21.Оборотні, шахові, сальдові відомості та їх контрольне значення

Оборотні відомості

Оборотні відомості – це спосіб узагальнення оборотів і залишків рахунків за звітний місяць.

Оборотні відомості складають як по синтетичним так і по аналітичним рахункам. В них по кожному рахунку показують початкове та кінцеве сальдо, а також дебетовий і кредитовий оборот за відповідний період. В кінці оборотної відомості по кожній з граф визначають підсумки. Оборотна відомість по синтетичним рахункам має наступний вигляд:

Оборотна відомість по рахункам синтетичного обліку має велике контрольне значення для перевірки правильності і повноти записів на рахунках. Вона грунтується на трьох парах рівних підсумків:

рівність підсумків дебетових і кредитових залишків на початок звітного періоду;

рівність підсумків дебетових і кредитових оборотів за звітний період;

рівність підсумків дебетових і кредитових залишків на кінець звітного періоду.

Оборотну відомість по синтетичним рахункам використовують для складання балансу на звітну дату.

Отже, оборотні відомості за синтетичними рахунками – це спосіб узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку з метою перевірки повноти і правильності облікових записів і складання балансу, а також отримання узагальненої інформації про наявність і зміни активів, капіталу і зобов’язань, необхідної для управління діяльністю підприємства.

Сальдова відомість

На підприємствах можуть складати сальдову відомість. Вона як правило відкривається на рік і містить дані тільки про залишки на рахунках на перше число кожного місяця.

Шахова відомість

Оборотну відомість за синтетичними рахунками називають простою. В ній містяться залишки і обороти, але відсутня кореспонденція рахунків, що не дозволяє повністю розкрити економічний зміст оборотів.

Більш детальну економічну інформацію дає шахова оборотна відомість. В ній по кожному рахунку загальна сума дебетового і кредитового оборотів приводиться не тільки в цілому, але й деталізується з вказівкою кореспонденції рахунків.

За будовою шахова оборотна відомість нагадує шахову дошку. Всі рахунки в ній записуються двічі – по вертикалі та по горизонталі. Сума в клітинці шахової оборотної відомості показує, який рахунок дебетується, я який кредитується.

22.План рахунків, його значення і принципи побудови

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. №291, є переліком рахунків, які використовуються підприємствами і організаціями України (крім банків і бюджетних установ).

У ньому наведені номери й найменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) й субрахунків (рахунків другого порядку). Перша цифра номера рахунка вказує до якого класу належить рахунок, друга – це номер синтетичного рахунку, третя – номер субрахунку.

Нові синтетичні рахунки можуть вводитись до Плану рахунків тільки Міністерством фінансів України, додаткові субрахунки підприємства можуть за потреби вводити за власним бажанням. Аналітичні рахунки встановлюються підприємством самостійно.

План рахунків розділений на 10 класів:

1.Необоротні активи.

2.Запаси.

3.Кошти, розрахунки та інші активи.

4.Власний капітал та забезпечення зобов’язань.

5.Довгострокові зобов’язання.

6.Поточні зобов’язання.

7.Доходи і результати діяльності.

8.Витрати за елементами.

9.Витрати діяльності.

10.Позабалансові рахунки.

Рахунки 0-7 класів є обв’язковими для всіх підприємств. Рахунки 9-го класу ведуться обов’язково всіма підприємствами, крім малих підприємств та організацій, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності (при цьому рахунки 8-го класу за власним бажанням можуть вестись або не вестись). Малі підприємства та організації, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, можуть вести облік витрат з використанням тільки рахунків 8-го класу (без використання 9-го класу рахунків) або в порядку, який діє для інших підприємств (9-й клас – обов’язковий, 8-й – ведеться за власним бажанням).

Рахунки 1-го,2-го та 3-го класів – в основному активні (крім 13 рахунка), рахунки 4-го, 5-го, 6-го класів – в основному пасивні (крім 45, 46 рахунків).

Рахунки 7-го класу – умовно пасивні. Їх не можна назвати пасивними, так як ці рахунки ніколи не мають залишку, відповідно – ніколи не відображаються в балансі підприємства. Але оскільки збільшення доходів на рахунках 7-го класу показують по К-ту, а списання цих доходів – по Д-ту, то їх можна назвати умовно-пасивними.

Рахунки 9-го класу – умовно активні. Їх не можна назвати активними, так як ці рахунки ніколи не мають залишку, відповідно – ніколи не відображаються в балансі підприємства. Але оскі

льки збільшення витрат на рахунках 9-го класу показують по Д-ту, а списання цих витрат – по К-ту, то їх можна назвати умовно-активними.

Рахунки 0-го класу – позабалансові. На них обліковуються, наприклад, цінності, що не належать підприємству, але знаходяться в нього на відповідальному зберіганні, орендовані основні засоби тощо. Облік на рахунках даного класу ведеться за простою системою, тобто без використання подвійного запису.