Семінарське заняття

Тема: Державний кредит і державний борг

Мета: вивчити суть та причини виникнення дефіциту бюджету та методи його фінансування.

Студент повинен знати: причини виникнення дефіциту бюджету та методи його фінансування; суть державного кредиту та методи його фінансування.

Студент повинен вміти: класифікувати види державного кредиту.

План

1. Економічна сутність державного кредиту.

2. Види і форми державного кредиту.

3. Державний борг, його сутність і види.

4. Методи управління державним боргом.

5. Економічні наслідки державного боргу.

Теми рефератів

1. Структура державного боргу та механізм його формування.

2. Державний борг України та механізм його обслуговування.

3. Вплив державного боргу на фінансове становище держави.

Контрольні запитання та завдання

1. Визначте сутність поняття "державний кредит".

2. Чим зумовлена необхідність державного кредиту?

3. Охарактеризуйте основні функції, які виконує державний кредит.

4. Хто є суб'єктами державно-кредитних відносин?

5. Що є забезпеченням державного кредиту?

6. Охарактеризуйте види та форми державного кредиту.

7. Які ви знаєте критерії класифікації державних запозичень?

8. Охарактеризуйте чинники, на яких ґрунтується залучення позик.

9. Назвіть необхідні передумови проведення державних запозичень.

10. У чому полягає сутність державного боргу?

11. Що є складовими державного боргу?

12. Якими правовими нормами регулюється величина державного боргу України?

13. Визначте сутність терміна "управління державним боргом".

14. Які ви знаєте показники оцінювання державного боргу?

15. Розгляньте основні засоби обслуговування державного боргу.

16. Охарактеризуйте основні методи управлінням державним боргом.

17. З'ясуйте основні економічні наслідки державного боргу.

Методичні рекомендації до семінарського заняття.

В першому питанні потрібно звернути увагу на:

• суть державного кредиту,його визначення;

• мета державного кредиту;

• функції державного кредиту;

• суб’єкти та об’єкти державного кредиту;

В другому питанні потрібно відмітити види державного кредиту:

• внутрішній, коли держава запозичує кошти у підприємств і населення власної країни;

• зовнішній, якщо держава робить запозичення на міжнародному рівні.

Внутрішній державний кредит може мати такі форми:

— державні запозичення у вигляді державних позик;

— мобілізація коштів через систему державних ощадних установ;

— використання коштів позикового фонду;

— казначейські позики;

— гарантовані запозичення.

В третьому питанні необхідно зазначити:

державний борг — це сума заборгованості держави за випущеними і непогашеними внутрішніми державними запозиченнями, а також сума фінансових зобов'язань до іноземних кредиторів на певну дату, включаючи видані гарантії за кредитами, що надають місцевим органам влади, державним підприємствам, іноземним постачальникам тощо.

Державний борг країни поділяється на внутрішній і зовнішній борги. Розрізняють також капітальний і поточний державний борги. Загальна сума внутрішнього державного боргу поділяється на дві частини;

1. Монетизований борг;

2. Не монетизований борг.

В четвертому питанні потрібно звернути увагу на :

управління державним боргом здійснюється за допомогою таких методів:

— рефінансування;

— конверсія;

— консолідація;

— уніфікація;

— обмін за регресивним співвідношенням;

— відстрочення погашення;

— реструктуризація;

— анулювання.

Тести

Варіант 1

1. Державний кредит — це:

1) складова загальнодержавних фінансів, що дає змогу утворити централізовані фінансові ресурси для загальнодержавних потреб;

2) особлива форма грошових відносин, коли держава є кредитором, позичальником або гарантом;

3) грошові відносини, що виникають між державою, юридичними і фізичними особами, пов'язані з мобілізацією коштів та їх використанням на фінансування державних потреб.

2. Яку роль у державному кредиті відіграють держава, юридичні та фізичні особи:

1) держава — позичальник, а юридичні та фізичні особи — кредитори;

2) держава — кредитор, юридичні й фізичні особи — позичальники;

3) держава, юридичні та фізичні особи можуть бути як кредиторами, так і позичальниками?

3. Зовнішній державний кредит — кредит наданий:

1) підприємством підприємству;

2) банком банку;

3) урядом однієї держави урядові іншої держави.

