2. Міжособистісні конфлікти: поняття, сфери і керівництво міжособистісними конфліктами.

Міжособистісні конфлікти - це ситуації суперечностей, розбіжностей, зіткнень між людьми. Міжособистісні конфлікти також можна визначити як ситуацію протистояння учасників, яка сприймається та переживається ними (або щонайменше одним із них) як значуща психологічна проблема, що вимагає свого вирішення і викликає активність сторін, спрямовану на подолання суперечності та вирішення ситуації в інтересах обох чи однієї із сторін. Риси: 1) наявність, як мінімум, двох сторін; 2) наявність зони незгоди між сторонами, яку не завжди можна легко розпізнати і межі якої є рухливими (можуть звужуватися та розширюватися); 3) мотиви кожної із сторін визначають процес, який називають формуванням цілі; 4) дії, які конфліктні сторони спрямовують одна проти одної (створення прямих чи опосередкованих перешкод, завдання шкоди майну чи репутації іншого, погрози, насильство, приниження). Проте міжособистісні конфлікти мають і свої специфічні відмінності. У кожному міжособистісному конфлікті можна виділити дві тісно пов'язані між собою сторони: 1) змістова: наявність предмета суперечки, справи або питання, яке викликало незгоду; 2) психологічна: пов'язана з особистісними особливостями учасників конфлікту, з їхніми емоційними реакціями на причини конфліктів, на дії іншої сторони, на хід конфлікту, один на одного. Сфери прояву міжособистісних конфліктів: 1. Колектив (організація), тип конфлікту: керівник – підлеглий, між співробітниками одного рангу, службові чи неслужбові; Причини: організаційно-технічні: розподіл ресурсів; незадовільні комунікації; відмінності в цілях, психологічні: індивідуально-психологічні особливості; соціально-психологічні явища (позиція, статус, роль, внутрішня установка). 2. Сім'я; тип конфлікту: подружні конфлікти, батьки-діти, подружжя – родичі; Причини: обмеження свободи, активності і дій; девіантна поведінка одного або декількох членів сім'ї; наявність протилежних інтересів; сексуальна дисгармонія; матеріальні проблеми; індивідуально-психологічні особливості і рівень психолого-педагогічної культури членів сім'ї; психофізіологічна несумісність. 3. Суспільство (установи соціальної сфери; державні установи; вулиця; суспільний транспорт); тип конфлікту: громадянин – суспільство; громадянин-урядовець і т.п. Причини: нерозвиненість технологій прийому громадян у державних установах і у сфері обслуговування; низька правова і психолого-педагогічна культура.

Міжособистісні конфлікти можна успішно вирішувати за такими умовами: 1) адекватна оцінка міри, якою людина хоче задовольнити власні інтереси (діючи активно чи пасивно) та інтереси іншої сторони (діючи спільно чи індивідуально); 2) адекватне усвідомлення доцільності обраного способу поведінки відповідно до конкретної ситуації; 3) урахування сили опонента та влади, якою він володіє; 4) правильне визначення джерела конфлікту (прихованих нужд, бажань, інтересів учасників взаємодії); 5) врахування характеру взаємин з іншою стороною; 6) врахування власних особистісних властивостей, а також особливостей опонента.

БІЛЕТ № 5