- •Відновлені та нові незалежні держави: початок самостійного життя (1991-2000 рр.)
- •2. Політична система Росії.
- •3. Війна в Чечні.
- •4. Українсько-російські відносини.
- •5. Соціально-економічне та політичне становище Прибалтійських країн, Білорусі, Молдови, держав Закавказзя та Центральної Азії.
- •6. Міжнародні суперечності. Збройні локальні конфлікти.
- •Абхазія.
6. Міжнародні суперечності. Збройні локальні конфлікти.
Придністров’я
Самостійний шлях Молдови майже відразу був ускладнений збройним конфліктом. Сепаратистську позицію зайняло російськомовне Придністров’я. Його бажання відокремитись від Кишинева, підігрівалось тим, що в перший рік незалежності в Молдові були сильні настрої на користь об’єднання з етнічно близькою Румунією. 2 вересня 1990 р. в Тирасполі (центральному місті Придністров’я) була проголошена Придністровська республіка яка почала орієнтуватися на Росію. Збройні сутички навесні і влітку 1992 р., переросли в широкомасштабні військові дії.
8 травня 1997 р. у Москві за посередництва президентів Росії та України було підписано угоду про широку автономію і самоврядування Придністров’я.
Абхазія.
Після грузино-абхазької війни 1992-1993 рр. з під юрисдикції Грузії вийшла Абхазія, яка мала статус автономії в її складі.
Сьогоднішня Абхазія проголосила себе незалежною від Грузії державою, де діє своя конституція, свої закони, обраний свій парламент, свій президент, створені абхазька армія і органи безпеки.
Офіційний Тбілісі не визнає незалежність Абхазії і продовжує вважати її автономною республікою в складі Грузії. Абхазію як суверенну державу також не визнає світове співтовариство.
Нагірний Карабах.
Зерна конфлікту між Вірменією і Азербайджаном були посіяні в 1923 р. коли радянське керівництво прийняло рішення про включення населеного вірменами Нагірного Карабаху до складу Азербайджану (азербайджанці – мусульмани, вірмени – християни). Скориставшись новою ситуацією, створено перебудовою, Нагірний Карабах заявив про своє бажання перейти під юрисдикцію Вірменії. Азербайджан виступав проти порушення його територіальної цілісності, Вірменія ратувала за право національного самовизначення. Війна в яку сторони вступили (1988 р.) ще до розпаду СРСР, продовжилася вже між державами, що стали незалежними.
Росія допомагала по черзі то Азербайджану то Вірменії, а то і обом відразу, утримуючи їх під своїм впливом.
Врешті-решт, виникла само виголошена Нагірно-Карабахська республіка, не визнана Азербайджаном та формально незалежна від Вірменії.
