2. Системне мислення

Системне мислення – вагомий фактор досягнення успіху в різних сферах практичної діяльності.

Результати цілком залежать від здібностей і вміння дослідника вирішити цю проблему. Звідси випливають риси системного дослідника:

- Здатність до само оцінювання і само адаптації

-вміння оцінити та сформувати апарат дослідження

- здатність до оцінювання і формалізації задачі.

Системне мислення – це вища форма людського пізнання,коли процеси відображення об»єктивної реальності базуються на цілісному відображенні досліджуваного об»єкта з позиції досягнення поставлених цілей дослідження.

26. Мішана стратегія в теорії ігор.

У теорії ігор мішана стратегія — модель мінливої, гнучкої тактики, коли жоден із гравців не знає, як поведе себе противник у даній ситуації. Мішана стратегія гравця — це застосування всіх його чистих стратегій у разі багаторазового повторення гри в тих самих умовах із заданими ймовірностями. Умови застосування мішаних стратегій: гра без сідлової точки; гравці використовують випадкове поєднання чистих стратегій із заданими ймовірностями; гра багаторазово повторюється в подібних умовах; під час кожного з ходів жоден гравець не інформований про вибір стратегії іншим гравцем; допускається осереднення результатів ігор. Коли гравець приймає рішення, керуючись чистою стратегією, то з усіх своїх варіантів він обере один, який і використає. Якщо ж він діє відповідно до цієї стратегії, то розраховує (або апріорно задається) ймовірності кожного з можливих рішень [2]. Гравець А розраховує ймовірності (причому ) застосування стратегій , а гравець В — імовірності застосування стратегій , де .

28. Метод «мозкового штурму»

Метод "мозкового штурму” дозволяє генерувати різні варіанти розв'язання проблеми на основі притаманної людині здатності до творчої діяльності. Цей метод застосовують тоді, коли звичайні рутинні методи, засновані на аналізі минулого досвіду та теперішніх умов, не дають змоги вибрати спосіб вирішення проблеми.

Застосування методу слід проводити у два етапи:

1) Робота на сесіях “генераторів ідей” (Після закінчення сесії, організатор повинен старанно обробити магнітофонний запис, занотувавши усі ідеї, записати їх у порядку висунення та роздати „експертами” для проведення експертизи, результатом якої має стати обгрунтований пріоритетний перелік ідей, які будуть реалізованими 2) Робота на сесіях „експертів”  (Потім організатор збирає переліки, зроблені „експертами”, і, на підставі бальної експертної оцінки, розставляє ідеї за часом їхньої реалізації. Після завершення цієї роботи, роздає „експертам” підсумковий перелік ідей і проводить сесію „експертів”, на якій кожний з них має обгрунтувати власні оцінки. Щоб забезпечити максимальний ефект, «мозковий штурм» треба проводити за певними правилами:

1)  першим суворо заборонена будь-яка критика висунутих ідей, другі повинні критикувати. На першій стадії перевага віддається кількості, а не якості висунутих ідей.

2) “генератори” ідеї висувають без будь-якого обгрунтування, а для „експертів” навпаки – кожне рішення або твердження має бути аргументованим та доведеним.

3) “генератори” висувати можуть будь-які ідеї, а експерти не можуть висувати ідеї, які не є обгрунтованими або алогічними.

 4) загальне – і “генератори”, і „експерти” можуть розвивати ідеї висунуті іншими [3].