36. Ідентифікація особи невідомої людини.

Встановлення зовнішності померлого при огляді та дослідженні невпізнаного, особливо гнилого, трупа та кісток чи їх залишків є складною справою.

Висихання, гнильні процеси, дія полум'я, інші ушкодження невпізнанне змінюють, а іноді й зовсім знищують зовнішні покрови тіла людини, зокрема голови і обличчя. У таких випадках потрібна реставрація, методи і способи якої залежать від стану мертвого тіла чи його частин. У першу чергу треба поновлювати такі деталі зовнішнього вигляду, котрі практично не змінюються з віком, наприклад вушні раковини.

Судово-медична ідентифікація особи може бути поділена на два основні етапи:

а) виявлення та фіксація тих ознак померлої людини, які притаманні особі, котру розшукують правоохоронні органи;

б) зіставлення ознак особи покійного та розшукуваної людини, їх документування з висновками про наявність чи відсутність ознак, які вказують на тотожність особи покійного та людини, яку розшукують.

Всі встановлені та зафіксовані (шляхом опису, фотографування, перенесення на відео-, кіно- та рентгенівську плівку) ознаки особи людини можна поділити на постійні (сталі) та тимчасові (непостійні).

До перших (сталих, незмінних) належать стать, вік, зріст померлого, його статура, расова приналежність, маса, індивідуальні особливості будови тіла та окремих його частин, антигенні властивості тканин. До других — захворювання та їх наслідки, перенесені травми й операції, аномалії розвитку, татуювання, ознаки професійної (звичайної) діяльності та інші особисті ознаки будови та статури особи.

У всіх випадках експертизи кісток чи їх залишків вирішують питання про: а) зріст; б) стать; в) вік

Для встановлення зросту: в процесі розвитку, зростання організму кожна кістка зберігає певні сталі співвідношення з довжиною тіла. Судово-медичний експерт, враховуючи розмір досліджуваних кісток та середні характеристики тієї групи населення, до якої ймовірно належала померла людина, проводить всебічні дослідження кісток. Визначають зріст: ретельно вимірюють кістки, і користуючись певними схемами, виконують систему розрахунків з урахуванням відповідних поправок. Найдостовірніші результати дають дослідження довгих трубчастих кісток, зокрема плечової, стегнової та великої гомілкової.

Виходячи з оцінки вікових змін кісток можна більш-менш точно визначити вік людини. У судово-медичних дослідженнях за станом розвитку кісток скелета встановлюється так званий кістковий вік.

Одним із суттєвих моментів встановлення віку, особливо молодих людей, є дослідження зубів.

Досить значні, добре вивчені особливості кісток характерні для осіб різної статі. Наприклад, великий комплекс певних статевих ознак можна виявити при дослідженні черепа. Так, у жінок і чоловіків мають місце значні розбіжності в розмірах склепіння та основи черепа. Характерні статеві ознаки та відмінності мають також кістки таза та й деякі інші (груднини, ключиці тощо).

36. Судово-медичні і криміналістичні методи дослідження.

За допомогою методів судово-медичної криміналістики можна вирішити значну кількість питань, а саме: встановлення характеру ушкоджень та механізму їх виникнення на тілі й одязі під дією тупих і гострих предметів, електричного струму, при пострілах з вогнепальної зброї і т. ін.; встановлення знаряддя травми - типу, виду, конкретного предмета, яким спричинено ушкодження, за їх особливостями, що відбилися на тілі та одязі; визначення віку особи; ототожнення особи за залишками кісток; давність поховання тощо.

Зупинимося на найпоширеніших методах досліджень та їх діа­гностичних можливостях.

1. Найважливішими з них є методи вимірювання (метричні). За їх допомогою у судовій медицині визначають ряд фізичних параметрів -

довжину, масу, об'єм, температуру, силу тощо. Для вимірювань використовують різноманітні пристрої (інструменти) - лінійки (жорсткі й м'які), штангенциркулі, мікрометри, ваги, тер­мометри, мікродинамометри

2. Фотографічні методи. Для наочної документації отриманих результатів широко застосовують фотографічні методи. Вони ха­рактеризуються відносною простотою, доступністю застосування, великою чутливістю.

Судово-дослідницька фотографія завдяки використанню спе­ціальних методів фотозйомки при дослідженні речових доказів дає можливість відкривати нові ознаки, якості об'єктів, недосяжні для візуального спостереження.

Мікрофотографічний метод дослідження застосовують для виявлення невидимих неозброєним оком об'єктів шляхом фото­графування їх через мікроскоп.

Фотографування в інфрачервоних променях дає змогу виявити кіптяву пострілів на темних тканинах, де вона візуально не спо­стерігається.

Мікроскопічні дослідження також дуже поширені. Так, за допомогою методу безпосеред­ньої мікроскопії вивчають найрізноманітніші ушкодження, спричи­нені фізичними, найчастіше механічними, травмуючими предметами.

Рентгенологічні методи. За допомогою цих методів дослі­дження можуть вивчатися майже всі об'єкти судово-медичної експертизи. Так, при дослідженні всіх видів механічної травми можна ви­явити наявність сторонніх предметів, їх положення, форму, харак­тер, розміри. Можливості рентгенологічного вивчення об'єктів дають змогу встановити індивідуальні особливості колючого зна­ряддя - його форму, довжину, ширину - шляхом заповнення рано­вого каналу контрастною речовиною.

Контактно-дифузійні методи. Крім встановлення наявності металевих частинок чи нашарувань у тілі людини, яке здійснюється шляхом рентгенологічних досліджень, можуть бути використані й інші методи вивчення об'єктів з цією метою, зокрема хімічні реак­ції, різноманітні контактно-дифузійні або, як їх ще називають, ме­тоди кольорових відбитків,

Зазначені методи не тільки дають змогу виконати дослідження швидко і без спеціальних приладів, а й не впливають негативно на об'єкт, не перешкоджають проведенню подальших аналізів. Дуже поширеними в експертизі є методи кольорових відбитків. За їх допомогою можна не тільки виявити на об'єкті найне- значніші частки металів, а й встановити їх топографію та хімічну природу.

Емісійно-спектральний аналіз. Якщо потрібно встановити не тільки якісний, а й кількісний склад металів на об'єкті, то вико­ристовують метод емісійно-спектрального аналізу. Він базується на тому, що розжарені гази кожного хімічного елемента мають свій неповторний спектр. Спостерігаючи спектральні лінії та їх розташування, встановлюють, які елементи наявні в досліджува­ному об'єкті.

Трасологічне дослідження. Завданням судово-медичної тра­сології є розробка та запровадження в практику методів і засобів виявлення, фіксації слідів-ушкоджень та слідів-нашарувань; вста­новлення механізму та умов слідоутворення; ідентифікація різних об'єктів на підставі вивчення залишених ними слідів-ушкоджень і слідів-нашарувань на тілі та одязі людини.

Ідентифікація особи методами судово-медичної криміна­лістики Встановлення зовнішності померлого при огляді та до­слідженні невпізнаного, особливо гнилого, трупа та кісток чи їх залишків є складною справою.