Міністерство Освіти і науки,молоді та спорту України

Українська державна академія залізничного транспорт

Кафедра: «Будiвельна механика i гiдравлика»

Розрахунково-графічна робота з дисципліни: «Екологія»

Варіант-9

Виконав:

студента групи 11-І-БКМс

Крячок К.В.

Перевірив:

Ковальов М.О.

Харків 2012

Зміст

1. Теоретична частина

1.1 Функції та охорона рослин

1.2 Кислотний дощ

2. Розрахункова частина

2.1 Охорона атмосфери

2.2 Охорона гідросфери

3. Використана література

1. Теоретична частина

Основною фізичною характеристикою домішок забруднюючих речовин в атмосферному повітрі є їх концентрація - маса речовини домішки у одиниці об'єму повітря. Концентрація домішок визначає фізичне, хімічне та інші види впливу речовин на людину і навколишнє середовище та є основним параметром при нормуванні складу домішок забруднюючих речовин у атмосферному повітрі.

Усі види забруднення атмосфери нормуються в залежності від їх дії на навколишнє середовище, тобто встановлюється гранична кількість речовини на одиницю об'єму повітря - концентрація, яка не шкодить живим організмам - гранично допустима концентрація ( далі - ГДК).

ГДК є нормативом екологічної безпеки. Встановлення ГДК це складний науковий процес, який базується на теоретичних і практичних дослідженнях дії того чи іншого забруднювача на довкілля.

ГДК найбільше шкідливих сполук (більш ніж 3000) наведені у від повідних нормативних документах. Нормується також акустичне забруднення (до 70 дБ), вібраційне, електромагнітне тощо.

З використанням ГДК визначається гранично допустимий викид (далі - ГДВ). ГДВ - науково-технічний норматив, встановлений при умові, що вміст забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери від джерела або їх сукупності, з урахуванням перспективи розвитку промислових підприємств, не перевищував би нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря: ГДК забруднюючих речовин у атмосферному повітрі для людей і об'єктів навколишнього природного середовища.

Концентрація речовини (С) та її розсіювання в повітрі залежить від багатьох факторів, основними з яких є: джерело викиду (висока труба, низька труба, аераційний ліхтар, вихлопна труба), стан атмосфери (швидкість і напрямок вітру, тиск, вологість, температура, опади), фізичні і хімічні властивості викидів тощо.

Розповсюдження речовини викидів в атмосфері підпорядковується законам турбулентної дифузії, а конфігурація і межі факела викиду – теорії турбулентних струмів.

Газоповітряний факел викиду з труби в напрямку розповсюдження умовно розподіляють на чотири зони: І - зона неорганізованого забруднення; II - зона перекиду факела; III - зона максимального забруднення (задимлення); IV - зона поступового зниження рівня забруднення. Найбільш небезпечною є III зона, для якої і розраховується концентрація забруднювачів.

ГДС – гранично допустимий скид – маса яка скидається за одиницю часу.

ТУВ – тимчасово узгоджений викид, назначається підприємству, якщо воно не може очистити свій викид до границі ліміту. ТУВ призначається зі зменшенням по рокам.

ТУС – тимчасово узгоджений скид, назначається підприємству, якщо воно не може очистити свій скид до границі ліміту.