньому куті цієї сторінки відповідно зазначається, яка таблиця перенесена (наприклад, Продовження табл. 1.2.).

Таблиці розміщуються в тексті, таким чином, щоб їх можна було читати без повороту або з поворотом за годинниковою стрілкою.

У назві таблиці повинні бути вказані фактичні дані наведеного об’єкта . Кожна таблиця повинна бути описана й проаналізована. Усе це наводиться після таблиці, починаючи словами: “як видно з даних табл. 1.2. ...” і далі описується все, що видно із цієї таблиці. На основі даних таблиці виконавець має зробити аргументовані висновки щодо характеру діяльності об’єкта, який досліджується.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]