4. Які є способи коригування позикової політики:

1) мінімізація вартості позики, стабілізація державних пінних паперів;

2) управління зовнішнім і внутрішнім боргами;

3) рефінансування, конверсія, консолідація, уніфікація, обмін за регресивним співвідношенням, відстрочення погашення позики, реструктуризація, анулювання?

5. Хто здійснює випуск облігацій внутрішньої державної позики:

1) Міністерство фінансів України;

2) Національний банк України;

3) Казначейство України?

6. До державних боргових зобов'язань належить:

1) облігація та казначейський вексель;

2) приватизаційне боргове зобов'язання та житловий чек;

3) варіанти відповіді 1) і 2) правильні.

7. За характером виплати доходу державні позики поділяються на:

1) виплати за кредитами урядам іншими країн, міжнародним організаціям та фінансовим інститутам;

2) коротко-, середньо-та довготермінові;

3) фіксовані та плаваючі;

4) дисконтні, виграшні та процентні;

5) знеособлені та цільові.

8. За допомогою розподільної функції державного кредиту здійснюється:

1) регулювання грошового обігу;

2) формування централізованих грошових фондів держави;

3) фінансування витрат держави;

4) підтримка малого бізнесу.

9. Якщо центральний банк продає велику кількість державних цінних паперів на відкритому ринку, то він має на меті:

1) зробити кредит доступнішим;

2) ускладнити придбання населенням державних цінних паперів;

3) збільшити обсяг інвестицій;

4) зменшити загальну масу грошей в обігу.

10. Що є джерелом покриття державного боргу:

1) видатки бюджету;

2) доходи бюджету;

3) державні кредити?

Варіант 2

1. Управління державним внутрішнім боргом України здійснює:

1) Міністерство фінансів України;

2) Національний банк України;

3) Кабінет Міністрів України;

4) Президент України.

2. Державний борг буває:

1) бюджетний;

2) зовнішній та внутрішній;

3) інвестиційний;

4) комерційний.

3. У чому полягає сутність поняття "конверсія":

1) зміні дохідності позики;

2) збільшенні термінів дії випущеної позики;

3) об'єднанні кількох позик в одну, коли облігації раніше випущених кількох позик обмінюються на облігації нової позики?

4. Консолідація — це:

1) зміна дохідності позики;

2) збільшення термінів дії випущеної позики;

3) об'єднання кількох позик в одну, коли облігації раніше випущених кількох позик обмінюються на облігації нової позики.

5. Що передбачає уніфікація позики:

1) зміну дохідності позики;

2) збільшення термінів дії випущеної позики;

3) об'єднання кількох позик в одну, коли облігації раніше випущених кількох позик обмінюються на облігації нової позики?

6. Джерелом покриття держаного боргу можуть бути:

1) прибутки підприємств від використання наданих кредитів;

2) трансфертні платежі;

3) доходи бюджету;

4) видатки бюджету.

7. Принципами державного кредитування є:

1) платність, зворотність і строковість;

2) платність, зворотність, строковість і забезпеченість;

3) платність, строковість, зворотність, забезпеченість та цільовий характер.

8. Державний борг — цех

1) загальна сума заборгованості, складена з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань, що вступають у дію внаслідок виданих гарантій;

2) загальна сума видатків на обслуговування державних цінних паперів;

3) загальна сума зовнішніх позик органів місцевого самоврядування в разі дотримання умов, визначених у Бюджетному кодексі України;

4) загальна сума зовнішніх позик органів центральної державної влади в разі дотримання умов, визначених у Бюджетному кодексі України.

9. Відповідно до Бюджетного кодексу України основний обсяг державного боргу не має перевищувати:

1) 40% фактичного річного обсягу ВВП;

2) 50 % фактичного річного обсягу ВВП;

3) 60 % фактичного річного обсягу ВВП;

4) 70 % фактичного річного обсягу ВВП.

10. Чи може змінюватися розмір платежів з обслуговування державного боргу під час скорочення затверджених бюджетних призначень:

1) так;

2) ні;

3) у разі отримання згоди від Верховної Ради України;

4) у разі отримання згоди від Бюджетного комітету уряду країни?

