87. Що таке додаткові дані карти?

елементи, які тематично пов’язані зі змістом, доповнюють або пояснюють його, збагачуючи в тому чи іншому відношенні основне картографічне зображення

систематизоване зведення використаних на карті умовних позначень і текстових пояснень, що розкривають зміст цих знаків

сукупність використаних на карті позначень і пояснень

сукупність умовних позначень і текстових пояснень, які зображені на топографічній карті

88. Які елементи відносять до додаткових даних карти?

профілі, розрізи, графіки, діаграми, рисунки, узагальнювальні кількісні показники

масштаб, назва, картометричні графіки

легенда карти

геодезична основа

картографічна проекція

89. Що називають компонуванням карти?

визначення меж території картографування та розміщення її відносно рамки карти, а також розташування на карті її назви, легенди, додаткових та інших даних

розміщення основних частин топографічної карти

систематизоване зведення використаних на карті умовних позначень і текстових пояснень, що розкривають зміст цих знаків

використані на карті позначення і пояснення

сукупність умовних позначень і текстових пояснень, які зображені на топографічній карті

90. Суть картографування полягає у:

використанні карт

розробці картографічних сіток

розробці прийомів і методів створення карти чи серії карт відповідної тематики (відображенні на географічній основі карти тематичної інформації)

оформленні карт

91. Дані геодезії використовуються в картографії:

при визначенні астрономічних координат пунктів

при розрахунках картографічних проекцій

при оновленні й уточненні топографічних карт

при оформленні картографічних сіток

92. Карти-врізки відносяться до ............................................. географічної карти

картографічного зображення

математичної основи

елементів оснащення

додаткових елементів змісту

93. За масштабом виділяють карти:

Світового океану

великомасштабні, середньомасштабні, дрібномасштабні

материків

зоряного неба

94. Карти вузької тематики називаються:

крупномасштабними

загальногеографічними

тематичними

спеціальними

95. Для передачі обʼєктів явищ лінійного простягання, ширина яких не виражається в масштабі карти, застосовують спосіб зображення:

знаків руху

значків

лінійних знаків

локалізованих діаграм

96. Для передачі площинних умовних знаків застосовують:

колір, іноді у поєднанні зі значками, або штрихування

розмір знаків

орієнтування ліній

97. Процес науково обгрунтованого відбору та узагальнення даних про об'єкти для відображення їх на карті називають:

картографічною інформацією

картографічною генералізацією

проектуванням карти

створенням карти

98. Головними чинниками генералізації є:

особливості картографованої територї

масштаб, тематика та призначення карти

величина зображеної території

форма зображеної території

99. Генералізація – це:

спрощений показ картографованої території

виділення головних рис картографованої території

відбір та узагальнення інформації про зображувані на карті явищ й об’єкти

показ спрощених обрисів об’єктів зображеної території

100. Відбір картографованих явищ полягає у:

застосуванні продуманого спрощення обрисів картографованих об’єктів

переході від зображення окремих об’єктів до позначення їхнього збірного позначення

виключенні з карти зайвої інформації

обмеженні змісту карти (за певними правилами) необхідними явищами та об’єктами

101. Цензами в картографічній генералізації називають:

певну кількість інформації на одиниці площі карти

критерії відбору об’єктів різних категорій

обмеження змісту найнеобхіднішим

виключення дрібних класифікацій географічних об’єктів

102. Норма відбору в генералізації вказує на:

обмеження змісту найнеобхіднішим

границі відбору об’єктів різних категорій

кількість об’єктів на 1 дм² площі карти

переході від окремого позначення до збірного позначення об’єкта

103. Цензи встановлюються, виходячи з:

кількості об’єктів на 1 дм² площі карти

кількості об’єктів на 1 мм² площі карти

кількості об’єктів на 10 мм² площі карти

кількості об’єктів на всій площі карти та особливостей картографованої території.

104. Узагальнення кількісної характеристики полягає в

обмеженні змісту карти найнеобхіднішим

відборі об’єктів залежно від призначення карти

відборі об’єктів залежно від масштабу карти

переході від неперервної шкали до ступінчастої.

