- •1. Психологічне консультування: визначення, цілі, задачі.
- •2. Специфіка психодіагностики в рамках консульт.Процесу
- •3. Техніка організації консультативної зустрічі з клієнта психологом – консультантом
- •4 Етап. Формулювання консультативного завдання:
- •5 Етап. Розв'язання консультативного завдання:
- •6. Техніки рефлексивного слухання та активізації клієнта в процесі консультування.
- •7. Організація та проведення психологічної консультації (пк)
- •8. Місце та специфіка тлумачення сновидінь в психологічному консультуванні.
- •11. Вимоги та обмеження щодо підготовки психолога - консультанта
- •13. Специфіка практичної психологічної допомоги.
- •14. Сутність псих. Консультування
- •15. Індивідуальна консультація (ік) як вид діяльності
- •16. Філософія консультування
- •17. Теоретичні засади консультування
- •18. Механізми психологічного впливу
- •19.Моделі консультативної допомоги
- •20 Професійна позиція консультанта
- •22. Методичні настанови консультування
- •23. Предмет роботи консультанта
- •24. Клієнт психолога-консультанта: різниця консультативного та терапевтичного обслуговування.
- •25. Особистість консультанта як інструмент впливу.
- •26. Психотерапевтичні взаємини :правило трьох
- •27. Принципи надання психологічної допомоги
- •28 Організація консультативної взаємодії
- •29. Структура та хронотоп консультації
- •30. Початок консультативн. Взаємодії
- •31.Термінологічна «кухня» консультування
- •32. Дослідження проблеми – збір інфо.
- •33. Первинна діагностика проблеми.
- •34. Ідентифікація проблеми
- •36.Результативність консультативної роботи
- •38. Налагодження ефективного контакту
- •39.Поняття про рапорт
- •40. Приєднання - фокус уваги та калібрування.
- •41. Сутність підлаштування.
- •42. Робота з сенсорними модальностями
- •43. Нетестова діагностика: поняття про психологічні ключі
- •44 Навички ведення консультативного інтерв’ю
- •45. Техніки прояснення інформації.
- •47.Навички заохочення мовлення
- •49. Мікронавички зясування та уточнення інформації.
- •50. Мікронавички розпізнавання емоційних переживань
- •51. Техніка відображення почуттів
- •52 Техніки фокусування.
- •53. Поняття про емпатійну відповідь
- •54. Техніки відображення значень
- •55.Мовлення як інструмент терапевтичного впливу
- •56. Поняття про метамодель комунікації
- •4) Робота з образом і символом
- •5) Терапевтична метафора
- •6) Трансформація емоційних переживань
- •7) Усвідомлення: «карта не територія»
- •8) Життєві навички
- •58. Поняття про психологічний дискурс
- •59. Тіло та тілесний симптом, як індикатор психологічних проблем
- •Аналіз характеру та вегетотерапія Вільгельма Райха
- •Біоенергетичний психоаналіз Олександра Лоуена
- •Соматична теорія біосинтезу (Девід Боаделла)
- •1. Заплющити очі і спостерігати за своїм диханням:
- •60 Використання активізації несвідомих процесів в процесі консультування
- •61. Робота з образом і символом в процесі консультування.
