- •Предмет і система судової медицини.
- •Історичні етапи розвитку судової медицини.
- •Питання судово-медичної експертизи на попередньому слідстві.
- •Правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи.
- •Структура судово-медичної служби в Україні.
- •Порядок проведення судово-медичної експертизи.
- •Права і обов'язки експерта.
- •Судово-медична документація.
- •Поняття про клінічну і біологічну смерть.
- •Ранні трупні явища, їх характеристика.
- •Пізні трупні явища, їх характеристика.
- •Судово-медичні можливості при огляді трупа на місці його виявлення.
- •Правила і порядок судово-медичного дослідження трупа.
- •Ексгумація трупа: приводи і порядок проведення.
- •Експертиза трупів новонароджених.
- •Судово-медична травматологія, судово-медична класифікація ушкоджень.
- •Причини смерті при механічних пошкодженнях.
- •Судово-медична оцінка ушкоджень.
- •Пошкодження від різних видів транспортних засобі, судово-медична оцінка.
- •Механізми пошкоджуючої дії тупого предмету.
- •Питання, що вирішуються судово-медичною експертизою при дії гострих предметів.
- •Судово-медична діагностика ушкоджень, що спричинені дією гострих предметів.
- •Здатність до самостійних цілеспрямованих дій смертельно ранених.
- •Травма при падінні.
- •Ушкодження від вогнепальної зброї та їх класифікація.
- •Питання, що вирішуються судовими медиками при дослідженні вогнепальних ушкоджень.
- •Складові елементи вогнепальних ушкоджень та їх судово-медична оцінка.
- •Поняття про механічну асфіксію, види асфіксії.
- •Питання, що вирішуються судово-медичною експертизою при повішанні, задушенні петлею.
- •Утоплення, судово-медична оцінка.
- •Пошкодження від дії високих температур. Класифікація опіків.
- •Пошкодження та смерть від дії низьких температур.
- •Пошкодження від дії електричного току.
- •Отрута і механізм її впливу на організм людини.
- •Отруєння етиловим спиртом і сурогатами алкоголю.
- •Отруєння лікарськими препаратами, їх судово-медична оцінка.
- •Питання що вирішуються при судово-медичній експертизі отруєнь.
- •Особливості проведення судово-медичної експертизи отруєнь.
- •1. Чи не потрапила отрута до організму як лікарський засіб?
- •Поняття про радіаційні пошкодження. Стадії променевої хвороби.
- •Завдання судово-медичної експертизи при розгляді здоров'я і смерті від променевої енергії.
- •Розлад здоров'я та смерть від зміни барометричного тиску.
- •Приводи і порядок проведення експертизи живих осіб.
- •Експертиза ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.
- •Експертиза стану здоров'я, штучних хвороб та самоушкодження.
- •Завдання судово-медичної експертизи статевих злочинів.
- •Завдання судово-медичної експертизи статевих станів.
- •Класифікація слідів крові.
- •Питання, що вирішуються судово-медичною експертизою при дослідженні крові.
- •Питання, що вирішуються при дослідженні волосся, сперми і інших виділень організмів.
- •Судово-медична експертиза речових доказів.
- •Виявлення та збирання слідів біологічного походження.
- •Ідентифікація особи невідомої людини.
- •Судово-медичні і криміналістичні методи дослідження.
- •Висновок судово-медичного експерта.
- •Додаткова і повторна судово-медична експертиза.
- •Поняття про комісійні і комплексні експертизи по складних справах.
- •Види професійних правопорушень медичних працівників.
- •Особливості проведення експертиз по обвинуваченню медичного персоналу.
- •Позапроцесуальна діяльність судових медиків.
Правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи.
Застосування судово-медичних знань для вирішення питань, які виникають у практичній діяльності органів дізнання, слідства і суду, називається судово-медичною експертизою. Експертиза, в тому числі і судово-медична, є одним із доказів у слідчому і судовому процесах. Слід ще раз підкреслити, що така функція судово-медичної експертизи, як допомога органам охорони здоров'я, є специфічною тільки для нашої судово-медичної служби, у той час як в інших країнах судово-медична експертиза обслуговує лише органи слідства і суду.
