1.1 Охорона рослинного світу

Охорона та використанні лісових ресурсів регулюється лісовим законодавством. На найближчу перспективу (10 – 15 років) можливо значно розширити площу лісів, використав, еродовані або низькопродуктивні землі. З загальної площі таких земель можливо було б використати біля 4млн га. Найбільша кількість резервних земель знаходиться в південних та південно-східних районах, де лісистість території в 2-2,5 рази нижче оптимальної, а площа лісів в розрахунку на душу населення в 2 – 10 разів нижче норми. Заселення цих земель забезпечило б підвищену врожайність сільськогосподарських культур, захист грунту, водних басейнів та доріг, покращення екологічноїситуації. Важливим напрямком збереженням лісів є пошук резервів деревинної сировини на засаді його більш раціональної хіміко-механічної переробки, використання замінювачив, комплексне використання листя, гілок, кори, стружки, тирси, коріння та інше.

Функції рослин у біосфері

Рослинний світ є однією із складових навколишнього природного середовища та разом з іншими його елементами має неперевершену значимість у природних процесах на планеті. Рослини як найбільш вагома складова рослинного світу налічують близько 350 тис. видів. До середини XX ст. всі рослини традиційно поділяли на нижчі (бактерії, водорості, гриби та лишайники) і вищі рослини (мохові, хвощові, папоротникові, голонасінні, квіткові або покритонасінні). У сучасний період бактерії та гриби виділяють в самостійну групу, у зв'язку з цим група «нижчі рослини» зберегла переважно історичний інтерес. Рослинний світ становить сукупність усіх видів рослин, а також грибів та утворених ними угруповань на певній території. Це правове визначення рослинного світу як об'єкта навколишнього природного середовища міститься в ст. 3 Закону України «Про рослинний світ». Цей Закон є першим в екологічному законодавстві нормативно-правовим актом, яким на рівні закону були системно врегульовані суспільні відносини, пов'язані з використанням, відтворенням та охороною рослинного світу. Окрім того, в юридичній літературі існує наукове визначення рослинного світу. Зокрема, тривалий час (до прийняття Закону України «Про рослинний світ») рослинний світ визначався як «сукупність диких рослин (наземних і водних), що зростають в стані природної волі на території держави». Науковці сьогодення визначають рослинний світ як об'єкт права власності, суверенних прав, який у вигляді сукупності диких рослин, що зростають у стані природної свободи на території України, а також у межах внутрішніх морських вод і територіального моря, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, щодо якого встановлено відповідний правовий режим, який забезпечує його належне використання, охорону й відтворення. За сучасних умов значення рослинного світу для біосфери планети є вкрай важливим. Рослини є компонентом екологічної системи, поєднують земельні і водні ресурси, виконують екологічні функції: кліматорегулюючі, захисту довкілля, ґрунтозахисні, водоохоронні, санітарно-оздоровчі, а також служать джерелом поповнення атмосфери киснем, є середовищем життєдіяльності тварин, фільтрують відходи виробництва й очищують повітря. Економічні функції рослинного світу полягають у тому, що він традиційно виступає джерелом деревини (лісові ресурси) та іншої рослинної продукції для задоволення потреб населення й народного господарства. До рослинного світу слід відносити лише дикорослі рослини. Суспільні відносини, які виникають у сфері охорони, використання та відтворення рослин і багаторічних насаджень сільськогосподарського призначення, згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про рослинний світ» регулюються відповідним законодавством України. Тобто ця група суспільних відносин не підпадає під дію правових норм цього Закону. Безпосередніми об'єктами рослинного світу, що використовуються або можуть бути використані населенням для потреб, є природні рослинні ресурси. В екологічному законодавстві та юридичній літературі таким чином визначається склад рослинного світу: ліси, нелісова деревинно-чагарникова рослинність; флора, яка зростає на землях водного фонду; природні пасовища на землях сільськогосподарського призначення; рослинність, що занесена до Червоної книги.

Негативний вплив на рослинний світ

На сьогодні, на жаль, негативний вплив на рослин обумовлюється більш за все діяльністю людини, хоча відомі і природні негатяяивні фактори : обмерзання, зміна полюсів, потопи.

У процесі своєї господарської діяльності людина здійснює істотний вплив на біосферу. Цей вплив може бути як позитивним, так і негативним. У зв’язку із зростанням кількості людей на планеті, збільшується негативний вплив на живу природу. Це відбувається внаслідок будівництва заводів і фабрик, прокладання доріг, розширення існуючих та створення нових населених пунктів. Під час неконтрольованого полювання на тварин, вилову риби та інших водних організмів, вирубання лісів, використання земель зменшується кількість видів рослин та тварин. Так, з вини людини зникли європейські бики тури, дикі коні тарпани, моська корова. Нині на межі виживання опинилися людинопобідні мавпи, уссурійський тигр, кінь Пржевальського, зубр, степовий орел, окремі види китів, морські котики, тюлені, моржі та багато інших тварин. Рідкісні та зникаючи види тварин та рослин занесені у Червоні книги окремих країн та Міжнародну Червону книгу. Збирання інформації для Червоної книги розпочалося з другої половини ХХ ст. Ця книга виходить протягом чотирьох десятиліть й з кожним наступним перевиданням кількість занесених до неї рослин та тварин зростає. Червона книга України виходить з 1976 року.

Заходи щодо охорони рослин

Людина нарешті повинна зрозуміти, що вона є лиш ланкою эдино трофічної сітки тваринного і рослинного світу і її стан залежить від стану цих та інших компонентів біосфери. З метою охорони тварин створена Червона книга, а також книги окремих країн, куди заносяться тварини, яким загрожує вимирання. До міжнародної Червоної книги занесено понад 300 видів і підвидів ссавців, стільки ж птахів, більше 100 видів плазунів, понад 40 видів земноводних. Екологічні розрахунки свідчать, що нормальне функціонування екосистеми можливе за наявності в ній більше 15% площі з природними умовами, тобто ландшафтами, де зберігаються непорушними всі компоненти : повітря, вода, грунти, рослини, тварини, надра. В Україні створено 12 заповідних зон, які займають біля 7% території, тобто вдвічі менше потрібної. Добре відомі – Асканія Нова і Чорноморський.У Волчанському районі Харківщини створена ферма по розведенню дроф, яких потім випускають на волю. Велике значення має також боротьба з браконьєрством, посилення контролю охорона від епідемій. Значну роль відіграє у справі охорони тварин і виховна робота яку потрібно проводити з дитинства. Економічні і юридичні аспекти повинні також займати відповідне місце у справі охорони тваринного світу.