Аналіз частин вірша.
А. До снігу.
- читають першу частину мовчки, далі проводимо «тлумачне» читання (словникова робота), щоб діти зрозуміли образність тексту.
Учні читають і пояснюють, як розуміють першу частину тексту: сонечко гріє, вівці ще ходять по горах, озимина зеленіє, у лузі лист від вітру шелестить.
Вчитель: Поет підкреслює, що все ще в русі, в дії, природа ще живе. Для цього вжито дієслова – бродив, зеленіло, гомонів (шелестів, шарудів) - все живе, рухається. Це так було «вчора».
- Які відчуття виникають у поета під час спостереження за осінньою природою? ( Тихого осіннього затишку).
- Які звуки в словах підсилюють відчуття тепла та затишку ( [ш], [ч] - ще, вчора, сонечко, чабан, пишно; [о]- вчора, сонечко, гріло, отарою, бродив, озиме, пишно, зеленіло, гомонів).
- Який настрій створюється під час читання першої частини? ( Тихої радості).
Б. Перший сніг.
«Тлумачне» читання: все затихло з першим снігом; срібне покривало вкрило степ; вітер жалісливо плаче (тихо скиглить), бо не пробіжить по зеленій озимині, не заставить загомоніти лист; сонце ллє не той світ, світить та не гріє.
Вчитель: Все завмерло, затихло з першим снігом. Поет підкреслює: «Вчора» і «Сьогодні ж» - дві картинки - до снігу і після снігу. Цими картинками підсилюється раптовість змін в природі.
- Які звуки допомагають створити відчуття холоду та «сріблястого оксамиту» ( [с]- сьогодні, степ, увесь, заслав, сріблястий оксамит, жалісливо, сонце, світ).
- Який настрій виникає під час читання цієї частини? (Смутку).
Узагальнення:
- Якими ж фарбами можна було б намалювати визначені картинки: перша - жовте сонечко, темно-зелені полонини, зелене поле озимини, темно-коричневі дерева із сірувато-жовтим листом; друга - білий сніг, жовтий контур сонця.
У процесі аналізу використовується смисловий, композиційний та лексико-стилістичний аналізи.
Складання партитури виразного читання (подальше усвідомлення тексту на основі емоційно-образного аналізу в поєднанні із розбором мовних і композиційних засобів).
1. Визначають головну думку ( різкі зміни в природі).
2. Знаходження логічного центру для тексту в цілому – ще вчора, сьогодні ж (двома горизонтальними), а також слів, що їх пояснюють, – гріло, зеленіло, гомонів, сріблястим оксамитом, жалісливо плаче, не той мов світ (однією горизонтальною).
С
тавлять
паузи - в кінці речення, на синтагмах
та розділових знаках ( позначаємо -
,
).Відтворюють мелодику читання залежно від місця логічного наголосу: - підвищення голосу, - – пониження голосу, -підвищення і зниження ;
З’ясовують інтонацію читання відповідно до змісту і структури вірша:
І частина - відчуваються теплі нотки, бо все ще в русі, в дії ( «сонечко так гріло»).
ІІ частина - змінюється настрій поета - трохи сумно, бо зовсім затихла природа.
Наводимо партитуру ( розбивку) читання тексту:
І.Манжура
Перший
сніг.
Щ е вчора │ сонечко так гріло,│
ч абан з отарою бродив.║
Озиме пишно зеленіло,│ З теплотою.
і лист у лузі гомонів.║
С
ьогодні
ж │степ
увесь
неначе│
з аслав сріблястий оксамит,│ Сумно.
і вітер жалісливо плаче,│
і сонце ллє не той мов світ.║
Під час опрацювання віршів доцільно практикувати колективну декламацію, якщо дозволяє форма твору. Колективна декламація сприяє більш глибокому усвідомленню тексту. Цікавий сам процес підготовки до читання. Він має освітнє значення: діти обговорюють, кому доручити і що з різних частин тексту читати і чому, як треба читати.
Застосовуємо ту ж саму методику читання віршів, однак на шостому етапі вводимо опрацювання партитури хорової декламації (див. – Г.П.Коваль. Зміст та дидактична структура уроків читання у початкових класах. – Рівне, 2001).