Існують різні види експертиз: судово-медична, судово-психіатрична, судово-бухгалтерська, криміналістична, судово-технічна та ін. Причому судово-медична експертиза почала застосовуватись значно раніше, ніж інші види експертиз.
В Україні здійснюється державна (посадова) і вільна судово-медична експертиза. Переважна більшість експертиз проводиться судово-медичними експертами, тобто лікарями, які отримали спеціальну підготовку й обіймають посади судово-медичних експертів. Така експертиза є посадовою чи державною. Обов'язки судово-медичного експерта може виконувати тільки спеціаліст з вищою медичною освітою. Якщо немає лікаря, який обіймає посаду судово-медичного експерта, то відповідно ст. 192 КПК України запрошується лікар іншої спеціальності, у такому випадку він називається лікар-експерт, на якого поширюються права і обов'язки судово-медичного експерта. Цей вид експертизи називається вільною експертизою.
Проведення судово-медичної експертизи регламентується рядом спеціальних статей кримінального, кримінально-процесуального, цивільного, цивільно-процесуального кодексів України, постанов і розпоряджень уряду, а також положень, правил та інструкцій, які видаються Міністерством охорони здоров'я України і затверджені Наказом № 6 Міністра охорони здоров'я України від 17 січня 1995 р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України».
Судово-медична експертиза (дослідження), як і інші види експертиз, проводиться тільки за письмовою пропозицією, постановою, поданням органів дізнання, слідчих органів чи визначенням суду (ст. 196 КПК України). Відповідно до ст. 76 КПК України вона призначається обов'язково для встановлення: причини і категорії смерті; характеру і тяжкості тілесних ушкоджень; статевої зрілості у справах про злочини, передбачені ст. 120 КПК України; віку підозрюваної особи чи звинуваченого, якщо це має значення для вирішення питання про їх кримінальну відповідальність за відсутності відповідних документів про вік.
У плані практичного виконання розрізняють такі види судово-медичної експертизи: первинну, додаткову і повторну.
Судово-медична експертиза проводиться як на попередньому слідстві, так і в судовому засіданні.
Структура судово-медичної служби в Україні.
Система судово-медичної служби України побудована на засадах інстанційності та складається з:
• Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України;
• Республіканського бюро судово-медичної експертизи (Автономна Республіка Крим);
• Бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров'я державних обласних адміністрацій.
Основним структурним підрозділом судово-медичної експертизи є бюро судово-медичної експертизи обласних (а у м. Києві — міського) управлінь охорони здоров'я та республіканське бюро Автономної Республіки Крим. Згідно з "Положенням про бюро судово-медичної експертизи", це "є державна спеціалізована установа, що входить до структури закладів охорони здоров'я України". У складі бюро мають бути такі структурні підрозділи:
1) відділ судово-медичної експертизи трупів;
2) відділ судово-медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб;
3) відділ чергових судово-медичних експертів;
4) відділ судово-медичної експертизи речових доказів (судово-медична лабораторія), який складається з:
а) відділення судово-медичної гістології;
б) відділення судово-медичної імунології;
в) відділення судово-медичної криміналістики;
г) відділення судово-медичної токсикології;
д) відділення судово-медичної цитології.
5) відділ комісійних судово-медичних експертиз;
6) організаційно-методичний відділ;
7) міські (міст обласного підпорядкування) та районні (міжрайонні) відділення судово-медичної експертизи;
8) адміністративно-господарча частина з канцелярією та архівом.
Згідно з зазначеним "Положенням" проведення судово-медичної експертизи може здійснюватися на підприємницьких засадах за наявності ліцензії, що видається МОЗ України.
Судово-медичними експертами можуть працювати особи, які мають вищу медичну освіту та спеціальну підготовку в галузі судової медицини. Законодавство України передбачає, що до проведення судово-медичної експертизи можуть бути залучені фахівці медичних установ МОЗ України; на період проведення експертних досліджень вони іменуються "лікарями-експертами", мають всі права, передбачені законодавством, і несуть всю повноту відповідальності за виконану роботу.