Варіант 3

1. У чому полягає рефінансування державного боргу:

1) погашенні попередньої державної заборгованості шляхом випуску нових позик;

2) зміні дохідності позик;

3) сплаті боргу за рахунок золотовалютних резервів країни;

4) зміні умов позичання, пов'язаних із термінами погашення заборгованості?

2. Згідно зі ст. 2 Закону України "Про державний внутрішній борг України" до складу внутрішнього державного боргу входять:

1) позики, здійснені за безумовної гарантії уряду іноземних країн;

2) позики, надані Україні міжнародними фінансово-кредитними інститутами, під гарантії НБУ;

3) позики, здійснені за безумовної гарантії уряду України;

4) кредитні зобов'язання НБУ.

3. Який орган складає звітність за внутрішнім державним боргом:

1) Верховна Рада України;

2) Міністерство фінансів України;

3) Бюджетний комітет;

4) Кабінет Міністрів України?

4. Видатки на обслуговування внутрішнього державного боргу України здійснюються за рахунок коштів:

1) загального фонду бюджету;

2) спеціального фонду бюджету;

3) зведеного фонду бюджету;

4) особистих фондів суб'єктів господарювання.

5. Які цінні папери виступають формою реалізації внутрішнього державного боргу:

1) облігації внутрішньої державної позики;

2) векселі державних підприємств;

3) акції державних підприємств;

4) казначейські зобов'язання?

6. Формою реструктуризації зовнішнього державного боргує:

1) конверсія боргу в акції державних підприємств;

2) конверсія боргу в матеріальні активи;

3) опосередковане списання частинки боргу;

4) зменшення розмірів процентної ставки.

7. У чому полягає головна причина збільшення державного боргу в Україні:

1) зменшенні податків з метою стимулювання економіки;

2) розширенні економічної функції держави;

3) хронічному дефіциті державного бюджету;

4) впливі політичних бізнес-циклів — надмірне зростання державних видатків перед виборами?

8. Хто здійснює обслуговування державного боргу:

1) Національний банк України;

2) Державне казначейство України;

3) комерційні банки держави;

4) Міністерство фінансів України?

9. Коефіцієнт обслуговування зовнішнього державного боргу визначає:

1) виплати процентів за зовнішніми позиками;

2) відношення всіх платежів із заборгованості до валютних надходжень держави, виражене у процентах;

3) заходи держави з розміщення облігацій та інших цінних паперів;

4) виплати за основною сумою боргу за зовнішніми позиками.

10. Однією з реальних проблем зовнішнього державного боргує:

1) збільшення сукупних державних видатків;

2) перерозподіл національного багатства між членами суспільства;

3) скорочення виробничих можливостей національної економіки;

4) відплив частини національного продукту за межі країни.

Завдання

1. До кожного терміна доберіть єдиний правильний варіант визначення.

Варіант 1

Терміни

1. Анулювання (скасування) державного боргу.

2. Бюджетний дефіцит.

3. Внутрішній державний борг.

4. Зовнішній державний борг.

5. Державний кредит.

6. Дефолт.

7. Казначейські зобов'язання (векселі).

8. Конверсія державного боргу.

9. Монетизований борг.

10. Облігація.

11. Обслуговування державного боргу.

12. Рефінансування державного боргу.

13. Уніфікація державного боргу.

Визначення

а) Випуск нових позик для того, щоб розплатитися з власниками облігацій старої позики;

б) сукупність економічних відносин, що виникають між державою та фізичними або юридичними особами (фінансово-кредитними установами, корпораціями, іноземними урядами, міжнародними фінансовими організаціями і приватними особами) стосовно мобілізації додаткових грошових коштів на кредитній основі, тобто на умовах зворотності, строковості та платності, в процесі формування загальнодержавного фонду фінансових ресурсів, в яких держава може бути позичальником, кредитором або гарантом;

в) зміна дохідності позик;

г) боргове зобов'язання держави, за яким у встановлені терміни повертається борг і виплачується дохід у формі процента або виграшу;

д) повна відмова держави від зобов'язань з випущених позик (внутрішніх, зовнішніх або з усього державного боргу);

є) боргові зобов'язання, спрямовані тільки на покриття бюджетного дефіциту;