105. Узагальнення якісної характеристики проводиться з метою

скорочення кількісних відмін в даній категорії об’єктів

скорочення (об'єднання) якісних відмін в даній класифікації об’єктів

скороченні кількості об’єктів на 1 дм² площі карти

спрощенні обрисів географічних об’єктів

106. Геометричний бік генералізації полягає у

продуманому спрощеннні обрисів об'єктів

продуманому відборі якісних ознак об’єктів

продуманому відборі кількісних ознак об’єктів

продуманій заміні окремих об’єктів їх збірним позначенням

107. З точки зору наукової інформації суть генералізації полягає в:

відображенні змісту карти найінформативнішими умовними позначеннями

показі території із значними спрощеннями обрисів картографованих об’єктів

схематичному показі головних рис території

продуманому спрощенні обрисів картографованових об’єктів

108. Врахування особливостей об’єкта при картографічній генералізації дозволяє:

відобразити його найтиповіші риси, найважливіші елементи;

спростити обриси географічних об’єктів

показати головні зв’язки між явищами природи

замінити окремі об’єкти їх збірним позначенням

109. Від тематики карти при картографічній генералізації залежить:

величина зображеної території

які елементи змісту карти мають бути головними, а які другорядними

змістовий характер карти

статистичний зміст карти

110. Найвищим проявом просторової генералізації є

схематизація (граничне спрощення) зображення

узагальнення обрисів об'єктів

спрощення рисунка

заміна окремих об'єктів узагальнювальним знаком

111. Картографічна генералізація поділяється на такі види:

узагальнення кількісних та якісних характеристик

відбір "за цензом" та "за нормою"

змістова та геометрична

відбір та узагальнення

112. Оглядові карти стосовно загальногеографічних карт відносяться до

крупномасштабних карт

середньомасштабних карт

дрібномасштабних карт

планів

113. За тематикою географічні карти поділяють на:

тематичні та загальногеографічні

крупно-, середньо- та дрібномасштабні

довідкові та навчальні

галузеві та загальні

114. За призначенням географічні карти поділяють на:

крупно-, середньо- та дрібномасштабні

галузеві та загальні

тематичні та загальногеографічні

довідкові та навчальні

115. За широтою тематики виділяють карти:

довідкові та навчальні

окремі та загальні

туристські та дорожні

крупно-, середньо- та дрібномасштабні

116. Карти населення відносяться до ..................................... карт:

загальногеографічних

соціально-економічних

природних явищ

дорожних

117. Карти рельєфу земної поверхні відносяться до ..................... карт:

топографічних

природних явищ

проектних

соціально-економічних

118. Документальні карти

базуються на уяві автора карти про досліджуване ним явище

складаються на недостатньому фактичному матеріалі

включають спотворені чи вигадані елементи

показують реальні явища на основі безпосереднього картографування території

119. Карти планування й розміщення продуктивних сил відносяться до ....................................... карт

соціально-економічних

довідкових

природних явищ

загальногеографічних

120. Тенденційні карти

дають наукове передбачення розвитку явища

включають вигадані чи спотворені елементи

показують локалізацію географічних об’єктів

визначають розміщення рекомендованих заходів

121. Карти для середньої школи відносять до .................................... карт

навчальних

проектних

туристських

культурно-освітніх

122. Інвентаризаційні карти

показують динаміку явища

показують наявність і стан (за певними характеристиками) об’єктів

дають наукове передбачення розвитку явищ

складаються на недостатньому фактичному матеріалі

123. Оглядово-топографічні карти відносяться до ...................... карт

тематичних

загальногеографічних

проектних

дорожних.

124. Синтетичні карти передають

окремі грані, сторони явища без показу зв’язків

декілька явищ одночасно, але кожне в своїх показниках

цілісну, інтегральну характеристику явища із врахуванням його складових частин і зв’язків

реальні явища на основі безпосереднього картографування території

125. Геофізичні карти відносяться до карт

соціально-економічних

природних явищ

навчальних

культурно-освітніх

126. Яку ознаку комплексних карт Ви вважаєте вірною?

карти, які передають цілісну, інтегральну характеристику явища із врахуванням його складових частин і зв’язків

карти, які передають окремі грані, сторони явища без показу зв’язків

карти, які передають декілька явищ одночасно, але кожне в своїх показниках

карти які передають кількома показникам різнобічну характеристику об'єктів без будь-яких перетворень показників

127. Історичні карти відносять до карт

загальногеографічних

навігаційних

соціально-економічних

оперативно-господарських.

128. Загальними картами називають карти, які

мають вузьку тематику

призначені для туристів

мають широку тематику

призначені для проектних робіт

129. Зоогеографічні карти відносяться до карт

топографічних

природних явищ

проектних

соціально-географічних.