- •63.Терапевтична метафора та її значення в консультуванні
- •64. Трансформація емоційних реакцій
- •65. Засоби впливу на клієнта: терапевтичний аспект консультування
- •66. Техніки зв’язування в псхл консулат
- •67. Фокусування інформації в психологічному консультуванні
- •68 Неконгруентність та робота з нею
- •69. Зворотній зв'язок в процесі консультування
- •70. Інтерпретація в процесі консультування
- •71.Конфронтація в процесі консультування
- •72. Робота з опором та переносом
- •73. Навіювання як основа інтервенції в процесі консультування
- •74. Психологічна інформація як чинник впливу в консульт
- •75. Визначення пріоритетів в процесі консультування
- •76 Маєвтика або сократичний діалог в процесі консультування
- •78. Директиви
- •79.Переформування (рефреймінг) в процесі консультування
- •80. Актуалізація ресурсів людини
- •81. Поняття про інсайт в консультативній роботі. Привести приклади з літератури і власного життя
- •82. Метафора: види,застосування,приклади
- •83. Психосоматичний симптом як індикатор психологічних проблем
- •85. Трансовое навеивание в консультировании
- •87.Прийоми зняття психологічного напруження клієнта
- •88. Робота психолога-консультанта в ситуації посттравматичного стресу
- •91. Принципи, етап, загальні правила психологічної діагностики в процесі консультування
- •94. Віково-псих. Проблеми в практиці псих. Консультування.
- •95.Проблеми консультування літніх та старих людей
- •96. Нормативно-правові основи психологічного консультування
- •101. Психосоматика та її місце в психологічному консультуванні.
- •103.Принципи і методи клієнт-центрованого підходу (см. Вопрос № 113)
- •104. Основи психодрами та її використання в консультуванні
- •105. Психоаналитический подход в консультировании
- •106. Екзистенц підхід до виріш псхл проблем
- •Понимание человеческой природы
- •Роль консультанта
- •Оценка теории: уникальность и ограничения
- •109. Захист прав споживача психологічних послуг.
- •110. Проблемна анатомія як допоміжний інструмент побудови псих. Гіпотез
- •111.Методи інтерпретації сновидінь
- •113. Принципи та методи клієнт-центрованого підходу.
- •112. Способи роботи з образами в консультативній практиці
- •115. Цілеспрямоване консультування та інтерв’ювання (а. Айві)
- •4 Етап. Формулювання консультативного завдання:
- •5 Етап. Розв'язання консультативного завдання:
- •121. Логотерапия (вопрос не чей, просто подвернулся под руку)
1. Психологічне консультування: визначення, цілі, задачі.
Термін "консультація" за словником С.І. Ожегова має кілька значень: 1) рада спеціалістів; 2) порада спеціаліста; 3) установа, що дає поради. У прикладній психології успішно використовувалися всі три зазначені форми консультації. А от сутність консультування у практичній психології довго дискутувалася, бо вважалося, що надавати допомогу особистості у вирішенні її психологічних проблем можна тільки у рамках психотерапевтичної практики.
Однак існування так званого психологічного, або, точніше, психотерапевтичного консультування як самостійної галузі психологічної допомоги можна аргументувати так:
філософія консультативної роботи диктує повну відмову від концепції хвороби і розглядає людину, яка звернулася за допомогою такою, що має психологічні труднощі;
консультування зорієнтовано на здорові сторони особистості, незалежно від степені порушення, адже людина може змінюватися і знаходити ресурси для свого життя хоча б в тих межах, які має;
консультування поліпшує психологічне благополуччя, допомагаючи людині справитись із проблемами, що виникають у взаємодії з іншими людьми;
консультування частіше зорієнтоване на теперішнє і майбутнє, а не на минуле клієнта;
консультування і психотерапія орієнтовані на різні етапи взаємодії психолога і клієнта: превентивна консультативна робота може запобігти більш серйозним психотерапевтичним наслідкам;
якщо психотерапія спрямована "вглиб", на вирішення інтрапер- сональних проблем, то консультування охоплює більш різнопланове коло інтерперсональних проблем клієнтів;
психолог-консультант виступає скоріше медіатором (посередництво) або фасилітатором (підвищення продуктивності) ресурсних можливостей клієнта у розв'язанні його проблем;
діагностична спрямованість консультування значно розширює спектр різноманітних професійних моделей діяльності консультанта. Спостерігається певний універсалізм у використанні ним як підходів, так і методів, що урізноманітнює консультативну роботу і суттєво відрізняє її від психотерапії, яка зазвичай дотримується одного напряму.