ж) об'єднання кількох позик в одну;

з) заборгованість держави іноземним кредиторам, тобто громадянам та організаціям інших країн;

і) визнання державою своєї неплатоспроможності;

к) борг держави комерційним банкам як основним утримувачам державних цінних паперів, що фіксується у балансах банків, у зв'язку з цим аналіз його динаміки перебуває під пильним контролем;

л) перевищення видатків над доходами бюджету;

м) сукупність заходів держави з розміщення облігацій та інших цінних паперів, погашення позик, виплати процентів за ними, а також уточнення та зміни умов погашення раніше випущених позик і визначення умов і порядку здійснення нових державних запозичень;

н) заборгованість держави всім утримувачам облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) й інших державних цінних паперів, тобто громадянам і підприємствам своєї країни, які є кредиторами держави.

Варіант 2

Терміни

1. Бюджетний профіцит.

2. Відстрочення погашення позики або всіх раніше випущених позик.

3. Гарантовані запозичення.

4. Державний борг.

5. Державні запозичення.

6. Інфляційний податок.

7. Казначейські позики.

8. Консолідація державного боргу.

9. Немонетизований борг.

10. Обмін за регресивним співвідношенням.

11. Реструктуризація державного боргу,

12. Сеньйораж.

13. Управління державним боргом.

Визначення

а) Використання у комплексі повністю або частково методів управління державним боргом країни;

б) зміна термінів дії позик;

в) відносини, пов'язані з наданням фінансової допомоги суб'єктам господарювання з боку органів державної влади й управління за рахунок бюджетних коштів на умовах зворотності, строковості та платності;

г) забезпечення платоспроможності держави, тобто можливості погашення боргів;

д) невиконання державою фінансових зобов'язань перед населенням за соціальними виплатами, передбаченими чинним законодавством (заборгованість за виплати пенсій, стипендій, допомоги, заробітної плати та ін.) і заборгованість за господарськими відносинами з реальним сектором економіки (заборгованість за державними замовленнями, надання послуг державними установами та ін.);

є) перенесення термінів виплати заборгованості;

ж) сума заборгованості держави за випущеними і непогашеними внутрішніми державними запозиченнями, а також сума фінансових зобов'язань до іноземних кредиторів на певну дату, включаючи видані гарантії за кредитами, що надають місцевим органам влади, державним підприємствам та іноземним постачальникам;

з) обмін облігацій попередніх позик на одну нову з коефіцієнтом, який зменшується;

і) дохід держави від емісії грошей;

к) прибуток, що отримує держава за високих темпів інфляції, він дорівнює втраті капіталу власниками грошових коштів унаслідок інфляційного процесу;

л) операції, за якими уряд гарантує безумовне погашення запозичень, зробленими нижчими за рангом органами влади й управління або окремими суб'єктами господарювання, та виплату процентів за ними;

м) перевищення доходів над видатками бюджету;

н) основна форма державного кредиту, коли держава є позичальником для фінансування загальнодержавних потреб шляхом випуску та реалізації державних цінних паперів.

Варіант 3

Знайдіть хибні твердження серед запропонованих.

1. До запозичень держава вдається при бюджетному дефіциті.

2. Якщо держава відповідає за погашення позик або інших зобов'язань, узятих фізичними та юридичними особами, вона є позичальником.

3. Як економічна категорія державний кредит перебуває на межі двох видів грошових відносин — фінансів і кредиту — та поєднує їх особливості.

4. Сутність операцій на відкритому ринку, спрямованих на збільшення грошової маси, полягає в купівлі державних облігацій фізичними та юридичними особами.

5. Будучи на фінансовому ринку позичальником, держава збільшує попит на позикові кошти і тим самим сприяє зменшенню "ціни" кредиту.

6. У сучасних умовах надходження від державних позик стали другим способом фінансування витрат бюджету після податків.

7. Обсяги операцій держави, котра є кредитором, значно більші, ніж якщо вона виступає у ролі позичальника.

8. У процесі запозичення коштів державою забезпеченням є все майно, що перебуває в її власності.

9. Принципами державного кредиту є зворотність і платність.

10. Облігації з "нульовим" купоном не підлягають обігу на ринку цінних паперів.

Практичне заняття