130. Оцінкові карти

базуються на конкретному матеріалі

складаються на недостатньому матеріалі

базуються на уяві дослідника

характеризують природні умови та ресурси за їхньою придатністю для використання в різних сферах людської діяльності.

131. Комплексними картами називають карти, які:

показують окремі грані, сторони явища

показують декілька взаємопов'язаних явищ, але кожне в своїх показниках;

дають цілісну характеристику явища

дають наукове передбачення розвитку явища

132. За методом наукового дослідження об'єктів картографування розрізняють карти:

одноаркушеві та багатоаркушеві

велико-, середньо- та дрібномасштабні

аналітичні, синтетичні та комплексні

загальні та галузеві

133. За ступенем об'єктивності (достовірності) змісту виділяють такі типи карт:

документальні, гіпотетичні, тенденційні та ін.

інвентаризаційні, рекомендаційні, прогнозні та ін.

геологічні, геофізичні, океанографічні та ін.

економічні, політичні, історичні та ін.

134. Зображення водних об’єктів та рельєфу відноситься до .......................... географічної карти

математичної основи;

картографічного зображення;

елементів оснащення;

елементів додаткової характеристики.

135. Картографічна сітка відноситься до ................ географічної карти

елементів оснащення;

математичної основи;

картографічного зображення

елементів додаткової характеристики

136. Текстові дані та графіки відносяться до ................................... географічної карти

геодезичної основи

картографічного зображення

елементів додаткової характеристики

масштабу

137. Записи трьох видів масштабу на карті відносяться до

математичної основи

геодезичної основи

елементів оснащення

елементів додаткової характеристики

138. За тематикою (змістом) виділяють карти:

крупномасштабні та ін.

тематичні та ін.

карти світу та ін.

карти океанів та ін.

139. За масштабом виділяють карти:

Світового океану та ін.

крупномасштабні, дрібномасштабні та ін.

півкуль та ін.

материків та ін.

140. Карти вузької тематики (для певної групи користувачів) називаються

крупномасштабними

загальногеографічними

тематичними

спеціальними

141. Географічний атлас – це:

об’ємне кулеподібне зображення Землі

трьохмірне зображення земної поверхні

систематизована збірка географічних та інших карт

система електронних карт

142. Електронні карти – це:

цифрові карти, візуалізовані в комп'ютерному середовищі за допомогою програмних і технічних засобів у певних проекціях, системах умовних знаків, з дотриманням встановленої точності і правил оформлення

геозображення, яке складається, сприймається та аналізується в діалоговому режимі (системі двох комп’ютерів із контролем поставлених завдань)

динамічна послідовність геозображень, яка створюється при демонстрації ефекту руху

не просторово подібне картографічне зображення

143. Блок-діаграма – це:

зображення нерівностей земної поверхні в об’ємній трьохвимірній формі

систематизоване зібрання карт, виконаних за єдиною програмою як цілісний картографічний твір

зображення земної поверхні при похилому промені зору в поєднанні із розрізами (профілями)

об’ємна кулеподібна модель Землі

144. Анаморфоза – це:

карта, віддрукована двома кольорами для розгляду через спеціальні світлофільтри

карта, яка виникає в уяві дослідника та може бути відображена графічними засобами

динамічна послідовність геозображень, яка створюється при демонстрації за рахунок ефекту руху

не просторово подібне картографічне зображення

145. За способом користування розрізняють карти:

настільні, настінні, текстові;

загальні і окремі

одноколірні та багатоколірні

рукописні, друковані

146. За оформленням карти бувають:

загальні і окремі

одноколірні та багатоколірні

настільні, настінні, текстові

рукописні, друковані

147. За способом виготовлення карти можуть бути:

одноколірні та багатоколірні

настільні, настінні, текстові

загальні та окремі

рукописні, друковані

148. Систематизоване зведення використаних на карті умовних позначень і текстових пояснень, що розкривають зміст цих знаків – це:

допоміжне оснащення

легенда карти

картографічне зображення

додаткові дані

149. Карти-врізки, із зображенням об'єктів, відсутніх на основній карті, відносяться до:

математичної основи карти

легенди карти

додаткових даних карти

допоміжного оснащення карти

150. Зображення об’єктів гідрографії та кордонів відноситься до ........................................ тематичної карти

математичної основи

географічної основи

геодезичної основи

елементів оснащення

151. Зображення рослиннного покриву та населених пунктів належить до ..................................... топографічної карти

картографічного зображення;

математичної основи

геодезичної основи

елементів оснащення

152. Графік закладень відносяться до …….................... топографічної карти

картографічного зображення

геодезичної основи

математичної основи

елементів додаткового оснащення.

