
- •1. Різниця між бульйоном та відваром
- •2. Кулінарна обробка сировини для бульйонів
- •3. Яка різниця між кістковим, м'ясо-кістковим та мясним
- •4. Як управляти якістю бульйонів
- •5. Як впливають функціонально-технологічні властивості сировини(овочі борошно кислі продукти) на режими технологічних операцій
- •6. Для чого і які види паніровок
- •7. Яке значення мають соуси
- •8. За якими ознаками класифікують соуси
- •9. З якою метою пасерують борошно, як вона впливає на якість, які загусники використовують
- •10. Як формуються асортимент соусів
- •11. Які смакові добавки використовують у соусах
- •12. За допомогою яких методів отримують потрібну консистенцію соусів
- •13. Як підвищують харчову цінність соусів
- •14. Необхідність пасерування борошна, томатного пюре й овочів для соусів
- •15. Основа для червоного соусу, для яких страв
- •16. Похідні червоного соусу їх використання
- •17. Основа білого, для чого
- •18. Похідні білого соусу
- •19. Чому під час зберігання соусів утворюється плівка
- •20. Як готують соус грибний
- •21. На які види поділяють молочні соуси залежно від консистенції
- •22. Чому сметанні соуси готують на основі білого соусу
- •23. Для чого використовують яєчно-масляні соуси
- •24. У чому полягає особливість яєчно-масляних соусів
- •25. Голандський та його похідні схема
- •26. Відмінність сухарного та польського кулінарне використання
- •27. Соус майонез відмінність з голандським
- •28. Недоліки та переваги майонезу
- •29. Фактори, які зумовлюють стійкість емульсії типу майонез
- •30. Асортимент соусів промислового виробництва та їх використання
- •31. Без борошна
- •32. Маринад овочевий з томатом
- •33. Солодкі соуси
- •34. Яблучний та абрикосовий
- •35. Терміни та умови зберігання холодних гарячих соусів
- •36. Функціональні властивості овочів та грибів
- •37. Мко овочів та плодів
- •38. Напівфабрикати із овочів. Проблемність використання
- •39. Мко свіжих та сушених грибів
- •40. Тривалість теплової обробки овочів на парі та в воді
- •41. Кулінарне призначення овочів
- •42. Загальні правила варіння овочів. Тпс із відварених овочів
- •43. Загальні правила смажіння овочів. Тпс із смажених овочів
- •44. Загальні правила тушкування овочів. Тпс із тушкованих овочів
- •45. Загальні правила запікання овочів. Тпс із запечених овочів
- •46. Тп фаршированих овочів
- •47. Страви г грибів
- •48. Фізико-хімічні процеси під час теплової та механічної обробки
- •49. Вимоги до якості
- •50. Значення страв із крупів, бобових та макаронних виробів у харчування людини
- •51. Характеристика круп
- •52. Механічна кулінарна обробка круп, бобових, макаронних виробів
- •53. Загальні правила варіння каш
- •54. Загальні правила виробництва страв із каш, Технологія приготування крупнику і бабок
- •55. Загальні правила варіння бобових, технологія приготування горохлянки і бабки
- •56. Загальні правила варіння макаронних виробів, приготування макароннику та локшиннику
- •57. Вимоги до якості страв із круп, бобових та макаронних
- •58. Термін зберігання страв із круп, бобових макарон
- •59. Фіз.-хім процеси, що відбуваються під час механічної і теплової обробки круп
- •60. Причини замочування бобових
- •61. Роль процесів, які відбуваються під час замочування: термін теплової обробки, якість готової продукції
- •62. Чому різні крупи потребують різного співвідношення рідини для розсипчастої каші
- •63. Асортимент страв із каш і відварених макаронних та бобових
- •64. Чому пом’якшуються крупи, бобові макаронні вироби під час теплової обробки
- •65. Управління технологічними процесами та якістю готової продукції круп, бобових і макаронних виробів
- •66. Назвіть асортимент борошняних кулінарних виробів із дріжджового тіста
- •67. Схема тіста
- •68. Параметри випікання напівфабрикатів для борошняних виробів від виду тіста
- •69. Охарактеризуйте процес випікання заготовок із тіста
- •70. Перерахуйте процеси, що протікають при випіканні заготовок із тіста, утворення м’якуші
- •71. Причини збільшення об’єму тіста під час випікання борошняних виробів
- •72. Причини утворення кольорової скоринки на поверхні
- •73. Нові методи випікання та смаження
- •74. Умови терміни зберігання готових виробів
- •75. Які фізико-хімічні процеси відбуваються під час оброблення напівфабрикатів різними способами кулінарної обробки
- •76. Як впливає кулінарна обробка на харчову цінність та засвоювання білків яєць
- •77. Які основні поживні речовини містяться у білку яєць
- •78. Чому сирі яйця засвоюються гірше ніж варені
- •79. За якими критеріями яйця класифікують як дієтичні столові
- •80. У яких яєць жовток послаблений і легко переміщується, його чітко видно на овоскопі, білок рідкий, водянистий
- •81. Продукти переробки яєць
- •82. Чим відрізняються способи варіння яєць, як використовують варені яйця
- •83. Структурно механічні властивості фаршів
- •84. . Вимоги до якості напівфабрикатів. Умови і терміни зберігання.