Отже, специфіка психологічного консультування як окремого виду психологічної допомоги визначається особливостями проблематики, немедичною парадигмою в розумінні предмету, універсальною технологічністю змісту і методів діяльності. Цілі ж консультування на відміну від немедичної психотерапії (особисте й соціальне здоров'я) чи медичної психотерапії (психічне і соматичне здоров'я) лежать у площині особистого благополуччя клієнта.
Таким чином, індивідуальне консультування - це вид спеціально організованого спілкування, у процесі якого психолог- консультант допомагає клієнтові дослідити і прояснити свою життєву ситуацію, актуалізувати додаткові сили і здібності, щоб знайти вихід із складних для нього обставин. Результатом консультування може вважатись інсайт (3. Фрейд), просто сповідь (Р. Мей), або, як вважають екзистенціалісти, сповнена розуміння, підтримки і співпереживання Зустріч (І. Ялом), яка, можливо, стане поворотним моментом у процесі життєтворчості.
Психологічне консультування - це своєрідна мисленнєва задача, яку потрібно розв'язати, експертна оцінка проблем психологічного змісту. На відміну від психотерапії воно здійснюється тоді, коли існує перспектива за кілька зустрічей з психологом справитись з психологі чними труднощами. Для консультування характерний більш м'який психологічний вплив на людину, коротша тривалість роботи (5-10 зустрічей). Завданнями консультування є переважно:
вивчення індивідуального життя людини через вплив на нього;
вироблення адекватних форм її поведінки в різних життєвих ситуаціях;
подолання особистісних обмежень та освоєння нових поглядів на власну життєву ситуацію;
визначення напрямку бажаних змін у поведінці клієнта;
активізація психічних ресурсів клієнта;
стимуляція змін життєвої ситуації та прийняття клієнтом відпо- ц відальності за них;
інтеграція особистості, подолання внутрішньої конфліктності та узгодження інтересів;
смислотворення, перебудова ієрархії цінностей та відкриття духовно-інтуїтивного виміру особистості;
допомога людині у розв'язанні гострих життєвих проблем; • забезпечення необхідної психологічної інформації;
надання професійні підтримка і порада та ін.
Консультації гармонійно поєднують елементи діагностики та впливу. їх призначають майже завжди з конкретного приводу і закінчують здебільшого прямою чи опосередкованою порадою або рекомендацією. У полі зору консультанта знаходяться переважно свідомість та поведінка клієнта, та й адресоване воно скоріше свідомості людини, його усвідомленому Я. Позаяк консультанти рідко викоистовують методи глибинного дослідження та трансформації, риси характеру та структура особистості в рамках консультування особливих змін не зазнають. Консультативна допомога скоріше створює прецедент переосмислення переживань та прагнень людини, кинутої у вир драматичних подій, орієнтує на освоєння нових життєвих умінь. Крім того, цикл зустрічей може бути присвячено окремим питанням, що не пов'язані між собою. Загалом це можливість час від часу розмовляти з людиною, якій довіряють та до якої не відчувають залежності. Жанр психологічного консультування унікальний ще й умови, що пропаговані ним цінності йдуть як дорадчі, і ні в якому разі не нав'язуються клієнту.
Питання про цілі консультативної роботи дискутується й досі. Однак виділення психологічного консультування з надр психотерапії та надання йому статусу самостійного виду психологічної допомоги, на нашу думку, стало визначною віхою у розвитку практичної допомоги і людству взагалі. Недарма ж серед трьох основних цілей консульту вання - 1) допомога іншим у їхньому самопідсилєнні, 2) особистіший розвиток самого консультанта та 3) створення здорових мікро- й макросистем для функціонування індивідів - головною метою вважається особнстісне зростання консультанта як гаранта того, що в суспільстві розширюється тенденція формування нового ставлення до життя. Адже психолог-консультант, на відміну від психотерапевта, стоїть ближче до пересічної людини і, маючи високий рівень усвідомлення себе і своїх проблем, може навчати цього багатьох інших.