153. Числовий масштаб – це

пояснення до іменованого

дріб, у чисельнику якого – одиниця, а в знаменнику – число, яке показує ступінь зменшення картографічного твору

графічна побудова

пояснення до графічого масштабу

154. Похилі лінії на лівій основі поперечного масштабу називаються:

трансверсалями

точністю поперечного масштабу

величиною поперечного масштабу

ступінню зменшення

155. Граничою (допустимою) точністю масштабу називають:

відстані на місцевості, що відповідає найменшій поділці лінійного масштабу

відстані на місцевості, що відповідає основі лінійного масштабу

відстань на місцевості, яка в масштабі відповідає 0,1 мм карти

відстані на місцевості, що відповідає айменшій поділці поперечного масштабу

156. На карті масштабу 1:50 000 гранична (допустима) точність масштабу дорівнює

5 сантиметрів

50 сантиметрів

50 метрів

5 метрів

157. Числовому масштабу 1:100 000 відповідає івменований

в 1 см 10 метрів

в 1 см 100 метрів

в 1 см 1 км

в 1 см 10 км

158. Іменованому масштабу "в 1 см 250 метрів" відповідає числовий масштаб

1:250

1:2 500

1:25 000

1:250 000

159. Числовому масштабу 1:45 000 000 відповідає іменований

в 1 см 4,5 км

в 1 см 45 км

в 1 см 450 км

в 1 см 4 500 км

160. Іменованому масштабу "в 1 см 1 500 кілометрів" відповідає числовий масштаб

1:150 000 000

1:15 000 000

1:1 500 000

1:150 000

161. Карта масштабу 1:300 000 відноситься до

крупномасштабних

середньомасштабних

дрібномасштабних

162. Карта з іменованим масштабом "в 1 см 2 км" відноситься до

крупномасштабних

середньомасштабних

дрібномасштабних

163. Карта із допустимою точністю масштабу 50 метрів відноситься до:

крупномасштабних

середньомасштабних

дрібномасштабних

164. Для топографічної карти масштабу 1:10 000 гранична точність дорівнює

1 сантиметр

10 сантиметрів

10 метр

1 метр.

165. Більшим із перелічених є масштаб

1:1 000

1:500

1:4 000

1:50 000

166. Меншим із перелічених є масштаб

1:22 000 000

1:4 000 000

1:35 000 000

1:30 000 000

167. Карта з іменованим масштабом "в 1 см 250 метрів" відноситься до

крупномасштабних

середньомасштабних

дрібномасштабних

168. Карта із числовим масштабом 1:1 500 000 відноситься до

крупномасштабних

середньомасштабних

дрібномасштабних

169. Для карти масштабу 1:25 000 1 мм² її площі на місцевості відповідатиме:

1 гектар;

0,5 га;

1 000 м²;

625 м².

170. Для числового масштабу 1:25 000 масштаб площ становить:

в 1 см² 1 га;

в 1 см² 6,25 га;

в 1 см² 10 га;

в 1 см² 25 га.

171. Номенклатура (система позначень) аркуша карти відноситься

до картографічного зображення

до математичної основи

до елементів оснащення

до елементів додаткової характеристики

172. Поділ топографічних карт на окремі аркуші (листи) називається

номенклатурою

розграфленням

апроксимацією

анагліфування

173. Смуги шириною 4° при розграфленні карти називаються:

колонами

зонами

поясами (рядами)

базою

174. Шестиградусні смуги при розграфленні карти й номенклатурі називаються:

зонами Гаусса

колонами

рядами

проекцією

175. За основу в розграфленні й номенклатурі беруть карту масштабу

1:5 000 000

1:1 000 000

1:2 500 000

1:500 000

176. Масштаб карти 1:25 000 має номенклатуру

N-41-VII

N-41-125

N-41-А

N-41-125-А-б.

177. Географічну широту визначають за

екватором

паралелями

меридіанами

178. Географічну довготу визначають від меридіана із довготою

90° сх.д.

90° зах.д.

0° д.

180° д.