43. Загальні правила смажіння овочів. Тпс із смажених овочів
Смаження — нагрівання продукту з жиром без додавання води. Завдяки жиру продукт не пригорає, рівномірно обсмажується, поліпшується його смак і підвищується калорійність. У технології смаження важливим є вид жиру, його якість, стійкість і температура димоутворення.
За походженням і видом сировини жири поділяють на тваринні (масло коров'яче, тваринні топлені жири), рослинні (рослинні олії), комбіновані (маргарин, кулінарні жири).
Розрізняють такі способи смаження: основний, у фритюрі, без жиру, у жаровій шафі, на відкритому вогні.
Основний спосіб смаження — теплова обробка продукту в невеликій кількості жиру (5-10% маси продукту) при температурі 140—150°С до утворення на поверхні продукту добре підсмаженої кірочки, процес утворення якої розпочинається при температурі близько 105°С і посилюється при підвищенні темперами. Підготовлений для смаження продукт кладуть у наплитний посуд (чавунні сковороди, листи) або електросковороди з розігрітим до температури 150—160°С жиром. Після того як утвориться рум'яна кірочка, продукт перевертають.
При смаженні на відкритій поверхні тепло передається від жиру до продукту (теплопередача). Сирі продукти смажать до готовності або напівготовності з додатковою тепловою обробкою. Температурний режим змінюють залежно від типу продукту.
Смаження у фритюрі здійснюють, повністю занурюючи продукт у попередньо нагрітий жир до температури 160—180°С. Цей вид смаження застосовують для доведення до готовності таких продуктів, як картопля, риба, різні вироби з м'яса, риби, борошна. Під час смаження утворюється кірочка одночасно на всій поверхні продукту. Якщо продукт плаває на поверхні жиру, його перевертають дерев'яною кописткою. Жиру беруть в 4-6 разів більше, ніж продукту. Кращі жири для фритюру — рослинні олії, гідрожир, рослинне сало, а також суміш гідрожиру (60%) і рослинної олії (40%). Фритюр використовують кілька разів, тому в ньому накопичуються залишки продуктів, які падають жиру неприємного смаку і запаху. Тому жир слід періодично (через 4-5 разів використання) зливати і проціджувати. Смажать продукт у глибокому посуді (фритюрниця, електросковорода) протягом 1-5 хв. У процесі смаження температура в середині виробу не перевищує 100 °С, тому часто продукти доводять до готовності в жаровій шафі.
Інколи продукт смажать, занурюючи його в жир на 1/2 або 1/3 об'єму (смаження в напівфритюрі).
Смаження без жиру застосовують для приготування виробів з , рідкого тіста (при смаженні млинцевої або омлетної стрічки) на жаровні з барабанами, що обертаються. Переважно жаровні жиром не змащують. Смаження в цьому випадку здійснюється за рахунок жиру, який виділяється з тіста.
Смаження в жаровій шафі полягає в тому, що продукт кладуть на змащений жиром лист або сковороду і кладуть у жарову шафу, де смажать при температурі 150-270 °С. Продукт нагрівається за рахунок енергії інфрачервоного випромінювання і частково завдяки теплопровідності гарячої пари і переміщення потоку повітря. Щоб прискорити переміщення потоків повітря, в стінці камери встановлюють вентилятор. Для того щоб утворилась добре підсмажена кірочка і зберігся сік, що виділяється, поверхню продукту змащують сметаною, яйцем, у процесі смаження перевертають, поливають жиром. Теплову обробку виробів з борошна у жаровій шафі називають випіканням.
Смаження на відкритому вогні здійснюється за рахунок тепловіддачі в полі ІЧ-випромінювання. Продукт нанизують на металевий стержень (шпажку) або кладуть на металеву решітку, яку попередньо змащують жиром, і розміщують над розжареним вугіллям (з берези, липи) або електроспіралях в спеціальних апаратах — електрогрилях і смажать. Температуру смаження регулюють відстанню решітки над вугіллям або іншим джерелом тепла. При цьому способі смаження дістають повністю готові продукти, які мають специфічний запах.