179. Зони Гаусса обмежуються

меридіанами, проведеними через 6°

паралелями, проведеними через 6°

меридіанами, проведеними через 3°

паралелями, проведеними через 3°

180. Для побудови топографічних карт в Україні застосовується .................................................................. проекція:

нормальна циліндрична рівнокутна Меркатора

поперечна азимутальна рівновелика Ламберта

поперечна азимутальна ортографічна

поперечна циліндрична рівновелика Гаусса-Крюгера

181. На вітчизняних топографічних картах має місце застосування:

"система координат 1932 року"

"система координат 1942, 1963 років"

"система координат 1845 року"

"система координат 1928 року"

182. Масштабом дрібномасштабної карти називають

відношення довжини лінії на карті до довжини горизонтальної проекції відповідної лінії на поверхні земного еліпсоїда

відношення довжини лінії на карті до довжини лінії на поверхні геоїда

відношення довжини лінії на поверхні глобуса до довжини лінії на поверхні геоїда

відношення довжини лінії на поверхні геоїда до довжини лінії карті

183. Головними напрямками на карті називають

напрямки між m і n

напрямки між p і w

напрямки p і k

напрямки між a і b

184. За показник спотворень довжин беруть співвідношення

a і b;

m і n

k

m

185. Довільними проекціями називають проекції, в яки:

зберігається подібність форм

зберігається рівність кутів

спотворюються і кути, і площі

спотворюються площі

186. Для визначення показника спотворень по меридіану застосовують формулу

n=L_k/L_e

m = L_k/L_e

p = а ´ b

k= a : b

187. Для визначення показника спотворень по паралелі застосовують формулу:

n=L_k/L_e;

m = L_k/L_e

p = а ´ b

k= a : b

188. Між спотворенням кутів та спотворенням площ існує залежність

криволінійна

прямо пропорційна

обернено пропорційна

189. Перше уявлення про спотворення кутів дає формул

p = а ´ b

e = q – 90°

k= a : b

p = m n sinq

190. Показником спотворення площ є:

m і n

k

a і b

p

191. Рівновеликими називають проекції, в яких:

спотворюються кути і не спотворюються площі

спотворюються площі і не спотворюються кути

спотворюються і кути і площі

не спотворюються довжини за одним із головним напрямів

192. Умовою рівнокутних проекцій є:

збереження рівності площ

збереження рівності кутів на поверхні земного еліпсоїда

збереження подібності форм(тоже может бать вторам правильным)

збереження рівності довжин за одним із головних напрямів

193. Зображення меридіанів та паралелей на географічній карті називається

кілометровою сіткою

градусною сіткою

опорною сіткою

знімальною сіткою

194. Точки, де спотворення площ відсутні, називаються:

точками нульових спотворень кутів та форм

точками нульових спотворень площ

точками нульових спотворень довжин

точками нульових спотворень довжин і площ

195. Якщо на карті є одна точка нульових спотворень, то вона розміщується

на екваторі

в точці, що зображає Північний чи Південний полюс

в центрі карти

в точці перетину екватора із нульовим меридіаном

196. Якщо на карті є одна лінія нульових спотворень, то допоміжна поверхня, на яку здійснювалося проектування називається

січною

евклідовою

дотичною (касательная)

трансформованою

197. Якщо на карті є дві лінії нульових спотворень, то допоміжна поверхня, на яку здійснювалося проектування називається

дотичною

трансформованою

евклідовою

січною

198. Чим більша територія зображається на карті, тим спотворення

більші

менші

не змінюються

199. Рівновеликими проекціями називають проекції, в яких

відсутні спотворення довжин за одним із головних напрямів

відсутні спотворення площ

відсутні спотворення кутів

відсутні спотворення форм

200. Показниками спотворення кутів є:

m, a і b

e , q, Ʊ

q і m

e і m

201. Конічні проекції, побудовані на дотичному конусі, вісь якого перпендикулярна до осі моделі Землі, називаються

навскісними

поперечними

рівнокутними

нормальними

202. Ізоколою називають

лінію однакових середньомісячних температур грунту

лінію однакового неотектонічного підняття

лінію однакового атмосферного тиску

лінію однакових спотворень даного виду

203. За формулою k = a : b визначають

показник спотворення форми об’єкта на карті

показник спотворень довжин по меридіану

показник спотворення довжин по паралелі

показник спотворення площ

204. За формулою p = m n sinq визначають

показник спотворення форм

показник спотворення кутів

показник спотворення площ

показник спотворення довжин у даній точці за даним напрямом